Постанова № 20562605, 25.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2011 року 2а-3954/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,

за участю:

представника позивача Мельника О.В.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна"

доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКА Україна»з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 17.08.2011 №0000042304, згідно з яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9948,00 грн.;

від 17.08.2011 №0000052304, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 131,00 грн.

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом покладено дані акта перевірки про завищення відємного значення суми податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що сталося внаслідок включення до складу податкового кредиту у звітному податковому періоді сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), які підтверджені податковими накладними, що отримані позивачем із запізненням.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобовязання з податку на додану вартість, оскільки вчинив віднесення сум податку на додану вартість, сплачених ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) лише тоді, коли отримав податкові накладні від контрагентів, тобто, коли виникли підстави для включення вказаних сум до складу податкового кредиту. Позивач стверджував про неправомірність висновків податкового органу та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою від 01.09.2011 судом відкрито провадження в адміністративній справі. Судовий розгляд неодноразово відкладався у звязку з відсутністю доказів вручення позивачу судових повідомлень на день судового розгляду. Чергове судове засідання призначено на 25.10.2011.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

У судове засідання зявився представник позивача.

Податковий орган явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про зупинення провадження у справі в звязку з проведенням процедури реорганізації в органах державної податкової служби.

Суд визнав неявку представника відповідача в судове засідання такою, що сталася без поважних причин, а в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовив як у безпідставному, оскільки на день судового розгляду Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області як орган державної влади не ліквідована, а предметом спору повязується з оцінкою рішення цього субєкта владних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За даних обставин суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову чи будь-яких пояснень до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКА Україна»є юридичною особою, що зареєстрована 15.05.2006 Броварською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Броварській обєднаній державній податковій інспекції Київської області з 13.09.2006 за №1641, є платником податку на додану вартість.

У серпні 2011 року посадовими особами Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року (акт від 11.08.2011 №980/233/34360838).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, яке виявилось у завищені податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 131,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 131,00грн., а також завищені податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 9948,00,00 грн., що призвело до завищення суми відємного значення різниці між сумами податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 9948,00 грн.

За результатами перевірки Броварською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 17.08.2011 №0000042304, згідно з яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9948,00 грн.;

від 17.08.2011 №0000052304, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 131,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Під час судового розгляду встановлено, що в основу податкових повідомлень-рішень відповідача про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість та про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість покладено обставини, встановлені під час перевірки, щодо включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах.

Так, податкова накладна на суму податку на додану вартість 131,00 грн. була виписана ДП «Київський експертно-технічний центр Національно-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці»26.10.2010, а вказана сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту і задекларована у квітні 2011 року.

Податкова накладна на суму податку на додану вартість 8923,00 грн. виписана ТОВ «Картек Дістрибюшн»05.01.2011, а вказана сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту і задекларована у травні 2011 року.

Податкова накладна на суму податку на додану вартість 1025,10 грн. виписана ТОВ «Абразив-Центр»01.02.2011, а вказана сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту і задекларована у травні 2011 року.

Як встановлено судом, позивач включив зазначені суми до складу податкового кредиту лише у тому звітному податковому періоді, в якому отримав від постачальників товарів (робіт, послуг) податкові накладні із запізненням.

На підтвердження цих обставин позивач надав суду копії податкових накладних, копії реєстрів отриманих податкових накладних та копії податкових декларацій за відповідні податкові періоди.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спір між сторонами повязується з правовою оцінкою фактичних обставин: чи є правомірним включення сум податку на додану вартість на підставі податкових декларацій, отриманих із запізненням, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість.

З 1 січня 2011 року платники податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються положеннями розділу V Податкового кодексу України.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Водночас, згідно з абзацом третім пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.15. статті 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пунктів 198.2, 198,3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій. Водночас таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Це означає, що позивач діяв правомірно, коли не включав до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми кредиту, та включив сплачені суми податку лише після отримання податкових накладних в межах 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Позбавлення платника податків права включати сплачені ним у попередніх податкових періодах у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) суми податку на додану вартість лише тому, що податкові накладні отримано із запізненням, в наступних податкових періодах, означатиме запровадження принципів подвійного оподаткування та протиправної конфіскації майна такого платника податків, що є неприпустимим у правовій державі.

Таким чином, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України є помилковими і безпідставними.

За таких обставин оспорювані податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню як протиправні, отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 17.08.2011 №0000042304, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна" зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9948,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 17.08.2011 №0000052304, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕКА Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 131,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тесту постанови 31 жовтня 2011 року.