Постанова № 20563451, 09.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2011 року 2а-1530/11/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26

час прийняття постанови : 15 год. 18 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛиска І.Г.

при секретарі -Пономаренко Т.М.

за участю представника позивача -Апалькова Є.Ю.

представника відповідача -Кривша О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА

КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»

до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» звернувся до суду з позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0 та зобовязання відшкодувати належні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість у звітний (податковий) період «квітень»2010 року у сумі 478516 грн. 00 коп.

18.11.2011 року на адресу суду надійшла заява представника позивача Апалькова Є.Ю. про часткову відмові від позову, яка була розглянута судом і ухвалою від 06.12.2011 року було закрито провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0 та зобовязання вчинити дії в частині позовних вимог про зобовязання відшкодувати належні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість у звітний (податковий) період «квітень»2010 року у сумі 478516 грн. 00 коп.

У обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує, що в період з 19 липня 2010 року по 13 серпня 2010 року службовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21 лютого 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 21 лютого 2008 року по 31 березня 2010 року.

20 серпня 2010 року за результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №3642/23-1/35511689. Згідно висновків акту перевірки, серед іншого, встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1. та пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями) в частині завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка буде врахована у наступному податковому періоді, а саме квітні 2010 року, на суму 478 516,00 грн. Позивач подав заперечення на акт перевірки, які відповідач залишив без задоволення.

Відповідач після розгляду заперечень на акт перевірки, надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0, з посиланням на пп. 7.7.5. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зменшив суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 478 516,00 грн., за звітний (податковий) період «березень»2010 року.

Позивач оскаржив податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, але його скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Позивач вважає, що висновки до яких прийшов відповідач є хибними та не відповідають чинному на момент виникнення правовідносин податковому законодавству, з податковим повідомленням рішенням від 13 вересня 2010 року №0000582340/0 позивач не погоджується у звязку з його протиправністю та невідповідністю чинному законодавству, тому просить визнати його протиправним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача Апальков Є.Ю. підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях, просив суд позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0.

У судовому засіданні представник відповідача Кривша О.А. заперечував проти позову, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»було зареєстровано як юридичну особу 20.02.2008 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії АС №034589.

В період з 19 липня 2010 року по 13 серпня 2010 року службовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21 лютого 2008 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 21 лютого 2008 року по 31 березня 2010року.

20 серпня 2010 року за результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №3642/23-1/35511689.

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1. та пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся всього у сумі 36581 грн., у тому числі за червень 2008 року в сумі 671 грн., за січень 2009 року в сумі 100 грн., за березень 2009 року в сумі 150 грн., за квітень 2009 року в сумі в сумі 34910 грн., за червень 2009 року в сумі 300 грн., за липень 2009 року в сумі 150 грн., за вересень 2009 року в сумі 150 грн., за жовтень 2009 року в сумі 150 грн., та завищено суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка буде врахована у наступному податковому періоді, а саме квітні 2010 року на суму 478 516,00 грн.

Позивач подав заперечення на акт перевірки, які відповідач залишив без задоволення рішенням від 08 вересня 2010 року №01/01-019/23-112 про результати розгляду заперечень.

Відповідач після розгляду заперечень на акт перевірки надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0 з посиланням на пп. 7.7.5. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким зменшив суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 478 516,00 грн., за звітний (податковий) період «березень»2010 року.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку спочатку до відповідача, а в подальшому до Державної податкової адміністрації Київської області та Державної податкової адміністрації України. Згідно рішення Васильківської ОДПІ Київської області від 07 жовтня 2010 року №2683/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги, рішення Державної податкової адміністрації Київської області від 14 грудня 2010 року №2607/10/26-017/307-1240 про результати розгляду повторної скарги та рішення Державної податкової адміністрації України від 24 лютого 2011 року №3695/6/25-0515 рішення про результати розгляду повторної скарги, скарги позивача були залишені без задоволення, а податкове повідомлення- рішення без змін.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 13 вересня 2010року №0000582340/0 став висновок відповідача про недотримання позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1. та пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки Пугачов Валентин Васильович, директор ТОВ «АНІГІУС»надав пояснення про те, що він не підписував податкові накладні, видані позивачу. З цього відповідач зробив висновок про нікчемність договорів, укладених між позивачем та TOB «АНІГІУС»та про недійсність податкових накладних, виданих TOB «АНІГІУС».

Вказані висновки податкового органу є безпідставними в звязку з наступним.

