Постанова № 20554269, 20.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21711/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 171700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 27 травня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 22 липня 2011 року

ОСОБА_3 за дов. від 27 січня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Донагроімпекс» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 171700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність зменшення відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. спірними податковими повідомленнями-рішеннями у порушення п. 198.4. ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України). Щодо завищення податкового кредиту в сумі 54131,50 грн., сформованого по операціям з ПАФ «Колос» зазначає, що ПАФ «Колос» знаходиться на спеціальному режими оподаткування ПДВ, тому позивач має право на формування податкового кредиту згідно п. 209.5. ст. 209 ПК України. Соняшник (код товарної позиції - 1206) був придбаний позивачем для подальшого експорту. Дана операція відноситься до операцій, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою ПДВ.

Враховуючи порядок відображення експортних операцій у податковому обліку, викладений у п. 15 розділу 2 перехідних положеннях ПК України, згідно із яким у разі вивезення в митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, нульова ставка не застосовується, крім експорту операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, щодо яких нульова ставка застосовується до 1 липня 2011 року, позивач вважає, що до 01.07.2011г. має право експортувати соняшник (код 1206) за нульовою ставкою оподаткування.

Стосовно сформованого податкового кредиту у сумі 11 544,53 грн. по операціям з ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест», останнім було передано у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, соняшник власного виробництва. Зазначає, що податковим органом з невідомих причин зазначено, що ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест» є посередником.

Вважає, що виходячи із визначення поняття сільськогосподарського виробника, встановленого пп. 14.1.235. п. 14.1. ст. 14 ПК України, до складу податкового кредиту включаються послуги з розвантаження соняшника (до складу податкового кредиту включено суму ПДВ 67 999,92 грн.), послуги із зберігання (до складу податкового кредиту включено суму ПДВ 9 215, 68 грн.) та інші операції, такі як придбання моторного масла, палива, запчастин (включено до податкового кредиту суму ПДВ - 28 750,54 грн.).

Посилаючись на норми абз. 2 п. 15, розділу 2 Перехідних положень, п.п. 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України, роз'яснення ДПА України, викладені у листі № 2093/7/16-1517 від 26.01.2011р., вважає, що має право на формування податкового кредиту.

Позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо неправомірності включення до податкового кредиту суми ПДВ 57,85 грн. за отриманими податковими накладними після 01.01.2011р., оскільки вважає, що нормами ПК України не встановлено будь-яких вимог до порядку отримання податкової накладної.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказавши на те, що в порушення п. 198.4. ст.198 ПК України, позивачем до складу податкового кредиту у лютому 2011р. безпідставно віднесено суму ПДВ у розмірі 171 700,00 грн., яка складається з вартості витрат, пов'язаних з придбанням товару (соняшника, пшениці товарної позиції 1001 та 1206) у ПАФ «Колос», ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест», ТОВ «АТЕК», ТОВ «Артемівський КХП» та іншими 45-ти субєктами господарювання.

Пунктом 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції по поставці зернових культур позиції 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 і товарної категорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першої поставки сільськогосподарськими підприємствами - виробниками вказаних товарів, звільняються від оподаткування ПДВ.

Згідно п. 198.4. ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовлення відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Крім того, в порушення п.187.1 ст.187, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України позивачем, безпідставно сформовано податковий кредит у березні 2011 року за рахунок включення суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах на загальну суму 57,85 грн.

Вважає, що своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обовязком платника податку. Враховуючи те, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом згідно із вимогами п. 201.6 ст.201 ПК України та з урахуванням норм п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 (далі Положення № 88), податкова накладна відноситься до категорії первинних документів.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997р. №799, звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю поштові відправлення) з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення, та податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Тому податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку - покупця є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме зареєстровані відповідно до вимог Положення № 88 лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції (за умови нетримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

В ході проведення перевірки у позивача були відсутні підтверджуючи документи про надання скарги до органу податкової служби на постачальників товарів щодо несвоєчасного надання податкових накладних, а також конверти із відбитком календарного поштового штемпеля, які підтверджують дату надходження таких податкових накладних від продавця.

