Постанова № 20557483, 13.12.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/2175/11

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Сочка О.Я. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіо-К", представник ОСОБА_2;

відповідача: Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області, представник Ставичний П.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіо-К" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

встановив :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 13 грудня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 19 грудня 2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіо-К" (далі позивач, ТОВ «СІО-К») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області (далі відповідач, Ужгородська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18.04.2011 р. № 104/23-1/22101670/2124, яким визначено ТОВ «СІО К»суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 343951, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у результаті проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2011 р. №104/23-1/22101670/2124 яким визначено ТОВ „СІО-К" суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 343951, 00 (з них: основний платіж - 275161, 00 грн. та штрафні санкції - 68790,00 грн.).

В акті перевірки, перевіряючі дійшли необґрунтованих висновків про завищення валових витрат за період, що перевірявся в загальному розмірі 2215097, 00 грн.

Всі спірні витрати були здійснені позивачем у зв'язку з веденням власної господарської діяльності та були зумовлені цією діяльністю, придбані товари, роботи та послуги були використані і використовуються на даний момент підприємством. Для перевірники було надані всі необхідні бухгалтерські та податкові документи обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, та які підтверджують надання та використання придбаних товарів, послуг, робіт. Тобто жодних підстав для виключення вказаних витрат не має.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених в письмових запереченнях.

Представник відповідача наголосив на тому, що позивачем до перевірки не представлено документів, які свідчать про використання вказаних послуг у власній господарській діяльності.

В актах виконаних робіт не розкрито зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), що не дає можливості встановити звязок даних операцій з господарською діяльністю підприємства та необхідність їх використання у власній господарській діяльності, а саме відсутня інформація щодо об'ємів виконаних робіт, безпосереднє посилання на оброблені первинні документи, дослідження та пропозиції щодо наданих послуг, їх економічна доцільність тощо. В тому числі щодо ведення промислової бухгалтерії.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Ужгородською МДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ „СІО-К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, про що складено акт за № 208/23-1/22101670 від 29 березня 2011 року (а.с. 11-77).

У результаті проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.04.2011 р. №104/23-1/22101670/2124 яким визначено ТОВ „СІО-К" суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 343951,00 (з них: основний платіж - 275161,00 грн. та штрафні санкції - 68790,00 грн.), (а.с. 78.)

За період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року ТОВ «Сіо-К»задекларовано валові витрати у сумі 27 652040, 00 грн., в тому числі за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 7 916300, 00 грн., з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року у сумі 19 735740, 00 грн.

За висновком перевірки визначення валових витрат за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року встановлено їх завищенням в сумі 2 215097, 00 грн.: у тому числі за IV квартал 2009 року в сумі 1 393067, 00 грн.; 1 квартал 2010 року в сумі 205000, 00 грн.; II квартал 2010 року в сумі 205000, 00 грн., III квартал 2010 року в сумі 185000, 00 грн.; IV квартал 2010 року в сумі 227030, 00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Сіо-К»на підставі актів прийому виконаних робіт з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 на протязі періоду з 01.10.2009 - 31.12.2010 рр. віднесло до складу валових витрат, витрати пов'язані з наданням послуг в галузі права, а саме консультації з питань договірного права, податкового законодавства, трудового права, зовнішньоекономічної діяльності, поточного моніторингу та консультування з питань податкового, фінансового, трудового, цивільного законодавства України на загальну суму 705 000 , 00 грн.

Отримання послуг підтверджено актами приймання виконаних робіт, які проведено відповідно до даних бухгалтерського обліку за відповідні податкові періоди.

У актах прийому виконаних робіт міститься посилання виключно на одну назву виконаних робіт, виходячи з кількості витрачених годин та загальну вартість отриманих послуг.

Вартість наданих послуг з питань права не підтверджує при цьому самого факту їх виконання. В актах виконаних робіт не розкрито зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), що не дає можливість встановити зв'язок даних операцій з господарською діяльністю підприємства та необхідність їх використання у власній господарській діяльності, а саме відсутня інформація щодо об'ємів виконаних робіт, безпосереднє посилання на оброблені первинні документи, їх економічна доцільність, тощо.

