Постанова № 20555965, 21.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22102/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровській В.О.

позивача Жолоб Я.С.,

відповідачаКилимника В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення,-

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0000491550, №0000531550, №0000521550, №0000511550, №0000501550 від 13.10.2011 року про нарахування штрафних санкцій зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

В обґрунтування позову посилається на те, що при розрахунку штрафних санкцій, а саме при визначені строків затримки сплати податків, зборів та платежів Добропільською ОДПІ не враховувалось призначення платежу, яке вказувалось позивачем в платіжних дорученнях при сплаті узгоджених сум та податкового боргу, при цьому порушувалося право позивача самостійно визначати ціль використання своїх грошових коштів. У звязку з даним порушенням, податковим органом завищена кількість днів затримки сплати податків, зборів та платежів, а в звязку з цим і суми штрафних санкцій.

Податковий орган, всупереч рішень суду про розстрочення грошового зобовязання, керуючись п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України зараховував кошти, визначені платником не тільки в рахунок погашення розстроченого податкового зобовязання, а і згідно з черговістю його виникнення. Оскільки, судові рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк, тобто ухвалами Донецького окружного адміністративного суду перенесені граничні строки сплати податкових зобовязань. Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території. ДП «Добропіллявугілля» виконує рішення суду відповідно до наданих розстрочок, тому вважає нарахування штрафної санкції Добропільською ОДПІ неправомірним. Крім того, оскільки строк встановлений ухвалами суду про розстрочення не закінчився, отже відсутні правові підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій. Враховуючи вищевикладене, п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України не може бути застосована до платежів, які здійснює платник податків порядку виконання судового рішення. Даними діями податковий орган порушує конституційне право виконати судове рішення, яке вступило в законну силу.

Просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 13.10.2011 року №0000491550 про нарахування штрафної санкції у сумі 266,21грн., №0000531550 про нарахування штрафної санкції у сумі 37960,10грн., №0000521550 про нарахування штрафної санкції у сумі 851,25грн., №0000511550 про нарахування штрафної санкції у сумі 27480,22грн., №0000501550 про нарахування штрафної санкції у сумі 23309,78грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву (а.с.130), в якій зазначив, ДП «Добропіллявугілля» у періоді, що перевірявся, несвоєчасно розраховувався з бюджетом по самостійно задекларованих і узгоджених сумах податкових зобовязань по збору за забруднення навколишнього природного середовища з травня 2010 року по серпень 2011 року. Згідно п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. Відповідальність платника податків за своєчасність сплати податку та відповідних розрахунків перед бюджетом передбачена, у тому числі ст.16 та ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.113, 114, 129, 130 Податкового кодексу України.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено: «у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобовязання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.»

Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Отже, враховуючи вищевказані норми діючого законодавства України, при здійсненні платником податків ДП «Добропіллявугілля» розрахунків з бюджетом по збору за забруднення навколишнього природного середовища спочатку повинні погашатися суми раніше створеного податкового боргу, і відповідно, нараховуватися штрафні санкції, а потім зараховуватися сплата поточних нарахувань (зобовязань).

Таким чином, у звязку з календарною черговістю зарахування платежів, кошти, спрямовані платником податків на сплату узгоджених сум поточних податкових зобовязань та погашені податкового боргу, в автоматичному режимі відповідного до вимог чинного законодавства зараховувались на погашення сум податкового боргу.

