Постанова № 20565416, 05.08.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КопіяСправа № 1170/2а-1573/11

Категорія статобліку - 10.4.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2011 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Флоренка О.Ю.

при секретарі Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" до Інспекції по контролю за додержання законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішення про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення від 24.03.2011 р. №1106-05/32967633, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Копілка" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості, в якому просить скасувати рішення відповідача від 24.03.2011 року №1106-05/32967633 про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення в сумі 18140,00 грн., (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення було мотивоване встановленням факту використання позивачем праці іноземця, а саме громадянки Російської Федерації ОСОБА_2, без отримання відповідного дозволу на використання праці іноземців. Натомість, в день прийняття ОСОБА_2 на роботу, на підставі відповідного наказу, вона була відсторонена від роботи. ОСОБА_2 фактично до роботи не приступила аж до дня свого звільнення, заробітну плату не отримувала.

На думку позивача, оскільки він фактично не використовував працю іноземця гр. ОСОБА_2, то у відповідача не було законних підстав для застосування штрафу відповідно до оскаржуваного рішення.

У судовому засіданні представники позивача Буров С.В., Ботнаренко І.Ю. позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви з її додатковими обґрунтуваннями (а.с. 26) та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Стоян Б.С. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав із підстав, зазначених у письмових запереченнях проти адміністративного позову з їх доповненнями, та просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову у своїх письмових запереченнях (а.с. 24-25) з їх доповненнями (а.с. 51-52) зазначив, що оскаржуване рішення є законним, оскільки прийнято на підставі акта контрольного заходу після виявлення використання позивачем праці іноземця, а саме громадянки Російської Федерації ОСОБА_2, без відповідного дозволу на працевлаштування.

Представник відповідача зазначає, що у даному випадку визначальним для накладення штрафних санкцій є факт використання праці іноземців за трудовим договором, який оформляється наказом позивача про зарахування працівника на роботу, а не факт допуску іноземця до роботи, або факт отримання іноземцем заробітної плати. Оскільки іноземець гр. ОСОБА_2 була прийнята на роботу та звільнена з неї за відповідними наказами позивача, вона працювала у позивача на умовах трудового договору, що свідчить про наявність факту використання праці іноземця.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка ОСОБА_2, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст.34 Закону України від 01.03.1991 року №803-XII «Про зайнятість населення», п.6 «Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №47, інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення служб зайнятості є контролюючими державними органами щодо дотримання законодавства України про зайнятість населення, уповноваженими проводити перевірки додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

За таких умов, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Кіровоградський обласний центр зайнятості, до складу якого входить Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості (далі - Інспекція).

19.01.2011 р. головний спеціаліст Інспекції Решетова С.В. здійснила перевірку позивача на предмет додержання законодавства про зайнятість населення щодо подання адміністративних даних про всіх прийнятих працівників, інформації про наступне та фактичне вивільнення працівників, працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, недопущення нелегального використання праці іноземців та осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Результати перевірки були оформлені відповідним актом контрольного заходу від 19.01.2011 р. №14 (а.с. 6-7).

У п. 4.2 акта зазначено, що в ході проведення контрольного заходу використання праці іноземців та осіб без громадянства встановлено 2 особи, а саме у додатку №1 до акта зазначені: 1) громадянка Російської Федерації ОСОБА_2, з приводу якої зазначено, що внаслідок відсутності достатньої інформації питання потребує додаткового вивчення; 2) гр. Вірменії ОСОБА_8, використання праці якої відповідає вимогам ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», внаслідок наявності права на постійне проживання.

В акті містяться пропозиції керівнику роботодавця по результатам контрольного заходу, зокрема, надати копії документів, які посвідчують особу ОСОБА_2

Листом Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Кіровоградській області від 18.03.2011 р. №8/1166 (а.с. 20) відповідача було повідомлено про те, що гром. РФ ОСОБА_2 дозволу на імміграцію в Україну не отримувала, клопотання щодо набуття громадянства України на території Кіровоградської області не порушувала.

Відповідачем було винесено рішення «Про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення» від 24.03.2011 року №1106-05/32967633 (а.с. 8), на підставі якого до позивача застосовано штраф у сумі 18140,00 грн. за використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості.

На підставі ч. 2 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» та ст.8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України.

Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на використання праці в Україні визначено постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 08.04.2009 р. «Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та аналювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства» (далі - Постанова КМУ №322).

Відповідно до вимог ч. 4 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення», у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Підпунктом «л»п.8 «Положення про державну службу зайнятості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №47 від 24.06.1991р. встановлено, що державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що визначальним для накладення штрафних санкцій є факт використання праці іноземців за трудовим договором.

За правилами статті 22 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 24 цього ж Кодексу, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до наказу по ТОВ «Копілка» від 25.09.2010 р. №46пр «Про прийняття на роботу»ОСОБА_2 була прийнята на роботу на посаду продавця з оплатою та графіком праці згідно затвердженого штатно-посадового розкладу з 25.09.2010 р. з випробувальним терміном 2 місяці.

Натомість, факт виконання ОСОБА_2 трудових обовязків продавця та отримання нею заробітної плати за даною посадою, а отже і факт використання позивачем її праці, у судовому засіданні не підтвердився.

Так, суд встановив, що в день прийняття ОСОБА_2 на роботу позивачем був виданий наказ від 25.09.2010 р. «Про відсторонення від роботи», на підставі якого вона була відсторонена від роботи на посаді продавця, у звязку з необхідністю отримання нею санітарної книжки, дозволу до виконання праці продавця продовольчих товарів та проходження медичного огляду із зобовязанням бухгалтерії не нараховувати їй заробітну плату за час відсторонення.

У судовому засіданні ОСОБА_2 була допитана в якості свідка. До того ж суду були надані її письмові пояснення (а.с. 29). Вона пояснила, що фактично до роботи у позивача не приступала, у звязку з відстороненням, робоче місце їй надано не було, заробітну плату вона не отримувала.

За змістом листа Управління ПФУ в м. Кіровограді від 17.06.2011 р. №5792/06-25 (а.с. 43), позивачем відомості до системи персоніфікованого обліку щодо нарахування заробітної плати на гр. ОСОБА_2 за період з 25.09.2010 р. по 20.10.2010 р. не подавались.

Згідно з наказом позивача від 20.10.2010 р. №60зв. «Про звільнення»(а.с. 28), ОСОБА_2 була звільнення з посади продавця з 20.10.2010 р. за власним бажанням.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку факту використання позивачем праці іноземця на умовах трудового договору, у звязку з тим, що при прийнятті на роботу ОСОБА_2 сторонами не були дотримані істотні умови трудового договору, визначені ст. 22 КЗпП України, а саме: вона не приступила до виконання роботи продавця, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, у звязку з чим позивач не виплачував їй заробітну плату і не забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи.

Згідно з ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не було доведено факту використання позивачем праці іноземця ОСОБА_2 на умовах трудового, а отже і законності прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі цього суд вважає, що рішення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості «Про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення» від 24.03.2011 р. №1106-05/32967633 винесено не на підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, нерозсудливо, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості «Про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення» від 24.03.2011 р. №1106-05/32967633.

3.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Копілка" всі здійсненні ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.08.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.08.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис)О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

СуддяО.Ю. Флоренко