Крім того перевіркою встановлено, що на протязі періоду з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року за цивільною угодою за № б/н від 02.01.2009 року ТОВ «Сіо-К»надавав ці ж самі юридичні послуги та представляв інтереси підприємства фізична особа - підприємець ОСОБА_2 За перевірений період фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 надано юридичних послуг на загальну суму 260390, 00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України зазначено, якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим у договорі про надання юридичних послуг № 02-2009 від 12.01.2009 року (а.с. 162-164) не передбачено ні одиницю виміру операції з надання послуг, ні розміру вартості наданої послуги. Хоча пунктом 3.1 договору зазначено, що замовник проводить розрахунки за цим договором в обумовлених розмірах та у встановлені строки.

Питання виміру господарської операції з надання послуг та розміру її вартості передбачено додатковою угодою до договору № 02-2009 від 12.01.2009 року про надання юридичних послуг від 30.10.2009 року.

Однак дана додаткова угода судом не може бути взята до уваги, як належний письмовий доказ, оскільки в ній відсутнє прізвище, імя та по батькові директора замовника (а.с. 167), що є порушенням ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Що стосується послуг аудиту, які надавались фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно договору №ВА-03 від 08.01.2009 року та актів прийому - передачі аудиторських послуг фізична особа - підприємець ОСОБА_5 надавав аудиторські послуги з питань податкового законодавства, фінансової та зовнішньо - економічної діяльності підприємства, вартість яких склала - 86240,00грн.. Разом з тим, якщо проаналізувати акти прийому виконаних робіт ОСОБА_5 та перелік послуг наданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 у галузі права за жовтень 2009 року по грудень 2010 року є очевидним, що дані послуги водночас надавались і вище згадуваним підприємцем ОСОБА_5 Обидва підприємці надавали послуги з питань податкового законодавства, фінансової та зовнішньо - економічної діяльності підприємства і які в тій чи іншій мірі є ідентичними.

В актах прийому виконаних робіт фізичної особи підприємця ОСОБА_5 не розкрито конкретний зміст господарської операції та її виміру (у натуральному і вартісному виразі), відсутня інформація щодо об'ємів виконаних робіт, безпосереднє посилання на оброблені первинні документи, щодо наданих послуг.

Доводи позивача про те, що витрати понесені ним за надані послуги фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 відповідають нормам чинного законодавства не можуть бути взятими до уваги з огляду на таке.

ТОВ «Сіо-К»на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на протязі періоду з 01.10.2009 - 31.12.2010 рр. віднесло до складу валових витрат, витрати пов'язані з наданням послуг з впровадження програмних продуктів «1С:Підприємство»на загальну суму 30000, 00 грн. Згідно договору за № 101101001 від 01.11.2010 року виконавець надає замовнику наступні послуги щомісяця: абонентський інформаційно-технологічний супровід у вигляді обслуговування комп'ютерів, обслуговування комп'ютерних мереж, обслуговування ліцензійного програмного забезпечення та послуги з впровадження програмних продуктів «1С:Підприємство». Щомісячна абонентська плата згідно договору становить 15000, 00 грн.

Отримання послуг підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Разом з тим додатки № 2 до договору № 101101001 від 01 листопада 2010 року та акти здачі прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 144-147) складені та підписані сторонами датою наперед за місяць та на момент здачі прийняття робіт (надання послуг), ще не могли бути виконані.

ТОВ «Сіо-К»на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 на протязі періоду з 01.10.2009 - 31.12.2010 рр. віднесло до складу валових витрат, витрати пов'язані з наданням послуг з впровадження програмних продуктів «1С:Підприємство»на загальну суму 180000, 00 грн.. крім того роботи по супроводу і наданню консультаційних послуг по роботі з програмним продуктом «1С:Підприємство»у сумі 4213, 00 грн.

