Постанова № 20554967, 08.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/16906/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретарі          Проніні Д.С.,

                    за участю

представника позивача - не з’явився,

представника відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю),          

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства рудничної геології, промислових геологорозвідувальних робіт та технічного буріння «Укрчорметгеологія» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 05.04.2011р. №0000331500/0, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 05.04.2011р. № 0000331500/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з діями ДПІ у м.Докучаєвську Донецької області щодо застосування 20% штрафних санкцій за несвоєчасно сплачені податкові зобов’язання по земельному податку, оскільки платежі перераховані своєчасно, що підтверджують платіжні доручення.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, але надав до суду заяву, якою просить задовольнити позов у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, про що надав письмові заперечення, документи в їх підтвердження, а також пояснення, аналогічні викладеним в запереченні, зазначивши, що відповідно до приписів п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України обов`язком податкового органу є погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення в незалежності від призначення платежу, визначеного платником податків. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.                    

Державне підприємство рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» (ідентифікаційний код 00193737, 98309, м. Керчь, вул. Феодосійське шосе, 32) зареєстровано 14.03.1996 року Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної республіки Крим за № 1141105 0001 000411, є юридичною особою та має свій статут.

Південно-Донбаська гідрогеологічна партія є філією ДП рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» без прав юридичної особи, зареєстрована та обліковується як платник земельного податку в ДПІ у м. Докучаєвську Донецької області.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.           

          Відповідно до п. 30 ст. 2 Бюджетного кодексу України, органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

Державна податкова інспекція у м. Докучаєвську є суб’єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Докучаєвську складений акт від 05.04.2011 року № 67/15/23171359 щодо порушення Південно–Донбаською гідрогеологічною партією «Укрчорметгеологія» строків сплати земельного податку згідно розрахунку № 127 від 26.01.2010 р.

За результатами акту перевірки від 05.04.2011 року № 67/15/23171359 ДПІ у м. Докучаєвську за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з плати за землю юридичних осіб та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 132 календарних дні сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 3671,83 грн. прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011 року № 0000331500/0, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % в сумі 734,36 грн.

Відповідно до п. 1 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29 (із змінами та доповненнями), кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, в адміністративному або в судовому порядку.

Позивачем було здійснено оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, але надані скарги податковими органами були залишені без задоволення.

Позивач, не погодившись із рішенням органу державної податкової служби, звернувся до суду.

          Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначені Законом України «Про плату за землю».

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1. ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1. п. 111.1. ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2. ст.111 ПКУ).

Відповідальність, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, встановлена п. 126.1. ст.126 цього Кодексу, а саме: такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

18.01.2010 року позивач подав до податкового органу податковий розрахунок земельного податку за 2010 рік із зазначенням суми щомісячної сплати зобов`язання у розмірі 791, 89 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями від 25.08.2010р. № 621, від 21.09.2010р. № 708, від 21.10.2010р. № 809, від 18.11.2010р. № 875 та від 17.12.2010р. № 946 позивачем були перераховані грошові кошти в рахунок погашення податкового зобов`язання з плати за землю відповідно за липень-листопад 2010 року по 800,00 грн. згідно поданого податкового розрахунку. Зазначені грошові кошти у 2010 році були розподілені відповідачем в рахунок погашення податкового боргу позивача в порядку календарної черговості його виникнення, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою зворотнього боку картки облікового рахунку позивача.

Зазначені вище дії позивачем та відповідачем були вчинені у 2010 році, тобто в період дії Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами)у рівних пропорціях.

Проте суд зазначає, що ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов’язань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Відносно сформованого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000331500/0 від 05.04.2011 року суд вважає, що позивач своєчасно сплатив податкові зобов’язання з земельного податку за липень-листопад 2010 року відповідно до вищезазначених платіжних доручень без порушення встановлених термінів та з чітко визначеним призначенням платежу – плата за землю за Південно-Донбаську ГГП та з печаткою банку про отримання.

Суд вважає, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов’язань та не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно п. 2 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 було затвердженоІнструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

          Крім того, відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно до п. 3.8 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

          На підставі викладеного, дії податкового органу щодо зарахування коштів у рахунок погашення податкових зобов’язань з земельного податку шляхом змінення призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, не відповідають вимогам законодавства, яке діяло до 01.01.2011 року, коли позивачем здійснювалось перерахування коштів по земельному податку, отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов’язань з земельного податку податковим повідомленням – рішенням від 05.04.2011р. № 0000331500/0 є неправомірним.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обгрунтування заперечень відповідач посилається на приписи п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України щодо наявності повноважень на застосування фінансових (штрафних) санкцій в разі порушення платником податків податкового законодавства та п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України щодо наявності обов`язку на зарахування коштів, які сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації.

Статтею 126 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, згідно розрахунку штрафних санкцій по повідомленню-рішенню від 05.04.2011 р. №00000331500/0, наданому представником відповідача у судовому засіданні, за затримку на 132 календарних дні суми 648, 82 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 129,76 грн., за затримку на 130 календарних дні суми 709, 94 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 141, 99 грн., за затримку на 129 календарних дні суми 654, 71 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 130, 94 грн., за затримку на 113 календарних дні суми 791, 89 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 158, 38 грн, за затримку на 100 календарних дні суми 81, 95 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 16, 39 грн., за затримку на 98 календарних дні суми 143, 07 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 28, 61 грн., за затримку на 88 календарних дні суми 238, 89 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 47, 78 грн., за затримку на 83 календарних дні суми 402, 56 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 80, 51 грн.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.2011. Таким чином, відповідач при прийнятті спірного рішення керувався нормами Податкового Кодексу, а саме статтями 57 та 126.

Разом з тим, що стосується визначення штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань, суд зазначає, що відповідачем було проігноровано приписи пунктів 5, 7 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено, що у зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. При цьому, суд звертає увагу позивача на наступне.

Позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

З цього приводу суд зазначає, що результатом визнання протиправним (недійсним) рішення суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач, є невідповідність прийнятого рішення вимогам законодавства, а, отже, його недійсність з моменту винесення (прийняття), а тому додатковому скасуванню таке рішення не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2-15, 17, 18, 33-35, 41, 42, 47-51, 56-59, 69-72, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Державного підприємства рудничної геології, промислових геологорозвідувальних робіт та технічного буріння «Укрчорметгеологія» до Державної податкової інспекції у м. Докучаєвську Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 05.04.2011р. № 0000331500/0 – задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 05.04.2011р. № 0000331500/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Докучаєвську Донецької області стосовно Державного підприємства рудничної геології, промислових геологорозвідувальних робіт та технічного буріння «Укрчорметгеологія».

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства рудничної геології, промислових геологорозвідувальних робіт та технічного буріння «Укрчерметгеологія» понесені судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 13.12.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 08.12.2011р. в присутності представника відповідача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                       Ушенко С. В.