На підставі викладеного, представники відповідача просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.04.2011р. (змінено найменування юридичної особи), включене до ЄДРПОУ за номером 25333903, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100337154, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 24.05.2011р. (арк. справи 228 230, том 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) перевірок.

Як вбачається з наказу ДПІ у Ворошиловському районі від 07.04.2011р. № 393 (арк. справи 55, том 1), відповідачем на підставі пп. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78 ПК України, у звязку із поданням ЗАТ «Донагроімпекс» декларації з ПДВ із відємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн., призначено проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.8. п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Наказ від 07.04.2011р. № 393 вручений позивачу 07.04.2011р. (арк. справи 52, том 1).

Згідно із п. 78.5. ст. 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно із п. 81.1. ст. 81 Кодексу, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Направлення на перевірку від 07.07.2011р. № 136 вручено позивачу 07.04.2011р. під розпис (арк. справи 53, том 1).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що перевірки проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, підстави для не допуску посадових осіб до проведення перевірки відсутні.

У період з 07.04.2011р. по 20.04.2011р. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за січень 2011р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопада, грудні 2010р., наслідки якої викладені в акті перевірки від 26.04.2011р. № 562/23-3/25333903 (арк. справи 5 25, том 1).

За результатами перевірки керівником податкового органу 30.06.2011р. на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58 ПК України за порушення п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 194.4. ст. 194, пп. 201.1., 201.4., 201.6., 201.10. ст. 201, п. 15 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002172340, яким позивачу зменшено суму відємного значення з податку на прибуток у розмірі 171700,00 грн. та нараховано 1,00 грн. штрафних санкцій (арк. справи 26).

Судом встановлено, позивачем був укладений договір купівлі-продажу з ПАФ «Колос» № 04-КП від 31.03.2011р. (арк. справи 71, том 1), на придбання сільгосппродукції соняшника у кількості 76,063 тон.

В розділі 9 договору зазначено, що з ПАФ «Колос» є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

До складу податкового кредиту січня 2011р. позивачем включено суму ПДВ 54131,50 грн. за отриманою від ПАФ «Колос» податковою накладною від 31.01.2011р. № 5/2 (арк. справи 90, том 1), отриманою позивачем 31.01.2011р., що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних (арк. справи 82, том 1).

Позивачем був укладений договір купівлі-продажу з ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест» № 04-КП від 18.01.2011р. (арк. справи 91, том 1), на придбання сільгосппродукції соняшника у кількості 720 тон.

В розділі 9 договору зазначено, що з ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест» є платником податку на прибуток на загальних підставах.

До складу податкового кредиту січня 2011р. позивачем включено суму ПДВ 11544,53 грн. за отриманими від ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест» податковими накладними від 18.01.2011р. № 4 та від 21.01.2011р. № 6 (арк. справи 95, 96, том 1), отриманими позивачем 18.01.2011р. та 21.01.2011р., що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних (арк. справи 78, 79, том 1).

Згідно із УКТ ЗЕД соняшник відноситься до товарної позиції 1206.

Згідно із п. 209.5. ст. 209 ПК України, платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України, для цілей оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарським підприємством вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Таке сільськогосподарське підприємство реєструється суб'єктом спеціального режиму оподаткування та отримує відповідне свідоцтво в органі державної податкової служби

Враховуючи вищезазначене, якщо операції з постачання соняшника здійснюються сільськогосподарським підприємством, і він є продукцією власного виробництва, такі операції оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Позивач зазначив, що соняшник був придбаний ним з метою подальшого експорту. Згідно із п. 198.4 ст. 198 Кодексу визначено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

З наведених норм випливає, що сільськогосподарський товаровиробник, здійснюючи операції з першого постачання соняшника, формує свій податковий кредит за витратами, понесеними у зв'язку з вирощуванням (виробництвом) таких культур, у загальновстановленому порядку.

