Постанова № 20562563, 20.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 року 2а-4444/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Кравчук Т.О.,

за участю:

представника позивача Рубан Л.П.,

представника відповідача Заріцького В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»

доДержавної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області

проскасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»з позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2011 №0000612301, згідно з яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на прибуток у сумі 2112983,44 грн., з яких: 1690386,75 грн. за основним платежем; 422596,69 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу вказаного повідомлення-рішення податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат у періоді, який перевірявся, коштів, сплачених на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»за придбання сільськогосподарської продукції, що призвело до заниження податку на прибуток. За твердженням посадових осіб податкового органу, правочини з поставки вказаних товарів є нікчемними і такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки постачальник товару Товариство з обмеженою відповідальністю «ШерК»придбало сільськогосподарську продукцію в інших юридичних осіб, угоди з якими, за твердженням податкового органу, є фіктивними, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, мали на меті незаконне отримання податкових вигід, тому вони суперечать інтересам держави і суспільства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував валові витрати, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки господарські операції з поставки товарів між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК»мали реальний характер, це підтверджуються документально: рахунками на оплату товарів; банківськими виписками про оплату товару, видатковими накладними на товар; товарно-транспортними накладними; журналом реєстрації зважування надходження вантажів на автомобільних вагах; накладними на відпуск товару зі складу у переробку; бухгалтерськими звітами; податковими накладними тощо. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»є юридичною особою, що зареєстрована 13.06.1996 Миронівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Миронівському районі Київської області з 19.06.1996, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 29.06.1997 (свідоцтво № 100336694).

У вересні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 (акт перевірки від 06.09.2011 №328/23-011/00951770).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог пункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, що виявилось у завищені валових витрат за 4-й квартал 2010 року в сумі 6761547,00 грн., яке призвело до заниження податку на прибуток за 4-й квартал 2010року в сумі 1690386,75 грн.

Як убачається з акта перевірки, порушення податкового законодавства повязується податковим органом з придбанням позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»впродовж жовтня грудня 2010 року сільськогосподарської продукції соняшнику.

За результатами перевірки посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що операції з операції поставки товарів, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК» на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», мають ознаки «фіктивних», оскільки постачальник товару - Товариство з обмеженою відповідальністю «ШерК»придбало сільськогосподарську продукцію в іншої юридичної особи Приватного підприємства «Агропрайд», яке не мало фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару.

Як стверджує податковий орган, Приватне підприємство «Агропрайд»не має достатньої кількості персоналу для здійснення відповідної діяльності (за даними податкового органу в штаті цього підприємства рахується лише одна особа), в нього відсутні основні засоби, власні чи орендовані складські, торговельні, виробничі та інші приміщення, транспорт. В грудні 2010 року цей контрагент постачальника задекларував значні суми ПДВ до відшкодування, але жодним чином їх не підтвердив. Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Приватне підприємство «Агропрайд»за ланцюгом постачання придбавало продукцію в інших юридичних осіб, діяльність яких також має ознаки «фіктивності».

На думку посадових осіб податкового органу, Публічне акціонерне товариство «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», укладаючи договори з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК», діяло без належної обачності, адже йому мало бути відомо про фактичний фінансовий та майновий стан цього постачальника та його контрагентів по ланцюгу постачання, умови ведення ними господарської діяльності та порушення, яких вони припускались.

З наведених фактів відповідачем зроблено висновок про те, що описана вище діяльність Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, правочини, укладені між Публічним акціонерним товариством «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»і Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК», суперечать інтересам держави і суспільства і є нікчемними.

Оскільки витрати, понесені позивачем у звязку з придбанням у Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»сільськогосподарської продукції були віднесені позивачем до складу валових витрат, податковим органом зроблено висновок про безпідставне завищення валових витрат на суму 6761547,00 грн. у 4-му кварталі 2010 року та заниження у цьому ж податковому періоді податкових зобовязань з податку на прибуток на суму 1690386,75 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2011 №0000552301, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток у сумі 2112983,44 грн., з яких: 1690386,75 грн. за основним платежем; 422596,69 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Під час судового розгляду судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ШерК»є юридичною особою, що зареєстрована 30.03.2005 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Основним видом діяльності є оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «ШерК»перебуває в стані припинення у звязку з відкриттям Господарським судом Миколаївської області провадження у справі про банкрутство (ухвала від 26.07.2011 про відкриття провадження).

Впродовж жовтня 2010 року березня 2011 року позивач придбавав у Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»сільськогосподарську продукцію соняшник.

Придбання товарів здійснювалось позивачем без укладення договорів на підставі рахунків-фактур, що виписувались Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК», оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК».

Так, у період з жовтня по березень 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ШерК»виставило позивачу для оплати рахунки-фактури на оплату сільськогосподарської продукції соняшнику загальну суму 11926601,66грн.

Згідно з банківськими виписками позивач впродовж жовтня березня 2010 року перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»кошти на загальну суму 8113856,32грн., у тому числі й на суму 6761547,00 грн. у 4-му кварталі 2010 року.

Поставка і транспортування товарів здійснювалась силами Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»на склади позивача, факт поставки товару оформлювався видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача.

Згідно з копіями видаткових накладних, досліджених у судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю «ШерК»у період з липня по грудень 2010 року поставило позивачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 8113856,32 грн.

Факт поставки товару також підтверджується дослідженими у судому засіданні копіями товарно-транспортних накладних, складених уповноваженими особами автотранспортних підприємств, постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»та позивача, журналом зважування надходження вантажів на автомобільних вагах, накладними на відпуск сільськогосподарської продукції зі складу позивача у переробку.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»шістдесят дві податкових накладних на загальну суму 8113856,32 грн., у тому числі ПДВ 1352309,37 грн.

Під час судового розгляду сторони не заперечували факту належного відображення позивачем у бухгалтерському і податковому обліку валових витрат та декларування податкових зобовязань з податку на прибуток.

Судом зясовано, що відповідач повязує факти порушення позивачем податкового законодавства лише з діяльністю контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»та придбанням цим контрагентом товарів в інших постачальників по ланцюгу постачання, які, за твердженнями податкового органу, мають ознаки «фіктивності».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, рішення про визначення грошового зобовязання з податку на прибуток прийнято податковим органом у звязку з завищенням позивачем валових витрат за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК», які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочину ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою ланцюга постачання товару.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ШерК»та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; а право позивача на віднесення понесених витрат до складу валових підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного звязку витрат з господарською діяльністю позивача.

Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК», є безпідставним.

Порядок оподаткування юридичних осіб податком на прибуток у 2010 році та І кварталі 2011 року визначався положеннями Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із статтею 3 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Під час судового розгляду позивач доказав суду належними та достатніми доказами факт реальної поставки сільськогосподарської продукції Товариством з обмеженою відповідальністю «ШерК», звязок витрат, понесених на придбання цих товарів з господарською діяльністю, а також представив суду документальне підтвердження цих витрат.

За наведених обставин це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, є безпідставними.

Таким чином, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області від 22.09.2011 №0000612301, згідно з яким Публічному акціонерному товариству «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» визначено грошове зобовязання з податку на прибуток у сумі 2112983,44грн., з яких: 1690386,75 грн. за основним платежем; 422596,69 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВолков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тесту постанови 25 жовтня 2011 року.