Постанова № 20555045, 27.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/23357/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12год. 50хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011року №0003091540,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 27.12.2011 року,

ОСОБА_2 за дов. від 27.12.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. від 04.01.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011року №0003091540.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ та ІІІ квартали 2011 року в сумі 418 405,00грн. спірним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вважає, що до складу ІІ кварталу 2011 року, ІІ і ІІІ кварталу 2011 року включається відємне значення обєкту оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року з врахуванням відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за результатом 2010 року.

З огляду на різні тлумачення позивача та відповідача пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивач вважає доцільним навести з цього приводу розяснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, викладені у листі від 10.11.2011 року №04-39/10-1160, який був направлений до Державної податкової служби України. Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку обєкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України передбачають, що якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Аналіз зазначених норм, зазначає позивач, свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток, задекларованого позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за ІІ та ІІІ квартали 2011 року на суму 418 405,00грн., що є відємним значенням обєкту оподаткування податком на прибуток за підсумками 2010 року, відповідач виніс необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та на підставі невірного тлумачення діючого законодавства.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення (а.с.76), в яких зазначив, у звязку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 20.05.2010 року №2275-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

В рядку 06.6 «відємне значення обєкту оподаткування звітного податкового періоду» податкової декларації з податку на прибуток підприємства, відображається відємне значення обєкта оподаткування І-го календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, податковою інспекцією визначено обєкт оподаткування (рядок 07) у розмірі 2677880,00грн., замість «-418405,00грн.» та показник, задекларований підприємством «-418405,00грн.» є завищенням відємного значення обєкта оподаткування у звітному періоді (у ІІ та ІІІ кварталах 2011 року), у звязку з чим дана сума підлягає зменшенню, а також було встановлено завищення валових витрат ІІ та ІІІ кварталах 2011 року та суму відємного значення на 3096285,00грн.

Враховуючи вищевказане, підприємством було порушено п.150.1 ст.150 податкового кодексу України в результаті чого завищено валові витрати за ІІ та ІІІ квартали 2011 року та суму відємного значення на 3096285,00грн., а також занижено грошове зобовязання у декларації з податку на прибуток за ІІ та ІІІ квартали 2011 року на 507286,00грн. та завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 418405,00грн.

На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 30.01.1997 року №12741200000000782, ідентифікаційний код юридичної особи 01413767, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідка АБ №376134 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7,9,10), перебуває на податковому обліку у Жовтневій міжрайонній ДПІ м. Маріуполя з 13.03.1998 року за №2006, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 02.06.2011 року №1393 (а.с.8). Свою діяльність здійснює на підставі статуту (а.с.11).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 Податкового кодексу України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

17.11.2011 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень), наслідки якої викладені в акті перевірки від 17.11.2011року №304/15-114-1 (а.с.40).

В висновках акту перевірки встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 418 405,00грн.

За результатами перевірки керівником податкового органу 28.11.2011 року на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, відповідно до п.150.1 ст.150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, за порушення пункту 150.1 статті 150 з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №0003091540, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 418 405,00грн. (а.с.39).

Як зазначено в акті перевірки, згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року (вхід. №9003033408 від 10.05.2011року) результатом розрахунку обєкта оподаткування за І квартал 2011 року (код рядка 08 «Обєкт оподаткування») по підприємству ПАТ «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» склало «мінус» 3646580,00грн., яке утворилося за рахунок перенесення збитків за 2010 рік по рядку 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» в сумі 3152343,00грн., та відємне значення І кварталу 2011 року 494237,00грн.).

В порушення абз.3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, платником податку розрахунок обєкту оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року проведено з урахуванням відємного значення отриманого за 2010 рік, та з урахуванням акту планової виїзної документальної перевірки від 15.06.2011 року №1371/23-2/01413767, а саме збитки зменшено на 109494,00грн. (у тому числі зменшено збитки за 2010 рік на суму 56058,00грн., зменшено збитки за І квартал 53436,00грн.).

Тобто до складу витрат по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (вхідний №9006125462 від 08.08.2011 року) платником віднесено віл ємне значення обєкта оподаткування у сумі 3537086,00грн., яке частково утворилось за рахунок отримання підприємством збитків утворених у попередніх періодах станом на 01.01.2011 року у сумі 3096285,00грн., що вплинуло на завищення відємного значення обєкта оподаткування податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року по коду рядка 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності» на суму 3096285,00грн.

Але підприємством не взято до уваги акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року №297/15-114-1 від 08.11.2011 року і до складу витрат по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ і ІІІ квартали 2011 року (уточнюючої) (вхід. №9011074314 від15.11.2011 року) платником віднесено відємне значення обєкта оподаткування у сумі 3537986,00грн., яке частково утворилось за рахунок отримання підприємством збитків утворених у попередніх періодах станом на 01.01.2011 року у сумі 3096285,00грн., що вплинуло на завищення відємного значення обєкта оподаткування податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011 року по коду рядка 07 «Обєкт оподаткування від усіх видів діяльності» на суму 3096285,00грн.

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, те, що до рядку 04.9 «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І квартал 2011 року позивач неправомірно відніс суму в розмірі 418 405,00грн.

З метою встановлення правильності розрахунку позивача значення рядка 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1-й квартал 2011 року необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2009 2010 роки.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст.3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011 року, пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон №2275-VI набрав чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п.22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2009р. (а.с.53), за підсумками цього року позивач мав відємне значення обєкта оподаткування в сумі «-182 740,00 грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз.1 п.22.4 ст.22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI, в декларації за 2010 року (а.с.55) у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, тобто 36 548,00грн. (182 740,00 * 20% = 36 548,00) та відобразив її у рядку 04.9.

Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%, тобто, 146 192,00грн. (182 740,00 - 36 548 ,00).

У відповідності до абз.2 п.22.4 ст.22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року (а.с.10) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80% - 146 192,00грн.) та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010 року складає 3006151,00грн. (а.с.56). Всього 3152 343,00грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І квартал 2011року (а.с.58).

Аналіз норм п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010 року до складу валових витрат І-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010 року до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011 році платнику податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року, а також сам збиток, який виник у 2010 році без обмежень, встановлених самим п.22.4 ст.22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вірно включено до складу відємного значення 1-го кварталу 2011 року суму 3152 343,00грн. (80% залишку суми, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року - 146 192,00грн.) та суму 3006 151,00 грн., як збиток 2010 року (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 3152 343,00грн. Відповідач з цього приводу не заперечує та правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1-го кварталу 2011 року, з урахуванням висновків акта перевірки, він не оскаржує.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-VI.

Так, згідно із п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування.

Разом з тим пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кварталу 2011 року (а.с.58) є від'ємне значення в сумі «-3646 580,00грн.» (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й та 3-ий квартали 2011 року у рядку 06.6 (а.с.60,63).

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає висновків акту перевірки, про те, що до складу 2-го кварталу 2011 року позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010 року в сумі 418 405,00грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року, який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го та 3-го кварталів 2011року.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року, а потім і третього кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го та 3-го кварталів 2011 року.

Позивач в позовній заяві просить скасувати податкове повідомлення-рішення, але суд зазначає, що рішення субєкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, у звязку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року №0003091540.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011року №0003091540, задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 28.11.2011року №0003091540 яким зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 418 405,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №112 «Стальконструкція» витрати по сплаті судового збору у розмірі 14грн. 12коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 грудня 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 29 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.