Платники податку - посередники, які здійснюють придбання соняшника, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто, в режимі звільнення від оподаткування.

Згідно із п. 15. підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України, у редакції, що діяла до 04.08.2011р., тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

У разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується, крім експорту операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, щодо яких нульова ставка застосовується до 1 липня 2011 року.

З наведених норм випливає, що до операцій з експорту соняшника застосовується нульова ставка, але лише до 1 липня 2011 року, а з 1 липня 2011 року до 1 січня 2014 року операції по експорту соняшника звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі постачання соняшника на експорт в період з 1 січня 2011 року до 1 липня 2011 року із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) при їх придбанні, включаються до складу податкового кредиту, незалежно від дати придбання таких зернових культур.

Як встановлено судом, позивачем був укладений контракт № 081010 від 08.10.2010р. з «TSK ENTERPRISES LTD» (Канада) на постачання соняшника. На виконання вищевказаного контракту на адресу TSK ENTERPRISES LTD» було поставлено насіння соняшника, придатного для виробництва олії, що підтверджується вантажною митною декларацією від 03.03.2011р. № 700120904/2011/000564.

Суд не приймає посилання відповідача в акті перевірки, що використання товарів в оподатковуваних операціях не підтверджено.

Експортна операція була оформлена вантажною митною декларацією від 03.03.2011р. № 700120904/2011/000564 (арк. справи 249, 250, том 1), яка надана до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.

В декларації за січень 2011р. (вх. від 17.02.2011) позивач відобразив, що операції з експорту оподатковуються за ставкою 0% (арк. справи 220 227, том 1).

Слід зазначити, що інші операції здійснювалися позивачем на митній території України (на суму 249430,00 грн.), це, зокрема, послуги по перевезенню зернових, надані для ТОВ «Артемівський КХП» та ТОВ «Украгроімпекс», що підтверджується актом перевірки (арк. справи 14, том 1).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на формування податкового кредиту в сумі 54131,50 грн. по операціям з ПАФ «Колос» та в сумі 11544,53 грн. по операціям з ТОВ «Нью-Йорк агро-інвест», оскільки операції з експорту насіння соняшника підлягають оподаткування за нульовою ставкою.

Позивачем був укладений договір складського зберігання зерна № 80 від 12.10.2010р. з ТОВ «Азовська Транспортно-експедиційна Компанія» (арк. справи 97 103, том 1), предметом якого є надання ТОВ «АТЄК» послуг по перевалці соняшника на експорт через термінал «Укртрансагро». Комплексні послуги включають в себе: організація вивантаження з залізничного чи автотранспорту, приймання, розміщення, зберігання, сертифікація продукції, проведення всіх необхідних технологічних операцій та подальше відвантаження. Одинична квота зберігання не терміналі становить 2500,0 тон (+,-10%). Послуги вважаються виконаними після підписання акти приймання-здачі послуг. Виконавець зобовязується, зокрема, виконати вивантаження продукції, що надійшла на його адресу у межах норм вивантаження та технологічної можливості терміналу, здійснити зваження продукції тощо.

Між сторонами були підписані акти виконаних робіт, ТОВ «Азовська Транспортно-експедиційна Компанія» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 104 123, том 1) на загальну суму 67999,92 грн. ПДВ, які отримані позивачем.

Позивачем був укладений договір на надання транспортних послуг № 01/2011 від 04.01.2011р. з ТОВ «Азовкор» (арк. справи 124, том 1), предметом якого є надання ТОВ «Азовкор» послуг по перевезенню зернових власним транспортом та транспортом замовника. Між сторонами були підписані акти виконаних робіт та узгодження ціни, ТОВ «Азовкор» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 125 136, том 1) на загальну суму 8710,30 грн. ПДВ, які отримані позивачем.

