Постанова № 20568000, 21.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2011 року Справа № 2а-10715/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю

прокурора-заявника:Сайтарли І.М. (посвідчення № 972 від 15.04.2010),

позивача:ОСОБА_3 (довіреність № 14/1-4050 від 05.12.2011),

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Стаханова в інтересах держави в особі Стахановського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів, витрачених як допомога по безробіттю та матеріальної допомоги в період професійного навчання, у сумі 3686,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора м. Стаханова в інтересах держави в особі Стахановського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4, у якому прокурор просив стягнути з відповідача на користь Стахановського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти, витрачені як допомога по безробіттю та матеріальної допомоги в період професійного навчання у сумі 3686,68 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що проведеним міським центром зайнятості розслідуванням страхових випадків встановлено, що ОСОБА_4 в період з 13.03.2008 працював інженером-конструктором у ДП «Міст» ВАТ «Стахановський експериментально-механічний завод». З 02.06.2008 звільнений з роботи за угодою сторін.

Звертаючись 11.06.2008 до міського центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного, ОСОБА_4 зазначив у ній, що пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком.

Наказом директора міського центру зайнятості від 11.06.2008 № НТ080611 ОСОБА_4 надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Відповідно до заяви від 15.09.2008 та договору № 121408091500345 від 15.09.2008 ОСОБА_4 був направлений на підвищення кваліфікації до Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля на період з 18.09.2008 по 18.12.2008.

На підставі письмової заяви ОСОБА_4 від 09.06.2009 за наказом директора міського центру зайнятості № НТ090609 від 09.06.2009 відповідача було знято з обліку як безробітного.

За період перебування ОСОБА_4 на обліку у Стахановському міському центрі зайнятості як безробітного, за рахунок Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, йому було нараховано і сплачено допомогу по безробіттю у сумі 3035,11 грн. та матеріальну допомогу в період професійного навчання у сумі 951,57 грн., а всього 3986,68 грн.

На підставі повідомлення управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області встановлено, що ОСОБА_4 з 07.06.1990 отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, мають право на допомогу по безробіттю без урахування трудового стажу. Однак вимоги цієї статті не можуть застосовуватися щодо ОСОБА_4 згідно абз.2 ч.2 ст.23 та абз.2 ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в яких зазначено, що допомога по безробіттю та допомога у період підвищення кваліфікації інвалідам із числа осіб, зазначених у ч.2 ст.22 цього Закону не призначається.

Таким чином, при наданні статусу безробітного, ОСОБА_4 приховав відомості про те, що він отримує пенсію як інвалід і незаконно отримав державні кошти у вигляді допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги в період професійного навчання.

Наказом директора міського центру зайнятості № 1 від 04.01.2010 прийнято рішення про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_4 в сумі 3986,68 грн. Даний наказ направлений відповідачу та отриманий ним особисто 12.01.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.06.2010 ОСОБА_4 частково сплатив Стахановському міському центру зайнятості борг у сумі 300,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 3686,68 грн.

На підставі викладеного прокурор просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Надіслав суду заперечення на адміністративний позов (а.с.40), у яких зазначив, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Також, зазначив, що дана справа, на думку відповідача, має розглядатися за правилами ЦПК України, оскільки у позові йде мова про стягнення майнової шкоди, а подача адміністративного позову про стягнення з громадянина грошей не передбачена законом.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 11.06.2008 ОСОБА_4 звернувся до Стахановського міського центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.6).

У заяві про надання статусу безробітного відповідачем власноруч зазначено про те, що він в даний час не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугою років.

Наказом директора Стахановського міського центру зайнятості від 11.06.2008 № НТ080611 ОСОБА_4 надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

Відповідно до заяви від 15.09.2008 та договору № 121408091500345 від 15.09.2008 ОСОБА_4 був направлений на підвищення кваліфікації до Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля на період з 18.09.2008 по 18.12.2008 (а.с.14-16).

На підставі письмової заяви ОСОБА_4 від 09.06.2009 за наказом директора міського центру зайнятості № НТ090609 від 09.06.2009 відповідача було знято з обліку як безробітного.

За період перебування ОСОБА_4 на обліку у Стахановському міському центрі зайнятості як безробітного, за рахунок Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, йому було нараховано та сплачено допомогу по безробіттю у сумі 3035,11 грн. та матеріальну допомогу в період професійного навчання у сумі 951,57 грн., а всього 3986,68 грн. (а.с.20).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог та наданих заперечень, суд виходить з такого.

Загальне керівництво державним працевлаштуванням і його організацією покладено на Міністерство праці та соціальної політики України та його органи на місцях.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» - для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Положення про Стахановський міський центр зайнятості, затверджений директором Луганського обласного центру зайнятості 20.02.2011, Стахановський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та виконує покладені на нього функції, серед яких є проведення розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, визначено, що розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості).

