Постанова № 20555118, 19.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/10357/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Будівельного кооперативу «Жемчужна-1» про стягнення з рахунків платника податків у банківських установах заборгованість у сумі 1510,95 грн.

за участю прокурора не зявився

представника позивача Резакової Т.В.

представника відповідача Павлій О.А.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Харцизька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Харцизьку звернувся до суду з позовом до Будівельного кооперативу «Жемчужна-1» про стягнення з рахунків платника податків у банківських установах заборгованість у сумі 1921,68 грн.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з рахунків БК «Жемчужна-1» у банках, обслуговуючих відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності в сумі 1510,95 грн.

Прокурор в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав. Посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 1510,95 грн., яка виникла на підставі: податкової декларації № 1237 від 29.01.2009р., податкових повідомлень-рішень № 0001401510 від 11.03.2010р., № 0001411510 від 11.03.2010р. Крім того, позивачем була нарахована пеня у розмірі 43,29 грн. Зазначені суми у встановленому законом порядку та строки відповідачем не сплачені. Таким чином загальна сума заборгованості склала 1510,95 грн. У звязку з чим просить її стягнути з відповідача.

Відповідач в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав в повному обсязі. Зазначив, що ним своєчасно сплачувалися податкові зобовязання, про що надав відповідні платіжні документи та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі №2а/0570/19091/2011р. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив:

Відповідач Будівельний кооператив «Жемчужна - 1» зареєстрований виконавчим комітетом Ворошиловської районної ради м. Донецька 17.03.1993р. як юридична особа, код ЄДРПОУ 19387579.

Відповідачем до ДПІ у м. Харцизьку була надана декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. № 1237 від 29.01.2009р., зобовязання за якою склало 3863,67 грн., з щомісячним платежем січень-березень 2009р. по 321,98 грн., квітень-грудень 2009р. по 321,97 грн.; уточнююча податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. № 38831 від 11.01.2010р., зобовязання за якою склали 3655,74 грн., з щомісячним платежем січень-листопад 2009р. по 321,95 грн., грудень 2009р. 114,29 грн.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з земельного податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача (а.с. 120), сума зобовязань за декларацією №1237 від 29.01.2009р. за період вересень грудень 2009р. склала 1158,17 грн. та у встановлені законом строки не сплачені.

У той самий час, в судовому засіданні представник відповідача на підтвердження своєчасної та в повному обсязі оплати своїх податкових зобовязань надав платіжні доручення: №29 від 28.10.2009р. на суму 321,97 грн., №34 від 30.11.2009р. на суму 321,97 грн., №35 від 21.12.2009р. на суму 321,97 грн., №1 від 18.01.2010р. на суму 114,05 грн. із зазначенням платежу «податок на оренду землі за вересень 2009р.», «податок на оренду землі за жовтень 2009р.», «податок на оренду землі за листопад 2009р.», «податок на оренду землі за грудень 2009р.» відповідно.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Отже податкові зобовязання за декларацією №1237 від 29.01.2009р. за період вересень грудень 2009р. у розмірі 1158,17 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача, були своєчасно сплачені останнім.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з рахунків БК «Жемчужна-1» у банках, обслуговуючих відповідача на користь Державного бюджету України заборгованості перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності в сумі 1158,97 грн. задоволенню не підлягають.

Також, 1 лютого 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Харцизьку проведено перевірку дотримання термінів сплати узгоджених сум податкових зобовязань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності позивачем, за наслідками якого складений акт від 01.02.2010 року № 236/15-1/19387579. Як зазначено в акті, в ході перевірки податковою інспекцією було встановлено несвоєчасну сплату позивачем орендної плати за землю за серпень - жовтень 2009 року.

На підставі викладеного в акті перевірки 11 березня 2010 року податковою інспекцією прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001411510/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20% несвоєчасно сплачених податкових зобовязань в сумі 45,89 грн. та № 0001401510/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50% несвоєчасно сплачених податкових зобовязань в сумі 263,18 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем та оскаржені в рамках справи №2а/0570/19091/2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі за позовом Будівельного кооперативу “Жемчужина-1” до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 11.03.2010 року № 0001401510, № 0001411510 були задоволені, вказані рішення визнані недійсними.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. вступила в закону силу, тому факт недійсності податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкових зобовязань не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки постанова Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року по адміністративній справі за позовом Будівельного кооперативу “Жемчужина-1” до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 11.03.2010 року № 0001401510, № 0001411510 набрала законної сили, тому рішення контролюючого органу втратили чинності, що обумовлює безпідставність вимог про стягнення заборгованості у розмірі 309,49 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем за несвоєчасну сплату податкових зобовязань була нарахована пеня у розмірі 43,29 грн. Період, за який вона нарахована, наведений у розрахунку пені (а.с 108).

При вирішенні питання щодо законності нарахування цієї пені суд виходить з того, що відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час її нарахування) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно із п.п.16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином для нарахування пені повинно мати місце погашення податкового боргу.

Позивачем була нарахована пеня у розмірі 43,29грн. у звязку зі сплатою відповідачем податкового боргу за платіжними дорученнями №26 від 17.09.2009р., №29 від 28.10.2009р., № 34 від 30.11.2009р., №35 від 21.12.2009р., № 1 від 18.01.2010р. Але дані платіжні доручення не можуть свідчити про погашення боргу, у звязку з наявністю якого була нарахована пеня.

Як вбачається з графи «призначення платежу» даних платіжних доручень відповідачем були сплачені «податок на оренду землі за вересень 2009р.», «податок на оренду землі за жовтень 2009р.», «податок на оренду землі за листопад 2009р.», «податок на оренду землі за грудень 2009р.» відповідно.

Однак позивач зарахував ці платежі у погашення податкового боргу, який виник на підстав декларації №1267 від 29.01.2009р. та податкового повідомлення-рішення № 0004741510 від 20.07.2009р.

Перелічені платіжні доручення не можуть свідчити про погашення зазначеного вище податкового боргу, з наступних підстав.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Як вже зазначалось раніше, частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Що стосується уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. № 38831 від 11.01.2010р., у звязку з подачею якої також була нарахована позивачем пеня, суд зазнає наступне.

Як вже зазначалось раніше, підставою для нарахування пені є несвоєчасна сплата податкового боргу. Однак, відповідач при поданні вказаної декларації не здійснював сплату податкового боргу, а лише зменшив свої податкові зобовязання з 3863,67 грн. до 3655,74 грн. Право на таке зменшення передбачене ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені. А тому останнє здійснене безпідставно.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Будівельного кооперативу «Жемчужна-1» про стягнення з рахунків платника податків у банківських установах заборгованість у сумі 1510,95 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Прокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Харцизьку до Будівельного кооперативу «Жемчужна-1» про стягнення з рахунків платника податків у банківських установах заборгованість у сумі 1510,95 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 19 грудня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 23 грудня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.