Постанова № 20562640, 31.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 року 2а-4804/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Молнія»

доБаришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області

проскасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Молнія»до Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2011 №642/1500-05407746, згідно з яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 102262,00 грн. В основу визначення податкового зобовязання згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про завищення позивачем суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011 року, що сталося в результаті включення до показника від`ємного значення обєкту оподаткування за результатами діяльності у I-му кварталі 2011року збитків результатами діяльності у 2010році.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив обєкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року загальний показник від`ємного значення об`єкта оподаткування за результатами діяльності за 2010 рік та І-й квартал 2011 року. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень Податкового кодексу України, тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою від 21.10.2011 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 31.10.2011.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не зявились та звернулися до суду з клопотаннями про розгляд справи за відсутності їх представників.

За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 31.10.2011 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Відповідач позову не визнав, подав письмові заперечення в яких зазначив, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши зібрані по справі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство «Молнія»є юридичною особою, що зареєстрована Баришівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Баришівській обєднаній державній податковій інспекції в Київській області з 08.07.1997 за №28-295.

У серпні 2011 року посадовими особами Баришівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток позивача на предмет виявлення помилок (акт від 29.08.11 №642/1500-05407746). Перевіркою встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за півріччя (ІІ-й квартал) 2011 року позивач задекларував відємне значення обєкта оподаткування (ряд. 07 гр. 3 декларації) у сумі «-1392899,00 грн.», у тому відємне значення обєкту оподаткування за І-й квартал 2011 року у сумі 813768,00 грн.

Однак, в податковій декларації за І-й квартал 2011 року позивач задекларував відємне значення обєкта оподаткування у сумі «-813768,00 грн.», який включає в себе показник відємного значення обєкту оподаткування попереднього податкового року (за 2010-й рік) у сумі 102262,00 грн.

Таким чином, в податковій декларації за півріччя 2011 року позивач у складі показника відємного значення обєкту оподаткування за І-й квартал 2011 року (сума «-1392899,00грн.») відобразив відємне значення обєкту оподаткування 2010 року у сумі 102262,00 грн.

На підставі встановлених обставин посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником податків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011 року на суму 102262,00 грн.

За результатами перевірки Баришівською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 №0002781500, згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року на суму 102262,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з такого.

Спір виник між сторонами у звязку з включенням позивачем до складу від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника відємного значення) за результатами діяльності за 2010 рік.

У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 1 квітня 2011 року положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.

Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення обєкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за І-й квартал 2011 року показник такого відємного значення у сумі 102262,00 грн., який разом з результатами діяльності у І-му кварталі 2011 року становить показник відємного значення «-813768,00 грн.».

Однак, з 1 квітня 2011 року в силу пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність.

З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення відємного значення обєкта оподаткування за підсумками податкового року на валові витрати першого календарного кварталу наступного податкового року.

Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника відємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року повязується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на обєкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 1 квітня 2011 року.

Протилежний підхід означатиме надання зворотної сили пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в більшому обсязі, ніж це передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»цього Кодексу.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду встановлено, податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким зменшив позивачу суму задекларованого відємного значення обєкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року на суму «збитків»(відємного значення обєкту оподаткування) за підсумками 2010 року.

Це означає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВолков А.С.