Постанова № 20559253, 13.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 року ( 15 год. 43 хв.) Справа № 2а-0870/10579/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників

позивача не зявився

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

11.11.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду ( далі суд) надійшов позов від Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Заводському районі, позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (далі ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків відповідача податковий борг з єдиного податку в розмірі 4416,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2181-ІІІ) та Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та зазначає, заборгованість, яка до теперішнього часу не погашена.

Представник позивача в судове засідання не зявився, 13.12.2011 надіслав на адресу суду клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі та зазначив, що на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які були направлені відповідачу на його юридичну адресу: вул. Початкова, буд. 62, м. Запоріжжя, 69067, з відміткою поштового відділення зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі від 14.11.2011 та судові повістки вручені відповідачу належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників позивача та відповідача.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.08.2008 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2.

Судом встановлено, що 15.12.2009 (вх.№11187 від 16.12.2009) відповідач надав до ДПІ у Заводському районі заяву №2072 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (єдиного податку) на 2010 рік.

З липня 2010 року за 11 місяців відповідачу було нараховано 4 400,00 грн. по єдиному податку за ставкою 400,00 грн. на місяць. З урахуванням переплати в розмірі 21,43 грн. сплаті по єдиному податку підлягала сума в розмірі 4378,57 грн.

У звязку з несплатою єдиного податку за вказаний період у відповідача виникла податкова заборгованість (борг).

Крім того, 03.03.2010 посадовими особами ДПІ у Заводському районі було проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб, за результатами якої складено акт від 03.03.2010 №415/1701/3103216366. Під час перевірки встановлено порушення термінів сплати податкових зобовязань по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб за листопад 2009 року.

За результатами перевірки та з урахуванням виявленого порушення позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 03.03.2010 №0002801701/0, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у розмірі 10 % узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 37,57 грн. (375,70 грн.), сплаченої з затримкою.

Згідно з розрахунком заборгованість з єдиного податку у відповідача станом на 03.11.2011 складає 4416,14 грн. (з урахуванням переплати у сумі 21,43 грн.), в тому числі основний платіж в сумі 4378,57 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 37,57 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6Закону №2181-ІІІ, відповідачу були направлені перша податкова вимога форми «Ф1» від 27.01.2010 №1/33 та друга податкова вимога форми «Ф2» від 04.03.2010 №2/113, які направлені на адресу відповідача поштою, але повернулись на адресу позивача із відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253 (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №253), у разі, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення, то податковий орган оформляє відповідний акт, із зазначенням причини неможливості вручення такого повідомлення. У такому випадку податковий орган розміщує податкове повідомлення на дошці податкових повідомлень (оголошень). При цьому день розміщення такого повідомлення та дошці оголошень, вважається днем вручення його платнику податків.

На виконання зазначених приписів другу податкову вимогу форми «Ф2» від 04.03.2010 №2/113 було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Заводському районі, про що було складено акт від 19.04.2010 №20/24-013/3103216366.

Крім того, 19.05.2010 позивачем було прийнято рішення №142 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги не оскаржувались, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності.

Так, розмір щомісячних ставок єдиного та фіксованих податків затверджено рішенням Запорізької міської ради від 21.01.2009 №44 «Про затвердження розмірів ставок податків і зборів, які зараховуються до бюджету міста».

Згідно з п.4 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено терміни сплати податкових зобовязань по єдиному податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб за листопад 2009 року, що встановлено та зазначено в акті перевірки.

Відповідно до приписів ст. 17 Закону №2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.

Згідно з пп.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні. Аналізуючи вище викладені норми, суд вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства відповідачу були нараховані штрафні санкції за несвоєчасне неподання податкових розрахунків та несвоєчасну сплату податкових зобовязань. У відповідності до ст. 7 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обовязковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України. Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011 року. Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011) грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 95.1 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобовязання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету 4416,14 грн. (чотири тисячі чотириста шістнадцять гривень 14 копійок) суми податкового боргу на р/р №34129999700004, код платежу 99999999, банк ГУДК України у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач Держбюджет у Заводському районі, ЕДРПОУ 34677136.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Шара