Позивач уклав з TOB «АНІГІУС»договір поставки №57 від 12 листопада 2009 року, договір поставки №85 від 30 листопада 2009 року та договір поставки №97 від 28 листопада 2009 року.(Копії договорів наявні в матеріалах справ) .

TOB «АНІГІУС»за умовами договорів зобов'язувалось поставити позивачу запасні частини («товар»), а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити таку продукцію. Загальний асортимент товарів визначався в специфікації до договорів та в подальшому у видаткових накладних.

У спірний період TOB «АНІГІУС»поставило на користь позивача товар за наступними видатковими накладними: №2098 від 19 листопада 2009 року на суму 1400552,00 грн., крім того ПДВ 280110,40 грн., №2245 від 01 грудня 2009 року на суму 59526,40 грн., крім того ПДВ 11905,28 грн., №14 від 12 січня 2010 року на суму 373 000,00 грн., крім того ПДВ 74 600,00 грн., № 17 від 27 січня 2010 року на суму 559 500,00 грн., крім того ПДВ 111 900,00 грн. Загальна вартість поставлених товарів становила 2 392 578,40 грн., крім того ПДВ 478 515,68 грн. Позивач частково оплатив товар, перерахувавши на користь TOB «АНІГІУС»грошові кошти на загальну уму 1 555 972,50 грн., крім того ПДВ 311 194,50 грн. 09 серпня 2010 року в рахунок оплати за поставлений товар позивач емітував TOB «АНІГІУС»простий вексель серія АА № 0450100 номінальною вартістю 1 392 117,52 грн. Таким чином, позивач розрахувався з TOB «АНІГІУС»за товар у визначений законодавством України спосіб.

На підставі отриманих податкових накладних позивач відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період «березень»2010 року та в розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредити в розрізі контрагентів податковий кредит по TOB «АНІГІУС»(індивідуальний податковий номер 366161005632) у сумі 478 516,00 грн. Податковий кредит у сумі 478 516,00 грн., врахований позивачем в звітному (податковому) періоді «квітень»2010 року.

На сторінці 19 акту перевірки відповідач вказує, що директор TOB «АНІГІУС»Пугачов Валентин Васильович дав пояснення про те, він не має відношення до господарської діяльності TOB «АНІГІУС».

Після отримання позивачем акту перевірки Директор TOB «АНІГІУС»Пугачов Валентин Васильович надав позивачу засвідчену нотаріусом заяву, оригінал якої було оглянуто судом у судовому засіданні, згідно якого підтвердив укладення з позивачем договорів та видачу податкових накладних.

У засвідченій нотаріусом заяві Пугачова В.В., вказано, що в період з 2009 року по 2010 рік він займав посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІГІУС»(83014, місто Донецьк, просп. Комунарів, буд. 61, ідентифікаційний код 36616105). (надалі за текстом «Товариство») Оскільки штатним розписом посади головного бухгалтера в Товаристві передбачено не було, він виконував обов'язки головного бухгалтера, в тому числі, в частині підписання податкової звітності та податкових накладних. Товариство було платником податку на додану вартість і мало право виписувати податкові накладні.

Як директор Товариства, діючи на підставі Статуту, він уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Тракторна, 9а, ідентифікаційний код: 35511869) наступні договори поставки: №57 від 12.11.2009 року, №84 від 30.11.2009 року, №97 від 28.12.2009 року. Поставка товару на загальну суму 2 392 578,40 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 478515,68 грн., за названими договорами дійсно мала місце, про що між Товариством та TOB «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»підписані первинні документи. Також він, як директор Товариства, виписав та направив TOB «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА»належним чином оформлені податкові накладні, за якими сума податкового кредиту становила 478515,68 грн. Податковий кредит у зазначеній сумі включений в податкові декларації Товариства, які подані до податкової інспекції за місцем обліку, податкові накладні, направлені TOB «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА», включені Товариством до реєстру виданих податкових накладних.

Таким чином, директор TOB «АНІГІУС»Пугачов B.B. підтвердив, що він дійсно займає посаду керівника TOB «АНІГІУС», підтвердив власний підпис на договорах поставки, які позивач уклав з TOB «АНІГІУС»та виписаних позивачу податкових накладних.

Також, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011року у справі №2а-16252/10/0570 у задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анігіус»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Анігіус»через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути, з моменту реєстрації тобто з 06.08.2009 року №12661020000033681 та свідоцтво платника ПДВ №100241324, видане ТОВ «Анігіус»ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 21.08.2009 року було відмовлено. Дана постанова станом на 06.12.2011 року набрала законної сили.

