Рішення № 20554542, 19.01.2011, Центральний районний суд м. Сімферополя

Справа № 2-554/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 січня 2011 року місто Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Бажиній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства “Родовід Банк” (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на заставлене майно

в с т а н о в и в :

Звертаючись до суду з позовом позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, штрафні санкції за кредитним договором у розмірі 649058,51 гривень. Вимоги мотивовані тим, що за кредитними договорами, укладеними між сторонами, ОСОБА_1 отримав 16585 доларів США та 150000 гривень, з умовами повернення коштів в строки зазначені в договорах. Зобовязання за кредитними договорами було забезпечено договорами іпотеки та застави, за якими позивач набуває права задовольнити свої вимоги в разі порушення зобовязань за договором. Умови кредитних договорів відповідач не виконував належним чином, в наслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача та звернути стягнення на заставлене майно.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, про що надав суду листа (а.с. 64).

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 61).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що виниклі між сторонами правовідносини регулюються статтями 526, 614, 623 ЦК України. Відповідно до зазначених норм закону зобов'язання повинні виконуватися належним чином й у встановлений строк відповідно до умов договору й вимог ЦК України. Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність при наявності провини, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір збитків, заподіяних зобов'язанням, доводиться кредитором.

Кредитні договори № 36/АК-00018.08.2 та № 36/СЖ-148.08.1 (далі Договори) було укладено 10 липня та 10 квітня 2008 року відповідно між Банком та ОСОБА_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом, за якими ним було отримано 16585 доларів США та 150000 гривень (а.с. 10-15, 29-34).

Відповідно до статі 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 1050 Цивільного кодексу України у разі не своєчасного повернення суми позики, позичальник зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України «боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором».

Згідно пунктів 2-3 Договорів відповідач зобовязаний виплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит в строки обумовлені Договором.

Заборгованість станом на 14 вересня 2010 року становить: за договором від 10 липня 2008 року 438 250 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 15796,94 доларів США, заборгованості за відсотками у сумі 2883,79 доларів США (а.с. 24); договором від 10 квітня 2008 року 156702,71 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 139664,58 гривень, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 13866,34 гривень (а.с. 41).

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення заборгованість за капіталом, відсоткам, підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.2 Договору від 10 квітня 2008 року, сторони передбачили, що у разі несвоєчасного повернення коштів Позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що пеня у розмірі 3171,79 гривень, згідно доданого до позовної заяви розрахунку, обчислена позивачем вірно та підлягає стягненню (а.с. 41).

Разом з тим, розглядаючи вимоги про стягнення неустойки за Договором від 10 липня 2010 року, суд приходить до висновку, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки розмір штрафних санкцій значно перевищує суму заборгованості, суд вважає за можливим зменшити розмір штрафної санкції до 15796,94 доларів США.

Вимоги позивача в частині стягнення суми боргу підлягають задоволенню з урахуванням курсу валют НБУ, з огляду на те, що позов заявлений в гривні.

Задоволенню підлягають також вимоги про звернення стягнення на заставлене майно.

За Іпотечним договором від 10 квітня 2008 року укладеного між Банком та ОСОБА_1, відповідач у якості забезпечення виконання зобовязань за Договором, передає іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру № 15, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35-38).

Згідно з пунктом 4.1. Іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцями основного зобовязання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 1 статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до цього ж Договору іпотекодержатель має право стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, що відповідає вимогам статті 33 Закону України «Про іпотеку».

Задоволенню підлягають також вимоги про звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до частини 1 статті 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За договором застави від 10 липня 2008 року укладеного між Банком та ОСОБА_1, заставодавець передає в забезпечення виконання ним зобовязань за кредитним договором належне йому: автомобіль марки автомобіль марки CHEVROLET LACETTI NF - 196, випуску 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане Сімферопольським ВРЕВ при УДАІ ГУ МВС України від 09 липня 2008 року) (а.с. 21).

Згідно з пунктом 3.1 Договору Застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Частиною 1 статті 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі статей 526, 536, 589, 590,1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Публічного Акціонерного Товариства “Родовід Банк” до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на заставлене майно задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства “Родовід Банк” (ЄРДПОУ 14349442, м. Київ, вул. Північно - Сирецька, 1-3) (к/р 32008171201, МФО 321712, в Головному Управлінні НБУ в м. Києві та Київської області) суму боргу за договором кредиту у розмірі 480773 (чотириста вісімдесят тисяч сімсот сімдесят три) гривень 49 копійок, а також судовий сбір 1700 гривень, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 15, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності (право власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 січня 2005 року, за номером 6240900), шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, для задоволення вимог Публічного Акціонерного Товариства “Родовід Банк” за боргом ОСОБА_1 за кредитними договорами у в сумі 480773, 49 гривень та судові витрати в сумі 1820 гривень.

Звернути стягнення на заставлено майно - автомобіль марки CHEVROLET LACETTI NF - 196, випуску 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане Сімферопольським ВРЕВ при УДАІ ГУ МВС України від 09 липня 2008 року), шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, для задоволення вимог Публічного Акціонерного Товариства “Родовід Банк” за боргом ОСОБА_1 за кредитними договорами у в сумі 480773, 49 гривень та судові витрати в сумі 1820 гривень.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя