Постанова № 20564989, 27.07.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2011 року № 2а-2591/11/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , каб. 1003

час прийняття постанови : 10 год. 50 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛиска І.Г.

при секретарі -Пономаренко Б.В.

за участю представника позивача -Телегуз С.В.

представника відповідача -Воєводіна Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Інтеркомплектмонтажстрой»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської

області

провизнання нечинним податкового повідомлення рішення від 24 березня 2011 року №0000472300

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство«Інтеркомплектмонтажстрой»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області та просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення №0000472300 від 24 березня 2011 року.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що в період з 19.02.2011року по 16.0.2011 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено планову документальну перевірку ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой»з питань відображення в податковому обліку фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період: 01.01.2008 по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 23.02.2011р. №168/23-2/287341330.

На підставі Акту від 23.02.2011р. №168/23-2/287341330 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0000472300 від 24 березня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 19989 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 4997 грн. 25 коп.

Позивач вказує, що з вказаним податковим повідомленням рішенням ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області він не погоджується, у звязку з їх протиправністю та невідповідністю чинному законодавству, тому просить їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача Телегуз С.В. підтвердила обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області вважає адміністративний позов таким, що не містить аргументованих доводів, які б давали підстави вважати позивачу, що рішення винесені відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що під час перевірки ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой»встановлено порушення, а саме:

-п. 5.1 пп 5.2.1 п. 5.2 , п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 216000 грн.

До вказаних висновків податковий орган прийшов на підставі наступного.

Відповідно до Постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському р-ні Київської обл., старшого лейтенанта податкової міліції Дмитренко Т.О., від 04.01.2011р. встановлено, що в провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5, ст.205 ч.2 КК України, яка порушена відносно ОСОБА_4. та невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємства TOB «С.Дж.Р.Груп». Під час розслідування вказаної кримінальної справи встановлено, що в період 2007-2008 років на території м. Києва невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, тобто заняття видами діяльності від імені суб'єктів господарської діяльності без належних повноважень, організували створення підприємств на підставних осіб, з призначенням їх на посади керівників. При цьому, вказані особи, на яких були зареєстровані підприємства, не мали ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності від імені створених підприємств.

Досудовим слідством досліджується незаконна діяльність TOB «С.Дж.Р.Груп»по конвертації грошових коштів та надання послуг підприємствам-клієнтам конвертаційного центру по мінімізації податкових зобов'язань.

Згідно Постанови про порушення кримінальної справи від 27.09.2010р. старшого слідчого в ОВС Слідчого управлення податкової міліції ДПА України Пасюкова В.В. встановлено, що під час розслідування кримінальної справи допитаний ОСОБА_4. вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства TOB "С.Дж.Р.Груп". Документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство він погодився зареєструвати на своє ім'я на пропозицію ОСОБА_8 (невстановленої слідством особи) за грошову винагороду.

Під час розслідування кримінальної справи також встановлено, що невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_8, виконуючи свою злочинну роль, передав ОСОБА_4. матеріальну винагороду в розмірі 500 доларів США за виконання своєї ролі в погодженому та відому йому плані спрямованому на створення фіктивного підприємства. Ніяких документів фінансово - господарської діяльності підприємства «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_4 не підписував, та не приймав участі у формуванні його статутного фонду, не підписував жодної податкової декларації, первинних бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт, на посаду директора підприємства нікого не призначав, наміру займатись підприємницькою діяльністю не мав, у трудових відносинах з вказаним підприємством не перебував та не мав реальної можливості впливати та контролювати як засновник діяльність підприємства.

Відповідно до бази даних АІС «Податки»встановлено, що декларації з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за перевіряємий період підписані директором ТОВ «С.Дж.Р.Груп», тобто ОСОБА_4.

Проведеним аналізом виписок про рух коштів по рахунках ТОВ "С.Дж.Р.Груп" встановлені суб'єкти господарювання - контрагенти, які скористались послугами угрупування та за рахунок документального оформлення безтоварних операцій з вищевказаним фіктивним підприємством, безпідставно сформували валові витрати та податковий кредит. Серед таких суб'єктів господарювання - контрагентів встановлено ЗАТ «ІКМС».