Згідно договору за № 100117001 від 17.01.2010 року (а.с. 158-159), виконавець надає замовнику наступні послуги щомісяця: абонентський інформаційно-технологічний супровід у вигляді обслуговування комп'ютерів, обслуговування комп'ютерних мереж, обслуговування ліцензійного програмного забезпечення та послуги з впровадження програмних продуктів «1С:Підприємство». Щомісячна абонентська плата згідно договору становить 15000, 00 грн. Крім того згідно договору за № 09117001 від 17.01.2009 року, виконавець надає замовнику роботи по супроводу і наданню консультаційних послуг по роботі з програмним продуктом «1С Підприємство». Вартість однієї години роботи одного фахівця складає 123, 00 грн. та плюс вартість одного виїзду спеціаліста до офісу замовника 210, 00 грн.

Отримання послуг підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Разом з тим додатки № 2 до договору № 100111001 від 17 січня 2010 року та акти здачі прийняття робіт (надання послуг) складені та підписані сторонами датою наперед за місяць та на момент здачі прийняття робіт (надання послуг), ще не могли бути виконані.

Аналогічними є порушення, які виявлені Ужгородською МДПІ і стосується фізичної особи підприємця ОСОБА_8 щодо наданих послуг та за ремонт деревообробного обладнання та транспортних механізмів на загальну суму 100000, 00 грн.

В актах виконаних робіт міститься посилання виключно на назву наданих послуг та загальну суму наданих послуг.

Вартість вищенаведених наданих послуг не підтверджує при цьому самого факту їх виконання. У трьох актах виконаних робіт (а.с. 154-157) не розкрито вартісний вираз кожної окремо наданої послуги.

Не відображений вимір господарської операції та її вартісні показники і в самому договорі на технічне обслуговування та ремонт техніки від 04 січня 2010 року (а.с. 175 - 178).

ТО«ѳо-К»на підставі акту приймання наданих послуг стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 на протязі періоду з 01.10.2009 - 31.12.2010 рр. віднесло до складу валових витрат, витрати пов'язані з наданням маркетингових та інформаційних послуг, а саме послуги з вивчення потенційних можливостей ринку, потреб та попиту у споживачів з метою поліпшення збуту та розроблень нових видів продукції, здійснення моніторингу споживчого попиту щодо товарів замовника, які він реалізує та планує реалізувати в майбутньому на загальну суму 52030, 00 грн.

Отримання послуг підтверджено актом приймання наданих послуг від 04.11.2010 року (а.с. 148).

Судом встановлено, що у акті виконаних робіт міститься посилання виключно на назву наданих послуг та загальна вартість послуг, яка складає 52030, 00 грн..

Вартість вищенаведених наданих послуг не підтверджує при цьому самого факту їх виконання. В актах виконаних робіт не розкрито зміст господарської операції та її виміру (у натуральному і вартісному виразі).

Щодо виключення з валових витрат, витрат, які понесені позивачем за надані послуги фірмою S.p.a.»слід наголосити на наступному.

З приводу відсутності документів, що підтверджують перебування представників нерезидента в Україні то позивач зазначає, що у тих випадках коли надання консультацій та допомоги зумовлювало необхідність безпосередньої присутності вказаних представників на підприємстві, позивачем було надано відповідні документи, що підтверджують перебування вказаних представників на території України. Крім того в межах договору також надавались консультації засобами електронної пошти, шляхом ведення телефонних переговорів тощо, які не потребували безпосереднього виїзду представників нерезидента на територію України.

Однак, позиція позивача є помилковою та непідтвердженою жодним належним та допустимим доказом, з огляду на наступне.

В Листі від 02.06.2011-року, №742/11/13-11Вищий адміністративний суд звертає увагу також на те, що обов'язковому порядку судам необхідно досліджувати господарську мету при вчиненні відповідних дій платника податку.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим представник позивача не надає в підтвердження своєї позиції доказів, щодо отримання ТОВ «Сіо-К» консультацій засобами електронного звязку від вищевказаних контрагентів та підтверджуючих документів про те, що вказані представники перебували на території України у відповідний період.

Згідно укладеного з «Piarottolegno S.p.a.» договору визначено, що оплата послуг здійснюється на підставі часових відомостей та з відшкодуванням витрат понесених компанією S.p.a.». Після проведеної перевірки позивачем додано договір на консультації б/н від 05.01.2004 року та угоду №1 від 01.01.2008 року про внесення змін до договору на консультаційні послуги від 05.01.2004 року, акт виконаних робіт (послуг) б/н від 31.12.2009 року та часову відомість за січень-грудень.2009 року.

