Постанова № 20557488, 20.12.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/575/11

Ряд стат. звіту № 9.2.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. сторін та осіб, які беруть участь у справі:

прокурора: представник Стойко П.М.;

позивача: Виноградівське міжрайонне управління водного господарства, представники Личко Л.М., Товт Параска К.С.;

відповідача: Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області, представники Борсенко О.В., Носова О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Виноградівського міжрайонного управління водного господарства до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

встановив :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 грудня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 грудня 2011 року.

Виноградівське міжрайонне управління водного господарства (далі позивач, Виноградівське МУВГ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області (далі відповідач, ДПІ у Виноградівському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000143500/0 від 28.01.2011 р..

У відповідності до листа прокуратури Закарпатської області від 05.04.2011 року № 05/1-273 вих. 11 представник прокуратури вступив у розгляд справи з метою представництва інтересів держави в особі Державної податкової інспекції (а.с. 170).

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, які зазначені у позові та поясненнях на заперечення відповідача.

Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 07 лютого 2011 року позивачем було отримано податкове повідомлення рішення №0000143500/0 від 28.01.2011 року про застосування фінансових санкцій за порушення п.2.6. глави 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (із змінами та доповненнями), та згідно абз. 3 п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95. Вказаним рішенням до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1104865, 25 грн.

Вказане рішення суперечить вимогам чинного законодавства та самому акту перевірки, оскільки сам відповідач в акті констатує, що вся готівка, яка надходила до каси позивача була повністю оприбуткована.

Крім того вищезазначене податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням строків застосування адміністративно господарських санкцій і підлягає до визнання його протиправним і скасуванню.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову з підстав, які викладені у запереченні та доповненнях до заперечення проти позову.

Зокрема зазначили, що у відповідності до п. 2.6 глави 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (зі змінами і доповненнями) вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахунках) документах.

В ході перевірки по матеріалах кримінальної справи стосовно гр. ОСОБА_6 встановлено, несвоєчасне оприбуткування готівки в сумі 92860, 58 грн. та не оприбуткування готівки в сумі 89331, 01 грн.

Крім того не оприбутковано готівкові кошти, отримані від приватних підприємців в сумі 47961, 47 грн.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки № 130/23-0112/01033881 від 30.12.2010 року та прийнято податкове повідомлення рішення № 0000143500/0 від 28.01.2011 року про застосування штрафних санкцій до позивача у розмірі 1104865, 25 грн., яке відповідає нормам чинного законодавства.

Представник прокуратури підтримав представників відповідача і просив відмовити у задоволенні позову з підстав, які зазначені у запереченні та доповненнях до заперечення відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що працівниками ДПА у Закарпатській області та ДПІ у Виноградівському районі приведено позапланову виїзну перевірку Виноградівського МУВГ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2010 р.. За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.12.2010р. за №130/23-0112/01033881.

В ході перевірки використано наявні у матеріалах кримінальної справи первинні документи Виноградівського МУВГ, а саме: касові книги, журнал видачі ордерів та накладних (для обліку реалізації піщано-гравійної суміші населенню), накази по основній діяльності Виноградівського МУВГ на призначення відповідальних осіб, накладні та прибуткові касові ордери по реалізації піщано-гравійної суміші.

Проведеним співставленням вилучених первинних документів по реалізації гравійної суміші населенню з датами записів у касових книгах про надходження готівкових коштів до каси підприємства встановлено, що грошові кошти, отримані гр. ОСОБА_6 на об'єкті виконання руслоочисних робіт (смт. Вілок Виноградівського району) фактично оприбутковувались до каси Виноградівського МУВГ не в день одержання виручки від продажу піщано-гравійної суміші, про що свідчить відсутність зареєстрованих на прізвище ОСОБА_6 прибуткових касових ордерів у касових книгах, а в наступні дні (видаткові накладні та касові ордери виписувались у день реалізації, а кошти здано до каси підприємства із запізненням).

Таким чином Виноградівським МУВГ в порушення пп.2.6. п.2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. N 637 (далі Положення № 637) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320 несвоєчасно оприбутковано готівкових коштів до каси в сумі 92860,58 грн. Перевіркою також встановлено, що в порушення пп.2.6 п.2, пп.4.2, пп.4.3. п.4 Положення № 637 Виноградівським МУВГ не оприбутковано готівкові кошти, отримані ОСОБА_6 від реалізації піщано-гравійної суміші та фактично здані до каси підприємства, однак не проведені по касових книгах (2 касові книги за період з 24.12.2008 року по 24.07.2009 року та з 27.07.09 року по 15.02.2010 року) в сумі 89331,01 грн. Окрім вказаного з матеріалів кримінальної справи, протоколів виїмок та протоколів допитів субєктів господарювання відповідачем встановлено не оприбуткування готівкових коштів отриманих від підприємців на суму 47961, 47 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги пункту 2.6. глави 2 Положення № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320 в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в сумі 92860,58 грн. у касі підприємства та неоприбуткування готівкових коштів в касі підприємства в сумі 137292,48 грн..

На підставі акта перевірки та згідно абз. 3 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року ДПІ у Виноградівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000143500/0 від 28.01.2011 року в сумі 1104865,25 грн..