З урахуванням викладеного просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003 року, ідентифікаційний код 32186934, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.50). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.51)

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно з п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

В п.75.1 ст.75 кодексу, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Керуючись п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Судом встановлено, що Добропільською ОДПІ було здійснено документальну невиїзну перевірку з питання порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища позивачем за період з 21.05.2010 року по 01.08.2011 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 30.09.2011 року №132/15-0-32186934. (а.с.46) В висновках акту перевірки встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань, передбачених п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України в частині своєчасності сплати сум узгоджених податкових зобовязань: збору за забруднення навколишнього природного середовища у загальній сумі 371153,52грн., в т.ч. за 2010 рік - до 30 календарних днів - 0грн., від 30 до 90 календарних днів - 0грн., більше 90 календарних днів - 54960,44грн.; за 2011 рік - до 30 календарних днів 8512,45грн., понад 30 днів 307680,68грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.250.2 ст.250, ст.126 Податкового кодексу України податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.10.2011 року №0000491550 яким за затримку на 151 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 1331,06грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 266,21грн. (а.с.41), №0000531550 яким за затримку на 286 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 189800,58грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 37960,10грн. (а.с.42), №0000521550 яким за затримку на 25 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 8512,45грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 851,25грн. (а.с.43), №0000511550 яким за затримку на 91 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 54960,44грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 27480,22грн. (а.с.44), №0000501550 яким за затримку на 255 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 116548,99грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 23390,78грн. (а.с.45). Розрахунки штрафних санкцій наведені у додатках до акту перевірки. (а.с.87,89,112,116,126)

Позивачем до матеріалів справи надані платіжні доручення, якими погашалися податкові зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, а саме №648 від 15.02.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 15.02.2011 року у сумі 17024,90грн., №1193 від 15.03.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 15.03.2011 року у сумі 8512,45грн., №2642, 2640 від 20.05.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 20.05.2011 року у сумі 4710,91грн. і 112,73грн., №2641 від 20.05.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 20.05.2011 року у сумі 7131,59грн., №2448 від 13.05.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 15.05.2011 року у сумі 8512,45грн., №2871, 2870 від 01.06.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 01.06.2011 року у сумі 1128,24грн. і 82980,86грн., №3260, 3261 від 20.06.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 20.06.2011 року у сумі 7131,59грн. і 4710,91грн., №3161 від 15.06.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 15.06.2011 року у сумі 8512,45грн., №67, 74, 73 від 20.07.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 20.07.2011 року у сумі 30,38грн., 4710,91грн. і 7131,59грн. відповідно, №3840 від 14.07.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 15.07.2011 року у сумі 8512,45грн., №357, 356 від 01.08.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 15.08.2011 року та 20.08.-20.09.2011 року у сумі 6427,59грн. і 10575,17грн., №1974, 1973, 1975 від 20.04.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 20.04.2011 року у сумі 7131,59грн., 112,73грн. і 4710,91грн., №1891 від 15.04.2011 року по рішенню ДОАС про розстрочення податкового зобовязання по строку 15.04.2011 року у сумі 8512,45грн. (а.с.10-23) Призначення платежу в платіжних дорученнях вказано: збір за забруднення навколишнього природного середовища по рішенням суду про розстрочення та відстрочення податкового зобовязання з зазначенням терміну сплати.

В матеріалах справи наявні ухвали Донецького окружного адміністративного суду, згідно яких позивачу надані розстрочення та відстрочення виконання постанов суду по сплаті податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, а саме по справам №2-а-3949/10/0570 від 05.05.2010 року, №2а/0570/46/2011 від 29.03.2011 року, №2а-19242/10/0570 від 27.12.2010 року, №2-а-3950/10/0570 від 19.04.2010 року, №2а-3950/10/0570 від 19.03.2010 року, №2а-611/10/0570 від 25.03.2010 року, №2а-19245/10/0570 від 28.07.2011 року. (а.с.24-40)

Розміри та порядок плати екологічного податку, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння податку визначає Податковий кодекс України.

У відповідності до п.9.1 ст.9 кодексу до загальнодержавних належать такі податки та збори, зокрема, екологічний податок.

Відповідно до п.п.14.1.57 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

П.240.1 ст.240 кодексу передбачено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно п.249.1 ст.249 кодексу, суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу.

В п.250.1 ст.250 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст.250 кодексу, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

В п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України зазначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Крім того, п.32.1 ст.32 кодексу передбачена зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

А саме, в п.32.2 ст.32 зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

відстрочки;

розстрочки;

податкового кредиту.