По отриманих документах ЗАТ «ІКМС», що свідчать про фінансово-господарські відносини із ТОВ «С.Дж.Р.Груп», було призначено почеркознавчу експертизу, згідно висновку якої, «...Підписи від імені ОСОБА_4. у договорі № 31/09-08 від 09.09.2008 року; свідоцтві про реєстрацію платника податків ПДВ ТОВ «С.Дж.Р.Груп»; довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року; акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року;... виконані не ОСОБА_4., а іншою особою.».

ТОВ "С.Дж.Р.Груп" створено без врахування вимог п.1 ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ. Отже, мета створення підприємства ТОВ "С.Дж.Р.Груп" та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків. Тому господарські відносини, які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства

Враховуючи вищевикладене, взаємовідносини між ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой»та ТОВ"С.Дж.Р.Груп" не спричиняють реального настання правових наслідків і не мали реального характеру.

Таким чином, несплачений ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой»податок на прибуток унаслідок порушення встановленого порядку формування валових витрат та невірного відображення показників податкової звітності, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування валових витрат та, як наслідок, заниження об'єктів оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України.

Тобто вчинений правочин суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України порушує публічний прядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод не може виникати право на валові витрати у ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой».

Таким чином, договір від 09.09.2008 року №31/09-08 , який був укладений між ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой» і ТОВ"С.Дж.Р.Груп" відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з тим, що і договори з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зважаючи на викладене, договори надання послуг, акти виконаних робіт між ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой» та ТОВ "С.Дж.Р.Груп" є недійсними в силу закону, оскільки зазначений правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину. Зокрема, відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі, а також у однієї з сторін правочину відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Фактично підприємницька діяльність TOB "С.Дж.Р.Груп" проводилась невстановленими особами.

Зважаючи на викладене, взаємовідносини по господарським операціям між ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой»та TOB "С.Дж.Р.Груп" в періоді з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, несплачені ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой» податок на прибуток та податок додану вартість внаслідок невірного відображення показників податкової звітності, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

У звязку з викладеним, за результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення податкове повідомлення - рішення №0000472300 від 24 березня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 19989 грн. та штрафні санкції на суму 4997 грн. 25 коп.

У судовому засіданні представник відповідача також заперечував проти позовних вимог з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі повідомлення від 10.02.2011року за №23 та Наказу від 10.02.2011р. №156 виданих Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області, згідно з п.п. 78.1.11, п. 78.1, ст. 78, п. 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та на виконання Постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, старший лейтенант податкової міліції Дмитренко Т.О. від 04.01.2011р. (м. Вишневе) про призначення невиїзної позапланової перевірки по матеріалам, які виділені з кримінальної справи № 69-107 за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Інтеркомплектмонтажстрой»відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 23.11.2006 р. з Службою зовнішньої розвідки України з питань відображення в податковому обліку фінансово- господарських операцій та взаєморозрахунків з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код ЄДРПОУ 34981754) за період: 01.01.2008 по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт перевірки від 23.02.2011р. №168/23-2/287341330.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення :

-п. 5.1 п.п 5.2.1 п. 5.2 , п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 216000грн, у тому числі по періодам: 4 квартал 2008 року 216000 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Києво Святошинському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000472300 від 24 березня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 19989 грн. та штрафні санкції на суму 4997 грн. 25 коп.

Підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000472300 від 24 березня 2011 року став висновок відповідача про те, що позивачем у порушення п 5.1 пп 5.2.1 п. 5.2 , п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (далі Закон №334/94-ВР), за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року сформовано та віднесено до валових витрат, витрати повязані з веденням фінансово-господарської діяльності із ТОВ «С.Дж.Р.Груп»у сумі 216000 грн. Оскільки на думку відповідача ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було створено без врахування вимог чинного законодавства України, мета його створення та його діяльності є незаконною і не може породжувати правові наслідки, договір укладений між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»№ 31/09-08 від 09.09.2008 року є нікчемним, не відповідає загальним умовам дійсності правочину, не створює юридичних наслідків, взаємовідносини між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не мали реальний характер, не підтверджені відповідними первинними документами, отже позивач не мав права на формування валових витрат у сумі 216000 грн.

Вказані висновки податкового органу є безпідставними, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» 9 вересня 2008 року було укладено Договір №31/09-08.

Відповідно до вказаного договору Виконавець (ТОВ «С.Дж.Р.Груп») в особі директора ОСОБА_4 зобовязується виконати для ЗАТ «Інтеркомплектмонтажстрой»загально-будівельні та оздоблювальні роботи у 4 поверховому будинку по вул. Леніна, 6, с. Бузова, Києво-Святошинського району.