На думку суду ДПІ у Виноградівському районі невірно зазначено в податковому повідомленні-рішенні № 0000143500/0 від 28.01.2011р., як підстава для застосування штрафних (фінансових) санкцій абз. 3 п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року про порушення позивачем п. 2.6. глави 2 Положення № 637, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

З аналізу норм Положення № 637, вбачається що пункт 2.6. даного нормативного акту стосується саме порядку оприбуткування готівки в касах під час розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Однак, позивачем здійснювалась роздрібна торгівля піщано-гравійної суміші населенню та юридичним особам, яка видобувалась в ході здійснення підприємством руслоочисних робіт русла р. Тиса, яка не вимагає використання реєстратора розрахункових операцій відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових; операцій уз сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Виноградівське МУВГ здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Виноградівське міжрайонне управління водного господарства, яке затверджене наказом Державного Комітету України по водному господарству від 22.07.2005р. за №206. Управління в межах наданих йому повноважень спрямовує свою діяльність на експлуатацію меліоративних систем, протипаводкових споруд і несе відповідальність за стан організації експлуатаційно-ремонтних робіт, використання і регулювання водних ресурсів.

Виноградівському МУВГ надано право надавати платні послуги (зокрема, видобуток і реалізацію піску, гравію, щебеню) згідно Переліку платних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1379 від 29.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями).

Протягом 2006 року та І півріччя 2010рр. для виконання функцій, передбачених Положенням, Виноградівське МУВГ отримало від Закарпатського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству 54 дозволи на право здійснення робіт по розчистці русел та робіт по регулюванню русел річок Тиса та Ріка. (17 - у 2006 році з терміном дії на 2007 рік, 21-у 2007 році, 9 - у 2008 році та 7 - у І півріччі 2010 року).

З аналізу ст.189 Цивільного кодексу України вбачається, що власність на видобуті корисні копалини належить власнику такого спеціального дозволу.

Крім того, відповідно до пунктів 2-5 Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.96 р. № 1061, продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна. До продукції, повністю виробленої підприємством, належать, зокрема корисні та супутні копалини, видобуті підприємством, якщо воно має право на розробку надр.

Пунктом 1 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95р. № 265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Виходячи з викладеного, можна дійти висновку про відсутність у позивача обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій (розрахункові книжки) та вести книгу обліку розрахункових операцій в силу вимог п. 1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.95 № 265/95-ВР, оскільки ним здійснювалась реалізація продукції власного виробництва.

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. глави 2 Положення № 637 оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Таким чином, за відсутності у позивача обов'язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій, не знаходить свого підтвердження порушення пункту 2.6 Положення № 637, оскільки позивачем оприбуткування готівки в (касі підприємства здійснювалось на підставі касових ордерів з веденням касової книги, відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, що виключає застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Про те, що дотримання вимог пункту 2.6. глави 2 Положення № 637 застосовується саме у випадках оприбуткування готівки в касі під час розрахунків із застосування реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок) підтверджується також абз. 5 п. 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджених наказом ДПА України від 23.04.2009р. № 210.

У відповідності до п.1.2 Положення, № 637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

З наявних доказів у матеріалах справи, вбачається, що вся готівка, яка надходила до каси Виноградівського МУВГ була повністю оприбуткована, що підтверджується також актом перевірки (абз. 6 стор. 90, абз. 2 стор. 91 акту від 30.12.2010 р. за № 130/23-0112/01033881).

Оскільки, як вказує відповідач готівкові кошти фактично здані до каси підприємства, однак не проведені по касових книгах.

Суд не може погодитися з тим, що несвоєчасне заповнення чи незаповнення окремих розділів касової книги є беззаперечним доказом неоприбуткування готівки суб'єктом господарювання.

За наведених обставин справи, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується внесення та оприбуткування позивачем готівки у сумі 230153,06 грн., (92860, 58 грн. + 137292, 48 грн.) а отже застосування до позивача штрафних санкцій згідно з оскаржуваним рішенням відповідача є незаконним.

Крім того, виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року належать до адміністративно-господарських санкцій, які визначені статтями 239, 241 Господарського кодексу України.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом (чинна на час дії правовідносин).

Закінчення будь-якого з встановленим статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає можливість застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оспорюваним рішенням до позивача було застосовано штрафні санкції за встановлені актом перевірки порушення, які мали місце у тому числі у період з 14.02.2008 р. по 11.09.2009р.. Тобто, при прийняті рішення відповідачем були порушені встановлені ст. 250 Господарського кодексу України строки застосування штрафних санкцій.

В порушення вищенаведеного, відповідач застосував до позивача штрафні санкції і поза межами визначеного вказаною нормою гранично допустимого строку, що підтверджує протиправність відповідних рішень відповідача.

Посилання відповідачі на ч.2 ст.250 Господарського кодексу України щодо не поширення строків застосування штрафних санкцій на порушення норм з регулювання обігу готівки, не заслуговує на увагу, оскільки в даному випадку санкції за їх порушення передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року, а не Податковим кодексом України чи іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Крім того вказані у матеріалах адміністративної справи правовідносини виникли до вступу у дію Податкового кодексу України.

Неправомірність дій відповідача підтверджується і тим фактом, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача в рамках кримінальної справи № 8302410 від 04.10.2010 року (1т. а.с. 9, 2т. а.с. 74).

У відповідності до ст.. 86.9 Податкового кодексу України у разі коли грошове зобовязання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом про оперативно розшукову діяльність.

В судовому засіданні ні представниками відповідача, ні представником прокуратури не було надано суду доказів набрання законної сили рішенням суду по вищезгаданій кримінальній справі, оскільки зі слів представника прокуратури дана кримінальна справа знаходиться в процесі розслідування.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

1. Позов Виноградівського міжрайонного управління водного господарства до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000143500/0 від 28.01.2011 р..

3. Стягнути із державного (місцевого) бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.