Постанова № 20568219, 28.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 грудня 2011 року Справа № 2а-11542/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Коршиков С.К., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу у розмірі 150,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області (далі Сватівська МДПІ Луганської області) до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу у розмірі 150,42 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач пояснив, що на обліку в Сватівській МДПІ Луганської області з 03.07.01 за № 258 обліковується фізична особа підприємець ОСОБА_1 Відповідача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, номер запису 2374017 0000 00862, дата проведення державної реєстрації 12.06.01. ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 Сватівською міською радою на підставі договору куплі-продажу земельної ділянки від 03.01.03 серії ВАВ № 934826 видано державний акт на право власності на землю від 10.01.03 серії ЛГ № 028368 про передачу у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0586 га. у межах визначених на плані, яка знаходиться на території м. Сватове Сватівської міської ради, цільове призначення земельної ділянки для розміщення складських приміщень. Державний акт зареєстрований в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № 38. ОСОБА_1 надано до Сватівської МДПІ Луганської області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік за вхідним № 1647 від 31.01.11. в податковій декларації з плати за землю за 2011 рік, яку надано за вхідним № 1647 від 31.01.11 зазначено розмір щомісячного земельного податку з січня по листопад 75,21 грн., за грудень 75,13 грн. Відповідачем не сплачено суму земельного податку за період з 30.10.11 по 02.12.11 в сумі 150,42 грн. (по строку 30.10.11 75,21 грн., по строку 30.11.11 75,21 грн.). Станом на 02.12.11 ОСОБА_1 допущено несплату до бюджету земельного податку за період з 30.10.11 по 02.12.11 в сумі 150,42 грн. На адресу ОСОБА_1 було виставлено першу податкову вимогу № 1/275 від 02.02.09, другу податкову вимогу № 2/276 від 04.03.09, які були отримані відповідачем своєчасно. Разом з тим, ОСОБА_1 податковий борг по земельному податку в сумі 150,42 грн., який виник за період з 30.10.11 по 02.12.11, до бюджету не перерахував. У звязку з чим, позивач просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу по платі за землю в сумі 150,42 грн., який виник за період з 30.10.11 по 02.12.11 та рахується станом на 02.12.11.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ні заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ).

Пунктом 286.5. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Обєктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 12.06.2001 за № 2374017 0000 000862 Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області (а.с.7), взятий на облік в Сватівській МДПІ Луганської області як платник податків з 03.07.2001 за № 258 (а.с.9).

На підставі договору куплі-продажу земельної ділянки від 03.01.03 серії ВАВ № 934826 ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на землю від 10.01.03 серії ЛГ № 028368 про передачу у власність земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0586 га. у межах визначених на плані, яка знаходиться на території м. Сватове Сватівської міської ради, цільове призначення земельної ділянки для розміщення складських приміщень. Державний акт зареєстрований в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № 38. (а.с. 13-16).

Відповідачем було самостійно визначено у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вхідним № 1647 від 31.01.11 розмір щомісячного земельного податку з січня по листопад 75,21 грн., за грудень 75,13 грн. Відповідачем не сплачено суму земельного податку за період з 30.10.11 по 02.12.11 в сумі 150,42 грн. (по строку 30.10.11 75,21 грн., по строку 30.11.11 75,21 грн.).

Зазначені обставини підтверджуються податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), розрахунком, розрахунком суми податкового боргу платника податків, зворотнім боком облікової картки платника (а.с.6, 12, 17).

На виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 Сватівською МДПІ Луганської області на адресу відповідача направлялися перша податкова вимога №1/275 від 02.02.2009 та друга податкова вимога №2/276 від 04.03.2009, які отримані своєчасно відповідачем особисто у день їх винесення, відповідно 02.02.2009 та 04.03.2009 (а.с.11).

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (підстави для звільнення від доказування).

Підпунктами 87.1. та 87.2. статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п.87.11. ст.87 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI) .

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом по платі за землю за період з 30.10.11 по 02.12.11 в сумі 150,42 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорено та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 коштів у рахунок погашення податкового боргу, дотримані вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позовні вимоги Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в дохід місцевого бюджету м. Сватове 13050300, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ, МФО 804013, розрахунковий рахунок 33218813700272, суму податкового боргу по платі за землю у сумі 150,42 грн. (сто пятдесят гривень 42 коп.) який виник за період з 30.10.11 по 02.12.11.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяС.К. Коршиков