За результатами звіряння або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що їх проводили.

Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності з п.5 ч.2 ст.12, п.3 ст.35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.03.2009 за № 232/16248 та п.26 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням» Стахановським МЦЗ проведення перевірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості, за результатами якої складено акт № 1 від 04.01.2010 (а.с.19).

Як зазначено в акті № 1 від 04.01.2010 підставою для проведення звірки стало здійснення інформаційного обміну з ПФУ. Розслідуванням встановлено: при здійсненні інформаційного обміну з ПФУ виявлено порушення п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» громадянином ОСОБА_4, який подав недостовірні дані під час його реєстрації в центрі зайнятості, а саме не повідомив та не надав документи про наявність 3 групи інвалідності, чим порушив чинне законодавство щодо виплати допомоги по безробіттю інвалідам.

ОСОБА_4 отримував пенсію по інвалідності під час перебування на обліку в Стахановському МЦЗ в період з 11.06.2008 по 09.06.2009 та отримував допомогу по безробіттю, але не мав права на отримання допомоги по безробіттю згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України, щодо реалізації інвалідами права на трудову діяльність», відповідно до якого матеріальне забезпечення на випадок безробіття з урахуванням трудового стажу з 01.01.2007 здійснюється особам з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку та в установленому законом порядку визнані безробітними, починаючи з 01.01.2007, за умови, що протягом 12 місяців, що передували початку безробіття (на день надання статусу безробітного), вони працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески.

Факт отримання ОСОБА_4 пенсії по інвалідності під час перебування на обліку в Стахановському МЦЗ в період з 11.06.2008 по 09.06.2009 підтверджено листом УПФУ в м. Стаханові Луганської області № 656/021-08-1/301/00, з якого вбачається, що ОСОБА_4 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Стаханові Луганської області та з 07.06.1990 до теперішнього часу отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у розмірі 767,32 грн. з 01.11.2011 (а.с.18).

Згідно ч.2 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Оглядом копії трудової книжки ОСОБА_4 встановлено, що відповідач протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював менше 26 календарних тижнів (а.с.7-11).

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається.

Крім того, згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню.

Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_4 не мав права на отримання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період підвищення кваліфікації.

Отже з викладеного вбачається, що відповідачем безпідставно отримано від Стахановського МЦЗ 3986,68 грн.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Заявою про надання статусу безробітного від 11.06.2008 підтверджено те, що відповідач не повідомив позивача про отримання пенсії по інвалідності (а.с.6).

На підставі акта перевірки № 1 від 04.01.2010 директором Стахановського МЦЗ прийнято наказ № 1 від 04.01.2010, яким наказано головному спеціалісту-юрисконсульту в установленому порядку письмово повідомити громадянина ОСОБА_4 про необхідність повернення виплачених коштів у сумі 3986,68 грн. протягом 10 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення, надати копію цього наказу про стягнення коштів (а.с.21).

05.01.2010 ОСОБА_4 направлено повідомлення про відшкодування коштів, яке отримано безпосередньо відповідачем 12.01.2010, що підтверджено підписом на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.22, 23).

Відповідачем на час розгляду адміністративної справи добровільно повернуто позивачу 300,00 грн. Залишок невідшкодованих коштів складає 3686,68 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наказ № 1 від 04.01.2010 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю громадянину ОСОБА_4, відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржено та наказ є чинним.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується посилань відповідача на пропуск прокурором строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає, що при відкритті провадження в адміністративній справі за позовом прокурора м. Стаханова в інтересах держави в особі Стахановського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів, витрачених як допомога по безробіттю та матеріальної допомоги в період професійного навчання, у сумі 3686,68 грн., ухвалою суду від 22.11.2011 поновлено прокурору строк звернення до адміністративного суду із вказаною заявою.

Що стосується доводів відповідача про те, що дана справа має розглядатися за правилами ЦПК України, оскільки у позові йде мова про стягнення майнової шкоди, а подача адміністративного позову про стягнення з громадянина грошей не передбачена законом, суд зазначає таке.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Стахановського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на виконання повноважень, наданих позивачу Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, суд приходить до висновку, що дану адміністративну справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та вона підсудна Луганському окружного адміністративному суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 21 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 грудня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м. Стаханова в інтересах держави в особі Стахановського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_4 про стягнення коштів, витрачених як допомога по безробіттю та матеріальної допомоги в період професійного навчання, у сумі 3686,68 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Стахановського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (місцезнаходження: Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, 24, р/р 37173974900085, одержувач: ФСС на випадок безробіття, код одержувача 13392088, банк: ГУДКУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, вид платежу: допомога по безробіттю, матеріально допомога в період професійного навчання) незаконно отриману допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу в період професійного навчання у сумі 3686,68 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят шість гривень шістдесят вісім копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26 грудня 2011 року.

<Текст >

СуддяК.О. Пляшкова