Позивачем був укладений договір № 0000332/10-11ЛС від 01.01.2011р. з ТОВ «Параллель М ЛТД» (арк. справи 137 139, том 1) на придбання у ТОВ «Параллель М ЛТД» паливно-мастильних матеріалів шляхом заправлення автомобілів покупця паливними карами. Виконання договору підтверджується актами приймання-передачі паливних карт, видатковими накладними, ТОВ «Параллель М ЛТД» була видана позивачу податкова накладна (арк. справи 140 143, том 1) на суму 5244,88 грн. ПДВ.

Позивачем був укладений договір № 33 складського зберігання та надання послуг по роботі із сільгосппродукцією з ВАТ «Красноармійська реалбаза» (арк. справи 144, 145, том 1), предметом якого є послуги по прийманню та зберіганню зернових та масляничних культур, забезпечує їх переробку, сушку, зберігання, відпуск та навантаження в транспортні засоби поклажодавця. Виконання договору підтверджується актами виконаних робіт. ВАТ «Красноармійська реалбаза» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 140 151, том 1) на загальну суму 3748,76 грн. ПДВ. ВАТ «Красноармійська реалбаза» був виданий позивачу також розрахунок коригування від 04.01.2011р. № 1 на суму 2,24 грн., з урахуванням чого сума податкового кредиту становить 3746,52 грн.

Позивач уклав договір № К1201001453 від 01.09.2010р. з Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ Україна» (арк. справи 152, 153, том 1) на придбання паливно-мастильних матеріалів. Виконання договору підтверджується актом виборки (інформаційним звітом) за січень 2011р. Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ Україна» була видана позивачу податкова накладна від 31.01.2011р. № 4000781 (арк. справи 154, 155, том 1) на суму 500,00 грн. ПДВ.

Позивачем був укладений договір постачання № 2101ДИ від 21.01.2011р. з ТОВ «Нефтяна компанія «Технол» (арк. справи 156, том 1) на придбання паливно-мастильних матеріалів. Виконання договору підтверджується видатковою накладною, ТОВ «Нефтяна компанія «Технол» була видана позивачу податкова накладна від 25.01.2011р. № 106 (арк. справи 157, 158, том 1) на суму 1591,67 грн. ПДВ.

Позивач уклав договір № 54 складського зберігання зерна з ПАТ «Компанія «Райз» Хлібодарівський елеватор (арк. справи 159 162, том 1), предметом якого є послуги по зберіганню зернових, зернобобових олійних культур. Виконання договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт на відвантаження та зберігання насіння соняшника. ПАТ «Компанія «Райз» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 163 168) на загальну суму 3228,81 грн. ПДВ.

Позивачем був укладений договір № -ДН040110-002/ТК купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною картою від 04.01.2010р. з ТОВ «АНП-СХІД» (арк. справи 169 - 173) на придбання паливно-мастильних матеріалів. Виконання договору підтверджується видатковою накладною, ТОВ «АНП-СХІД» була видана позивачу податкова накладна від 31.01.2011р. № 3101734 (арк. справи 174, 175) на суму 632,07 грн. ПДВ.

Позивачем був укладений договір № 111 відповідального зберігання (схову) зернових та олійних культур з ВАТ «Каракубське хлібоприймальне підприємство» (арк. справи 177 149, том 1), предметом якого є послуги по зберіганню зернових культур. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт. ВАТ «Каракубське хлібоприймальне підприємство» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 180 182, том 1) на загальну суму 715,41 грн. ПДВ.

Позивачем був укладений договір № 118 складського зберігання зерна з ДП ДАК «Хліб України» «Роївський елеватор» (арк. справи 183 187, том 1), предметом якого є послуги по зберіганню зернових, зернобобових та олійних культур. Виконання договору підтверджується актами виконання робіт. ДП ДАК «Хліб України» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 188 191, том 1) на загальну суму 2209,19 грн. ПДВ.