Предметом даного договору укладеного між ТОВ «Сіо-К»та компанією ttolegno S.p.a.», яка володіє значною часткою у статутному капіталі ТОВ «Сіо-К»(31 %), є надання послуг, зокрема: загальні консультації національного та міжнародного рівня; допомога при наборі та навчанні персоналу; консультації з питань ринкових досліджень, маркетингу реклами, заходи по збільшенню продажу, громадських зв'язків; консультації та допомога щодо фінансових та бухгалтерських питань, перевірка балансів, бюджету (кошторисів) та контроль за управлінням; консультації з питань страхування; допомога та координування при закупівлі сировини та продажу продукції; допомога при застосуванні процедур з контролю якості; консультації та допомога у застосуванні (впровадженні) нових виробничих технологій, у технічних аспектах, виробництва обладнання та технологічних процесів; інші послуги, про які сторони можуть домовитися у кожному окремому випадку.

Оплата за надані послуги за цим договором нараховується на основі кількості днів, згідно «часових відомостей»підготовлених компанією o S.p.a.». Сторони домовляються, що 1 робочий день одного працівника компанії ttolegno S.p.a.»складає 400 Євро.

Позивачем на час проведення перевірки не було надано оригіналів первинних документів стосовно отриманих послуг, які б свідчили про безпосереднє виконання послуг та їх використання у власній господарській діяльності отриманих від фірми S.p.a.» відповідно до акту виконаних робіт б/н від 31.12.2010 року на загальну суму 1 148667 грн. (100330 євро). Також, відсутні документи, що засвідчують факт виконання передбачених послуг, звіти про проведенні ринкові та маркетингові дослідження на паперових чи електронних носіях, документи, що засвідчують зміст та форму надання консультацій та допомоги щодо фінансових і бухгалтерських питань пов'язаних з веденням бухгалтерського обліку ТОВ «Сіо-К», документально підтверджені факти впровадження підприємством за 2009 рік нових виробничих технологій.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в мажах компетенції звертався до ТОВ «Сіо-К»з проханням надати копії первинних документів та пояснення щодо підтвердження виконання послуг, що належать до предмета перевірки (а.с. 202-203).

На вимогу вищевказаного листа позивачем було надано в повному обсязі всі копії первинних документів та пояснення щодо підтвердження виконання послуг (лист №240 від 17.03.2011 року, а.с. 201), що належать до предмета перевірки по таких контрагентах, про які в свою чергу згадує і позивач у своєму адміністративному позові.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, акт перевірки визначено носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання.

Таким чином, докази на які посилається позивач у позові, не можуть слугувати належними та допустимими доказами, у зв'язку із їх відсутністю під час перевірки, адже наявність їх при проведенні перевірки - була б підставою для інших висновків самої перевірки.

У відповідності до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до абзацу 1 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі ЗУ № 283/97 ВР), (чинний на час дії правовідносин), із змінами та доповнення, визначено, що не належать до складу валових витрат виплати винагород або інших видів заохочень і пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо і немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ № 283/97 ВР (чинний на час дії правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ № 283/97 ВР (чинний на час дії правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

У відповідності до пп.2.4 п.2 Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з вимогами ст.1, ст.2, п. 3, п.7 ст.8, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, всі юридичні особи, що створені згідно із законодавством України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік, підставою для якого є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні мати обовязкові реквізити.

Пунктом 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, внаслідок порушення позивачем п. 5.1., пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 283/97 ВР ТОВ «Сіо-К»завищено валові витрати, які не пов'язані з веденням господарської діяльності на загальну суму 2215097, 00 грн. У звязку з чим відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення рішення від 18.04.2011 р. № 104/23-1/22101670/2124.

За наведених обставин позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіо-К" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 18.04.2011 р. № 104/23-1/22101670/2124 яким визначено ТОВ "Сіо-К" суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 343951, 00 грн. (з них основний платіж 275161, 00 грн., та штрафні санкції 68790, 00 грн.) - в і д м о в и т и.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.