Вартість послуг по договору складає 500000 грн., термін дії договору до 31 грудня 2008 року.

Як зазначено, в Акті перевірки від 23.02.2011р. №168/23-2/287341330, згідно пояснень наданих до ДПІ Києво-Святошиснького району позивачем віднесено до валових витрат понесені витрати, у звязку з веденням фінансово-господарської діяльності з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»протягом 2008 року у сумі 216000 грн. у тому числі у 4 кварталі 2008 року -216000 грн.

В період, що перевірявся основним видом діяльності позивача є будівництво будівель.

Як вбачається з Ліцензії №316541, 4 червня 2007 року ТОВ «С.Дж.Р.Груп» отримало ліцензію на здійснення будівельної діяльності, строк дії ліцензії з 4 червня 2007 р. по 4 червня 2012 р.

Отже, витрати по оплаті послуг по договору № 31/09-08 від 09.09.2008 року безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача .

Факт отримання позивачем послуг від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» підтверджується належними первинними документами: Договором 31/09-08 від 09.09.2008 року , актом прийомки виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, а перерахунок грошових коштів підтверджується банківськими платіжними документами (а.с. 42- а.с 45).

У податковому обліку позивачем вартість робіт по Договору 31/09-08 від 09.09.2008 року віднесено до складу валових витрат.

Наявні у матеріалах справи первинні документи, якими оформлені господарські операції з придбання наданих робіт з Договору 31/09-08 від 09.09.2008 року, складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 р.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 названого Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Частинами 1, 2, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, повязані з Договором 31/09-08 від 09.09.2008 року у сумі 216000 грн.

Не знайшли підтвердження у судовому засіданні, посилання відповідача на обставини, встановлені в ході розслідування кримінальної справи, яка порушена відносно ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого с.205 ч.2 КК України, а саме: що ТОВ "С.Дж.Р.Груп" створено без врахування вимог п.1 ст.42 Господарського кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ, мета створення підприємства ТОВ "С.Дж.Р.Груп" та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків, тому господарські відносини, які були здійснені від імені цього підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, не спричиняють реального настання правових наслідків і не мали реального характеру, а договір з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" є нікчемними, недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, оскільки, як вбачається з Постанови про закриття кримінальної справи від 27 квітня 2011 року Старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України Горбатюк О.В, кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_4 та невстановлених слідством осіб за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «С.ДЖ.Р.ГРУП», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України була закрита за відсутністю складу злочину.

У Постанові про закриття кримінальної справи від 27 квітня 2011 року Старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України Горбатюк О.В , зазначено, що допитаний, як обвинувачений по суті предявленого обвинувачення ОСОБА_4 показав, що він дійсно являється засновником , а також директором підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», з 01.07.2008 року по теперішній час він також займає посаду директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Крім того, згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У статті 627 ЦК України вказано, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки на час проведення перевірки і в період судового розгляду справи жодний з договорів (правочинів), зазначених у акті перевірки, не визнаний судом недійсним, відповідач не мав права стверджувати, про нікчемність укладеного позивачем Договору №31/09-08 від 09.09.2008 року.

На момент укладання Договору №31/09-08 від 09.09.2008 року ТОВ "С.Дж.Р.Груп" було належним чином зареєстровано, як юридичну особу, відомості про юридичну особу були внесені до ЄДРПОУ, зміст Договору №31/09-08 від 09.09.2008 року не містить жодних незаконних умов, форма укладеного договору письмова, із дотриманням усіх істотних умов та із зазначенням усіх реквізитів сторін.

Відповідно до цього, суд вважає твердження відповідача про нікчемність укладеного позивачем Договору №31/09-08 від 09.09.2008 року є безпідставними. Таким чином правомірно віднесено до складу валових витрат витрати повязані з укладенням Договору №31/09-08 від 09.09.2008 року.

Згідно ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У звязку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, господарська діяльність здійснювалась позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства , зокрема, з питань оподаткування.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення ним податкового повідомлення рішення №0000472300 від 24 березня 2011 року, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Закритого акціонерного товариства «Інтеркомплектмонтажстрой»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №0000472300 від 24 березня 2011 року - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0000472300 від 24 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лиска І.Г.

Постанова у повному обсязі виготовлена 29 липня 2011 року.