Позивачем був укладений договір № 1 на проведення робіт з огляду (інспектування) зерна та продуктів його переробки від 04.01.2011р. з Донецькою обласною хлібною інспекцією (арк. справи 192 195, том 1), предметом якого є видача сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки та інших культур. Виконання договору підтверджується актом виконаних робіт від 31.01.2011р. по інспектуванню. Донецькою обласною хлібною інспекцією були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 196 200, том 1) на загальну суму 1769,07 грн. ПДВ.

Позивачем був укладений договір № 193 про надання послуг (приймання, сушка, очистка, зберігання та відвантаження зернових та олійних культур) від 25.10.2010р. з ВАТ «Добропільський КХП» (арк. справи 201, 202, том 1). Виконання договору підтверджується актом виконання робіт. ВАТ «Добропільський КХП» була видана позивачу податкова накладна (арк. справи 203, 204, том 1) на суму 53,43 грн. ПДВ.

Позивач уклав договір № 19 складського зберігання зерна з ДП ДАК «Хліб України» Кальчицький елеватор (арк. справи 205 210, том 1), предметом якого є послуги по зберіганню зернових, зернобобових та олійних культур. Виконання договору підтверджується актом виконання робіт. ДП ДАК «Хліб України» були видані позивачу податкові накладні (арк. справи 211 213, том 1) на загальну суму 1745,97 грн. ПДВ (з урахуванням розрахунку коригування).

Позивачем був укладений договір № 80 складського зберігання зерна від 12.10.2010р. з ТОВ «Артемівський КХП» (арк. справи 214 217, том 1). Виконання договору підтверджується актом виконання робіт. ТОВ «Артемівський КХП» була видана позивачу податкова накладна (арк. справи 218, 219, том 1) на суму 9215,68 грн. ПДВ.

На думку відповідача, позивачем порушено норми п. 198. ст. 198 ПК України, що полягає в тому, що до складу податкового кредиту включно суму ПДВ 105699,13 грн., що складається із вартості витрат, повязаних із придбанням товару (соняшника, пшениці товарної позиції 1001 та 1206), який у відповідності до п. 15 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України, до 01.01.2014р. звільняються від оподаткування.

Суд вважає, що такий висновок суперечить вимогам податкового законодавства та не узгоджується з порядком формування податкового кредиту, встановленого приписами ПК України.

Нормами п. 15 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, зокрема, що тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання зернових культур товарної позиції 1001, технічних культур товарної позиції 1206, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, від оподаткування звільняються лише операції з постачання.

Згідно із п. 198.4. ст. 168 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Нормою пп. 14.1.234. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що до сільськогосподарської продукції належить продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, зокрема, якщо такі товари були придбані.

Згідно із п. 138.6. ст. 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

До витрат при визначенні об'єкта оподаткування згідно з пп. 138.10.3 Кодексу відносяться витрати на збут, які зокрема, включаються витрати на транспортно-експедиційні послуги.

Отже, згідно із п. 138.6. ст. 138 ПК України, до витрат підприємств-посередників відноситься вартість придбаного товару, а також витрати на його доставку, тощо.

Прямі витрати на придбання визначаються за ціною договору купівлі-продажу та первинним документам, що підтверджують здійснення цих витрат, відносяться посередниками до складу валових витрат за виключенням сплаченого (нарахованого) податкового кредиту.

Тобто, само по собі придбання товару є здійснення витрат за ціною, обумовленою договором купівлі продажу.

Водночас, обєктом оподаткування ПДВ для підприємств-посередників є вартість поставлених товарів. Так, згідно із п. 185.1. ст. 135 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт).

