Постанова № 20558327, 05.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року 13:27                               Справа № 2а-0870/6407/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність №10/4626-103 від 21.04.2011);

- ОСОБА_2 (довіреність №10/323-60 від 12.01.2011);

- ОСОБА_3 (довіреність №10/4667-143 від 21.04.2011);

- ОСОБА_4 (довіреність №10/4662-138 від 21.04.2011);

відповідача – ОСОБА_5 (довіреність б/н від 12.07.2011);

- ОСОБА_6 (довіреність б/н від 15.02.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001080805 від 27.07.2011,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2011 Публічне акціонерне товариство «Дніпроенерго» звернулося до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011, винесене Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СДПІ по роботі ВПП у м. Запоріжжя було проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Дніпроенерго», за результатами якої було складено акт від 05.11.2010 №473/08-05/00130872. Згідно з висновком акту було встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податковим на прибуток з 3 квартал 2009 року на суму 155645 грн. 22.11.2010 на підставі акту перевірки від 05.11.2010 №473/08-05/00130872 були винесені податкові повідомлення-рішення від 22.11.2010 №0001400805/0, 000140805/0, 0001420805/0. За результатами адміністративного оскарження відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 17.12.2010 №0001400805/1, 000140805/1, 0001420805/1, які позивач оскаржує у судовому порядку. На даний час позивач оскаржує в судовому порядку результати акту документальної невиїзної перевірки від 05.11.2010 №473/08-05/00130872, тому нараховані суми вважаються неузгодженими. Крім того, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 та складено акт перевірки від 10.02.2011 №39/08-05/00130872. Результати акту перевірки від 10.02.2011 №39/08-05/00130872 на сьогоднішній день не оскаржують ся та узгоджені в повному обсязі. Планову виїзну перевірку позивача проведено після документальної невиїзної перевірки, але за її результатами не встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на суму 155645 грн. за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, а саме за 2009 рік та взагалі не враховані результати акту документальної невиїзної перевірки від 05.11.2010 №473/08-05/00130872. Таким чином: результати акту документальної невиїзної перевірки від 05.11.2010 №473/08-05/00130872 на даний час оскаржують ся в судовому порядку та є неузгодженими; у декларації з податку на прибуток за 2010 рік відображається лише 20% суми від’ємного значення об’єкту оподаткування, що утворилося станом на 01.01.2010; плановою виїзною перевіркою було перевірено показники рядку 04.9 декларації з податку на прибуток «відьмине значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року» за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, а саме за 2009 рік та встановлено завищення валових витрат за 3 квартал 2010 року лише у сумі 10574 грн., акт планової перевірки від 10.02.2011 №39/08-05/00130872; декларація з податку на прибуток підприємства за 2009, 2010 роки була складена наростаючим підсумком з початку звітного календарного року відповідно до наказу ДПА України від 29.03.2003 №143.

Ухвалою суду від 11.08.2011 року відкрито провадження у справі 2а-0870/6407/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 08.09.2011.

Відповідачем подані заперечення проти позову, згідно з якими актом перевірки від 13.07.2011 №176/08-05/00130872 встановлено, що платником, в порушення п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», - занижено суму податкових зобов’язань з податку на прибуток в декларації за 1 квартал 2011 року на суму 31129 грн., внаслідок не врахування результатів невиїзної документальної перевірки ПАТ «Дніпроенерго». Перевіркою ПАТ «Дніпроенерго», результати якої оформлені актом від05.11.2010 №473/08-05/00130872 встановлено завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2099 року на суму 155645 грн. Отже, останньою перевіркою встановлено факт неврахування платником податку результатів попередньої перевірки – не зменшено суму від’ємного значення з податку на прибуток за 3 квартал 2009 року в сумі 155645 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 31129 грн. Норми закону, а саме п.6.1. ст. 6, п.22.4 ст.22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.2.12 Примірного порядку проведення камеральної перевірки, затвердженого наказом ДПАУ від 05.12.2008 №761 не ставлять в залежність відображення у складі валових витрат від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року від процесів адміністративного або судового оскарження рішення податкового органу.

