Постанова № 20567743, 22.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2011 року Справа № 2а-11404/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Тихонова І.В.

при секретарі судового засідання: Калашнікові Д.О.

за участю представників сторін:

позивача: Грідін К.С.

відповідача: Кривошеєвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля" про стягнення заборгованості в сумі 770270 грн. 90 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля" про стягнення заборгованості в сумі 770270 грн. 90 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ «Інтер-інвест вугілля» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. За відповідачем лічиться заборгованість по сплаті обовязкових платежів, а саме по відшкодуванню фактичних витрат та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» ст..13 ЗУ «Про пенсійне страхування». Згідно розрахунків фактичних витрат, які щорічно надсилаються підприємству, картки особового рахунку підприємства, станом на 01.03.2011 року за підприємством лічиться заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат у розмірі 770270,90 грн. з яких: за квітень 2010 року 43108,3 грн., травень 2010 року 65900,39 грн., червень 2010 року 64136,14 грн., липень 2010 року 78697,86 грн., серпень 2010 року 74121,45 грн., вересень 2010 року 79633,35 грн., жовтень 2010 року 71190,41 грн., листопад 2010 року 73537,86 грн., грудень 2010 року 76614,2 грн., січень 2011 року 74960,64 грн., лютий 2011 року 68370,03 грн. Приймаючи до уваги те, що виплата пенсій в України проводиться з Пенсійного фонду, який сформовано за рахунок коштів, які відраховуються підприємствами, установами і організаціями, несплата відповідачем заборгованості сприяє тривалому надходженню коштів до Пенсійного фонду України, що в свою чергу є однією з причин яка може призвести до затримки по виплаті пенсій.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

Представник відповідача під час судового засідання надав суду письмове заперечення проти адміністративного позову в якому зазначив, що відповідач позов визнає частково з наступних підстав. На ТОВ «Інтер-інвест вугілля» працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботі, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до пункту «а» та «б» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», тобто згідно зі Списками № 1 та № 2. Позивачем колишнім працівникам ТОВ «Інтер-інвест вугілля» були призначені та виплачені пільгові пенсії відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Позивач дійсно має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень,лютий 2011 року по списку № 2 у розмірі 445702,54 грн. Разом з тим, вважаємо помилковою позицією позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з фактичних витрат і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст..13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», що відповідає списку № 1 в сумі 724568,36 грн., оскільки абзацу 5 пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2005 року виплата пенсій вказаним особам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно вищевикладеного, ТОВ «Інтер-інвест вугілля» визнає адміністративний позов частково в сумі 45702,54 грн.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні п.7 ч.1 ст. 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є публічно-правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню адміністративної справи, наведеному у пункті 1 ч.1 статті 3 зазначеного Кодексу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач ТОВ «Інтер-інвест вугілля» зареєстрований виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 23.04.2003 року № 13881070011000471 в якості юридичної особи, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 9).

Згідно заяви ТОВ «Інтер-інвест вугілля» зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області в якості платників страхових внесків (а.с.8).

Відповідно до частини 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09 липня 2003 року №1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХП “Про пенсійне забезпечення ”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Зазначене свідчить, про обовязок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-IV) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

Згідно п. 6.5. Інструкції №21-1 від 19.12.2003 (із змінами і доповненнями), Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень ЗУ №1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до п. “а”та “б”“з”ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”, що підтверджується підписом уповноваженої особи на розрахунках (а.с. 10-165).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “а”та “б”-“з”ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

В порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058 та Інструкції №21-1 від 19.12.2003, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 до управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 770270,90 грн. (за списком №1 724568,36 грн., за списком №2 45702,54грн.).

Заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат у розмірі 770270,90 грн. по теперішній час відповідачем не сплачена.

Щодо доводів, викладених відповідачем у запереченнях, суд зазначає, що діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов'язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списками № 1 та № 2, і законом не визначена залежність відсутності обов'язку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.

Доводи заперечень відповідача стосовно того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в”“е”та “ж”статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стосується осіб, яким призначено пенсію на підставі статті 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а не з підстав, встановлених статтею 13 цього ж Закону, та осіб, яким призначено пенсії відповідно до пунктів “в”“е” та “ж”статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Оскільки в даній справі позивачем заявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів “а”та “б”ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, тобто за Списком № 1 та Списком № 2, відповідачем безпідставно зроблено посилання на абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, яким врегульовано виплату пенсій з інших підстав, ніж в цій справі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля" про стягнення заборгованості в сумі 770270 грн. 90 коп. - задовольнити у повному обсязі

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-інвест вугілля" (ідентифікаційний номер 32458462, місцезнаходження: 93200, м. Первомайськ, вул..Жукова,15, Луганська область) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 770270,90 грн. (сімсот сімдесят тисяч двісті сімдесят гривень 90 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений і підписаний 26 грудня 2011 року.

СуддяІ.В.Тихонов