При цьому, згідно із п. «б» п. 187.1 ст. 187 ПК України, моментом виникнення податкових зобовязань є дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Посередник, на підставі наданих йому постачальником податкових накладних, має право на формування податкового кредиту в сумі ПДВ, сплаченої (нарахованої) ним при придбанні товарів, як це передбачено абз. 1 п. 201.10, ст. 201, п. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Враховуючи приписи п. 138.2., 138.6. ст. 138 ПК України, під придбанням товарів розуміється здійснення витрат у відповідності до ціни встановленої договором купівлі-продажу.

Суд звертає увагу відповідача не те, що норма п. 138.6. ст. 138 ПК України виокремлює у складі собівартості вартість придбаного товару та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продаж.

Норми п. 198.4. ст. 168 ПК України обмежують право на формування податкового кредиту лише в частині операцій з їх придбання.

Проте, норма цієї статті не містять обмеження щодо формування податкового кредиту по іншим операціям посередника, зокрема, по витратам на придбання пасивно-мастильних матеріалів для перевезення зернових та олійних культур, витрат на їх зберігання, сертифікацію тощо, які в подальшому формують собівартість товару та валові витрати.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно здійснено висновок про завищення податкового кредиту в сумі 105966,13 грн. по операціям по перевалці, перевезенню, придбанню МПП, зберіганню, сертифікації, здійсненим ТОВ «Азовкор», ТОВ «Параллель М ЛТД», ВАТ «Красноармійська реалбаза», Підприємством з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ Україна», ТОВ «Нефтяна компанія «Технол», ПАТ «Компанія «Райз», ТОВ «АНП-СХІД», ВАТ «Каракубське хлібоприймальне підприємство», ДП ДАК «Хліб України», ВАТ «Добропільський КХП» та ТОВ «Артемівський КХП».

Крім того, як встановлено перевіркою, в порушення п.187.1 ст.187, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України позивачем, безпідставно сформовано податковий кредит у січні 2011 року за рахунок включення суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах на загальну суму 57,85 грн., а саме № 61, виписану 31.12.2010р. на суму 50,00 грн. ПДВ, № 1244/2, виписану 15.12.2010р. на суму 2,70 грн. ПДВ та № 65200037107, виписану 31.12.2010р. на суму 5,15 грн.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із абз. 11, 12 п. 201.10. ст. 201 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З наведеної норми випливає, що підставою надання скарги на постачальника є відмова останнього від надання податкової накладної або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні були отримані позивачем в січні 2011р., зокрема, 20.01.2011, 21.01.2011р. та 24.01.2011р., що підтверджується журналом реєстрації вхідної кореспонденції (арк. справи 6, 7, том 2) та реєстром отриманих податкових накладних (арк. справи 74 85), що свідчить про те що постачальники не відмовляли у наданні податкових накладних.

Фактів порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не встановлено.

Згідно із п. 198.6. ст. 198 ПК України (в редакції що діяла до 04.08.2011р.) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки, податковий кредит в сумі 57,85 грн. був підтверджений податковими накладними. Позивач включив до складу податкового кредиту зазначену суму в наступному місця (січні 2011р.) в межах 365-денного строку.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивач включив до складу податкового кредиту суму 57,85 грн. в січні 2011р., оскільки податкові накладні були отримані ним в січні 2011р.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що факт отримання податкової накладної повинен підтверджуватися конвертом із відбитком календарного поштового штемпеля, які підтверджують дату надходження, у відповідності до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997р. № 799.

Цей Порядок, згідно із його преамбулою, визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Статтею 4 наведеного Закону, що діяв до 01.01.2011р., передбачений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань. Тобто, дана постанова жодним чином не стосується порядку надсилання податкових накладних.

Жодних обмежень стосовно порядку отримання платником податків податкових накладних законом не передбачено. Достатньою підставою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є факт отримання податкової накладної.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Відповідно до п. 7. підрозділу 10. Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

У звязку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування відємного значення ПДВ в сумі 177700,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 1,00 грн. є безпідставним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 171700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 171700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 грн. 23 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 23 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.