У вказаній постанові зазначено, що відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що у Пугачова В.В. був відсутній намір зареєструвати ТОВ «Анігіус»та підписання ним документів під впливом обману, незнаходження ТОВ «Анігіус»за адресою реєстрації, неподання до податкового органу податкової звітності цього товариства з моменту реєстрації.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Крім того, основним видом господарської діяльності позивача є виробництво машин та устаткування спеціального призначення (КВЕД 29.56.1), також позивач займається оптовою торгівлею (КВЕД 51.90.0), що підтверджується, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Основним видом господарської діяльності TOB «АНІГІУС»є оптова торгівля (код КВЕД 51.90.0), що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ. До моменту укладення договорів з TOB «АНІГІУС», позивач отримав від цього контрагента в копіях: свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з ЄДРПОУ, довідку про взяття на облік платника податків та копію свідоцтва №100241324 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, на момент підписання та виконання договорів поставки TOB «АНІГІУС» було і є юридичною особою, взятою на податкових облік, а також було платником податку на додану вартість.

У березні 2010 року позивач отримав від TOB «АНІГІУС»податкові накладні за якими сума податкового кредиту становила 478515,68 грн. Жодних недоліків ці документи не мали. Накладні, як і інші документи, підписані позивачем з TOB «АНІГІУС», оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами і доповненнями) та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Форма податкових накладних в акті перевірки відповідачем не оспорюється.

Жодних фактів, які б вказували на порушення податкового законодавства TOB «АНІГІУС», акт перевірки не містить.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. Так, відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. А згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату (товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Це свідчить, що відповідно до вимог податкового законодавства позивач здійснював податковий облік та подавав податкові декларації, в яких зазначив суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від платника податку на додану вартість TOB «АНІГІУС»відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пп. 7.7.3. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

За таких обставин позивач правомірно зменшив податкове зобов'язання з податку на додану вартість в податковий період «квітень» 2010 року у сумі 478 516,00 грн., за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в березні 2010 року.

Позивач не може нести відповідальність за дотримання своїми контрагентами, в тому числі TOB «АНІГІУС», податкового законодавства. Норми податкового законодавства України не містять посилань на те, що підприємство зобов'язане здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства своїми контрагентами. Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідачем не встановлено порушень допущених позивачем у порядку відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість сум податкового кредиту, а ймовірні порушення контрагентом позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідачем, також, не спростовано фактичність здійснення господарської операції з придбання у TOB «АНІГІУС»товарів, на яку позивач посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач також не послався в акті перевірки на належний доказ, чи обставину, яка може свідчити про нікчемність договорів, укладених позивачем з TOB «АНІГІУС».

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У ст.627 ЦК України вказано, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, посилаючись на статтю 228 Цивільного кодексу України відповідач мав надати докази, які б підтвердили, що договори, укладені позивачем з TOB «АНІГІУС», дійсно мали за мету порушити публічний порядок. Натомість в акті перевірки міститься лише посилання на нібито існуючи пояснення директора TOB «АНІГІУС», оригінали, яких не були надані відповідачем суду, як і не надано пояснень, щодо їх походження. Тому в силу презумпції їх правомірності договори поставки №57 від 12 листопада 2009 року, №84 від 30 листопада 2009 року, №97 від 28 грудня 2009 року є дійсними правочинами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до цієї норми суди при розгляді податкових спорів мають виходити із презумпції добросовісності платників податків та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У звязку з цим передбачається, що дії платників податків, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо) економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних, вантажних митних деклараціях, бухгалтерській звітності та податковому обліку достовірні.

Надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Таким чином, господарська діяльність здійснювалась позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства , зокрема, з питань оподаткування і встановлені у справі фактичні обставини не дають підстав вважати, що позивачем було порушено пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1. та пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся всього у сумі 36581 грн., у тому числі за червень 2008 року в сумі 671 грн., за січень 2009 року в сумі 100 грн., за березень 2009 року в сумі 150 грн., за квітень 2009 року в сумі в сумі 34910 грн., за червень 2009 року в сумі 300 грн., за липень 2009 року в сумі 150 грн., за вересень 2009 року в сумі 150 грн, за жовтень 2009 року в сумі 150 грн., та завищено суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка буде врахована у наступному податковому періоді, а саме квітні 2010 року, на суму 478 516,00 грн.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 60, 71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13 вересня 2010 року №0000582340/0 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 13 вересня 2010 року №0000582340/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Лиска І.Г.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09 грудня 2011 року.