Постанова № 20560531, 03.08.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2011 р. Справа № 2a-2260/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача: Ясінського Т.І.,

представника відповідача: Іванцюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: державної податкової інспекції у Надвірнянському районі

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю у вигляді підприємства з іноземними інвестиціями "Одін"

про стягнення боргу в сумі 510,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2011 року державна податкова інспекція у Надвірнянському районі (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом дотовариства з обмеженою відповідальністю у вигляді підприємства з іноземними інвестиціями "Одін” (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 510,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом за неподання декларації з податку на прибуток в розмірі 510,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про податкову службу", податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Податковим кодексом України визначені види податків та зборів, які є обовязковими до сплати на усій території України. Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу є податковим обовязком. Податковий обовязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із вимогами підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, податкове зобовязання платника податків вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, а відповідно до абзацу третього п.п.5.3.1 п.5.3 вказаної статті Закону нарахована сума податкового зобовязання повинна бути погашена платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 16.4. статті 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон) встановлено, що якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону зазначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За результатами проведеної перевірки щодо своєчасності представлення відповідачем звітності, позивачем складено акт за 5088/15-32331009 від 27.12.2010р., згідно з яким встановлено порушення у вигляді не подання відповідачем декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, за І півріччя 2010 року, за 9 місяців 2010 року. Внаслідок чого, згідно із рішенням позивача від 27.12.2010р. за № 0000701501/0 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 гривень.

Дане рішення направлялось на адресу відповідача, однак ТОВ "Одін" не отримано, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про неможливість вручення платнику податків податкових повідомлень-рішень від 30.12.2010 року.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Як встановлено з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги за № 1/40 від 12.02.2009р. на суму 170,00 грн. та другої податкової вимоги за № 2/81 від 18.03.2009р. на суму 170,00 грн.

Вищевказані вимоги направлялись на адресу відповідача, однак адресатом не отримано, що підтверджується наявним в матеріалах справи актами від 17.02.2009 року та 26.03.2009 року відповідно, внаслідок чого, вимоги вивішено на дошці податкових оголошень.

Зокрема, відповідно до частин 1 та 3 КАС відповідачу надано право визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд констатує, що визнання адміністративного позову відповідачем це одностороннє волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення публічно-провового спору з позивачем. Визнання адміністративного позову відповідачем слід вважати як доказ з адміністративної справи, з відповідними для цього наслідками. Зокрема, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Пунктами 2 та 4 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, а суд може не прийняти визнання адміністративного позову відповідачем, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Згідно частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

З матеріалів справи (а саме поданої усної заяви відповідача) слідує, що відповідач визнає позовні вимоги позивача в повному об"ємі.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позовних вимог не потребує подальшого доказування, не порушує жодних прав, свободи чи інтересів, окрім того, є підстави вважати, що вимоги позивача обґрунтовані, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 510,00 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 <Текст >Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю у вигляді підприємства з іноземними інвестиціями "Одін" (ЄДРПОУ 32331009), вул. Княгині Ольги, 5/17, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 510,00 грн. (п"ятсот десять гривень) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:/підпис/ Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 03.08.2011 року.