Провадження у справі зупинялося до 28.09.2011 та до 05.10.2011.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях. Просили у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

На підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя від 21.06.2011 №725 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя проведена документальна невиїзна перевірка ПАТ «Дніпроенерго» з питання правильності визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток у декларації за І квартал 2011 року в частині врахування у складі валових витрат по рядку 04.9 декларації від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього податкового року.

За результатами перевірки складений акт №176/08-05/00130872 від 13.07.2011.

Актом перевірки встановлено порушення ПАТ «Дніпроенерго»:

-          п.6.1 ст.6, п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в декларації за І квартал 2011 року на суму 31129 грн.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення - рішення від 27.07.2011 №0001080805, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за платежем податок на прибуток у сумі 31129 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

19.07.2011 ПАТ «Дніпроенерго» подало заперечення №06/8513 на акт №176/08-05/00130872 від 13.07.2011 до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області.

Листом від 25.07.2011№6165/10/08-05 СДПІ по роботі з ВПП м. Запоріжжя відхилила заперечення ПАТ «Дніпроенерго».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що ПАТ «Дніпроенерго» занижено суму податкових зобов’язань з податку на прибуток в декларації за І квартал 2011 року на суму 31129 грн. внаслідок не врахування результатів невиїзної перевірки ПАТ «Дніпроенерго» від 05.11.2010.

Згідно з п. 6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом".

Проте, Актом перевірки від 05.11.2010 №473/08-05/00130872 «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Дніпроенерго» з питань правових взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Таврія Будпостач», ТОВ «ТК «Ольвія», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «ЗНТК», ТОВ «Цоколь», ТОВ «ТБ «Будмонтаж Запоріжжя» за період з 01.06.2008 по 30.09.2009» було встановлено порушення ВАТ «Дніпроенерго»:

2.          п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, результаті чого завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 155645 грн., у тому числі по періодах:

-          І квартал 2009 – 1709 грн.;

-          півріччя 2009 – 54327 грн.;

-          3 квартал 2009 – 155645 грн.

Згідно з п. 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.п. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Фактично висновки попереднього акту перевірки від 05.11.2010 стали підставою для висновків про заниження ПАТ «Дніпроенерго» суми бюджетного відшкодування за І квартал 2011 року.

Посилання відповідача в акті перевірки на акт попередньої перевірки від 05.11.2010 не можуть бути прийняті до уваги у зв’язку з наступним.

Підпунктом 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (в редакції дійсної на момент проведення перевірки) встановлено, в яких випадках контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 57.4 вказаної статті встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Як було встановлено судом, за даними комп’ютерної програми «Діловодство» Запорізького окружного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення, які було винесено на підставі акту перевірки від 05.11.2010 №473/08-05/00130872 були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Судові рішення по зазначеним справам не набрали законної сили.

Отже, акт перевірки від 05.11.2010 №473/08-05/00130872 до моменту узгодження податкового зобов'язання не може бути підставою для коригування податкових зобов'язань наступних періодів.

З урахуванням вказаних обставин, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту попередньої перевірки від 05.11.2010, були оскаржені позивачем та на момент перевірки 13.07.2011 сума нарахованого відповідачем податкового зобов’язання за актом від 05.11.2010 мала неузгоджений характер. Відтак, до узгодження суми нарахованої відповідачем за актом перевірки від 05.11.2010, ця сума не набула статусу податкового зобов’язання, отже не повинна декларуватися позивачем, як податкове зобов’язання.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 161-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов – задовольнити.

2.          Скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0001080805 видане Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго» (Код ЄДРПОУ 00130872) судовий збір у розмірі 3 (три гривні) 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 10.10.2011.

Суддя                                         М.П. Авдєєв