Крім того, згідно ст..125 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова та ухвала суду, які набрали законної сили, обовязкові для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ст.263 цього кодексу визначено підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження. Підставою для застосування правил цієї статті обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, позивачем підтверджено, що протягом 2010-2011 років перераховувалися грошові кошти в рахунок сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на виконання ухвал Донецького окружного адміністративного суду.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Керуючись п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ході судового розгляду судом було досліджено зворотній бік облікової картки платника податків по збору за забруднення навколишнього природного середовища Степанівська с/р, Спасько-Михайлівська с/р та Іверська с/р станом на 13.12.2011 року. (а.с.131).

Судом встановлено, що податковий орган, суми сплачені позивачем вищезазначеними платіжними дорученнями було зараховано у погашення пені та зменшення боргу минулих років.

Тобто податковим органом самостійно змінено призначення платежу, а саме сплата податкових зобовязань за ухвалами Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення та відстрочення виконання постанов суду.

Суд зазначає, що Добропільська ОДПІ не може змінити волю платника податків по виконанню судового рішення. Податковий орган не мав права нараховувати штрафні санкції, на суми які знаходяться на примусовому виконанні. На стадії виконання судового рішення, сторона у справі може добровільно виконувати судове рішення.

За результатами такого розподілу сум сплачених позивачем, спірними податковими повідомленнями-рішеннями нараховані штрафні санкції у загальному розмірі 89867,56грн.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, розподіл податковим органом сплаченої суми передбачається лише у випадку, коли платник податку сплачує податковий борг (або його частку) і не сплачує пеню, нараховану на такий податковий борг ( або його частку).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач платіжними дорученнями фактично сплатив розстрочені та відстрочені суми податкового зобовязання на виконання ухвал Донецького окружного адміністративного суду, які є обовязковими до виконання сторонами по справі, тому у податкового органу не було підстав для розподілу цих сум в рахунок погашення пені та податкового боргу.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма Закону не визначає, хто саме із субєктів зазначених правовідносин - контролюючий орган чи платник податків зобовязаний здійснювати погашення зобовязань у встановленому нею порядку. Ця норма також не встановлює право чи обовязок контролюючого органу (в даному випадку органу державної податкової служби) будь-яким чином змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Таке право податкового органу не передбачено і будь-якими іншими нормами зазначеного Закону, а також інших законів з питань оподаткування.

Також, суд бере до уваги, що відповідно до п.3.9 Наказу Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року №1036, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків», на розстрочені (відстрочені) грошові зобовязання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (податкового боргу).

Згідно ст.71 цього кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд враховує, що відповідач під час розгляду справи обґрунтував свою позицію виключно тим, що згідно ч.1 п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України кошти, які надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом.

Отже, п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України відноситься до сплати платником податків поточних платежів, а не як до випадку коли платник податків сплачує розстрочені суми по рішенню суду або здійснює будь-які інші платежі.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем не надавалося.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 13.10.2011 року №0000491550 про нарахування штрафної санкції у сумі 266,21грн., №0000531550 про нарахування штрафної санкції у сумі 37960,10грн., №0000521550 про нарахування штрафної санкції у сумі 851,25грн., №0000511550 про нарахування штрафної санкції у сумі 27480,22грн., №0000501550 про нарахування штрафної санкції у сумі 23309,78грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0000491550, №0000531550, №0000521550, №0000511550, №0000501550 від 13.10.2011 року про нарахування штрафних санкцій зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції зі збору за забруднення навколишнього природного середовища від 13.10.2011 року №0000491550 про нарахування штрафної санкції у сумі 266,21грн., №0000531550 про нарахування штрафної санкції у сумі 37960,10грн., №0000521550 про нарахування штрафної санкції у сумі 851,25грн., №0000511550 про нарахування штрафної санкції у сумі 27480,22грн., №0000501550 про нарахування штрафної санкції у сумі 23309,78грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 21 грудня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 26 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.