Постанова № 20553864, 23.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/17009/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Скріпніка А.І.

при секретаріЧумаріній Д.В.

за участю представників:

відповідача № 2 ОСОБА_1 згідно довіреності; третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно довіреностей;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордія-2008» до 1 - відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку, 2 - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД», приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиція», публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання противоправними дій, скасування арештів, накладених на рахунки та зобовязання зупинити виконавче провадження,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Конкордія-2008» (надалі позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2011 року, відповідно до вимог ст.55 КАС України було замінено неналежного відповідача - відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на належного відповідача - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2011 року відповідно до вимог ч. 2 ст.53 КАС України було залучено публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 16 березня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Даліса» (розташованим за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченко, 25) іменованим надалі «Кредитор», з одного боку, товариством з обмеженою відповідальністю «ДОН-ОЗОН», (розташованим за адресою: 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3а, код ЄДРПОУ 34899763) іменованим надалі «Поручитель 1» товариством з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД» (розташованим за адресою: 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3а, код ЄДРПОУ 34899796), іменованим надалі «Поручитель 2», з другого боку, і приватним підприємством «РІА Гальфстрім» (розташованим за адресою: 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3а; код ЄДРПОУ 13542004), іменованим надалі «Боржник 1», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичного особи-підприємця № НОМЕР_1), іменованим надалі «Боржник 2», з третього боку, разом іменовані «Сторонами», був укладений договір «19/16.07. Цей договір передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання Боржником 1, 2 зобовязань за договором № 17/08.05 про передачу обєкту інтелектуальної власності від 25 квітня 2005 року і згідно з додатковою угодою до нього від 16 березня 2007 року Поручителі 1, 2 зобовязані виконати умови п. 3.4 договорів 17/08.05 від 26.04.2005 року, а саме здійснити виплату суми авторської винагороди за передачу обєкту інтелектуальної власності.

20 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Даліса» і товариством з обмеженою відповідальністю «Конкордія-2008» був укладений договір відступлення права вимоги №26/20.10, відповідно до якого ТОВ «Даліса» передає, а ТОВ «Конкрдія-2008» приймає на себе право вимоги і стає кредитором за договором поруки № 19/16.07 від 16.03.2007 року. Поручителі не виконали свої зобовязання передбачені цим договором з приводу чого ТОВ «Конкордія вимушено було звернутися до постійно діючого третейського суду «Факт», який своїм рішення від 22 липня 2010 року по справі №033/07-2010 зобов'язав товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД» погасити заборгованість за договором №19/16.07 від 16 березня 2007 року та договором відступлення права вимоги № 27/21 від 25 травня 2010 року. Проте, товариством з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД» рішення постійно діючого третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліса» по справі № 12/07-2010 від 12.07.2010 року щодо погашення заборгованості по договору поруки №19/16.07 від 16.03.2007 року, а також договору відступлення права вимоги між ТОВ «Даліса» та ТОВ «Конкордія-2008» № 26/20.10 від 20.05.2010 року не виконується. Постановами відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07 червня 2011 року було накладено арешт на рахунки ТОВ «ДОН-КОД»: №26006301793406 в філії Головне управління ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 334635, №26005301002859 в ПАТ «Банк Форум», МФО 322948, та інші рахунки.

Позивач не погоджується із вищезазначеним діями відповідачів, а тому просив суд скасувати арешт, накладений відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД»; скасувати арешт, накладений відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД»; зупинити виконавче провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 23434281 від 22.12.2010 року за наказом № 19/299 виданим Господарським судом Донецької області 13.07.2010 року; зупинити виконавче провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 23433785 від 22.12.2010 року за наказом № 19/299 виданим Господарським судом Донецької області 13.07.2010 року та визнати противоправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині звернення стягнення на майно ТОВ «ДОН-КОД».

Під час судового засідання представником позивача було уточнено, а потім зменшено позовні вимоги, після чого вони були викладені в наступній редакції: скасувати арешти, накладені відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Код» (Україна, 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3-А, код ЄДРПОУ 34899796); скасувати арешти, накладені відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Код» (Україна, 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3-А, код ЄДРПОУ 34899796); зупинити виконавче провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 23433785 від 22.12.2010 року за наказом № 19/299 виданим Господарським судом Донецької області 13.07.2010 року; визнати незаконними та противоправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо доручення ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» (03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8 корп. 3 ЄДРПОУ 32277680) проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомості ТОВ «Дон-Код» (Україна, 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3-А, код ЄДРПОУ 34899796).

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

В судовому засіданні представник третьої особи (товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД») підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, з чим не погоджувався представник відповідача № 2 та третьої особи (публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ).

Інші сторони до суду не зявилися, були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналізуючи вказану норму Закону, суд зазначає, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, повязаних з виконанням виконавчих документів з будь-яких інших питань, а також оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби іншими особами здійснюється за правилами адміністративного судочинства.

Стосовно позовних вимог в частині скасування арештів, накладених відділом державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Код» (Україна, 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3-А, код ЄДРПОУ 34899796) та відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Код» (Україна, 83076, м. Донецьк, вул. Моцарта, 3-А, код ЄДРПОУ 34899796), суд вважає доречним зазначити таке.

Згідно статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно приписів ст. 23 Закону України, від 14.05.1992, № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, (а.с. 15) 26.08.2011 року господарським судом Донецької області порушена справа № 45/67б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД», проте постанови про визнання боржника банкрутом винесено не було і ліквідаційну процедуру, відповідно, не відкрито.

Щодо позовних вимог в частині зупинення виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 23433785 від 22.12.2010 року за наказом № 19/299 виданим Господарським судом Донецької області 13.07.2010 року, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником зобовязань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків та зборів, застосований до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно п.8 ч.1 ст. 37 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 13), зокрема, з постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2010 року у виконавчому провадженні № 23433785 стягнення звернуто в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД» м. Донецьк (вул. Моцарта, 3-А, м. Донецьк, 83076, код ЄДРПОУ 34899796, п/р №26006301793406 в філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області», МФО 334635) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанку в Донецькій області», м. Донецьк (пл. Радянська, 1,м. Донецьк, 83082, код ЄДРПОУ 09334636, МФО 334635) за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-865/07 від 14.03.2007 року у сумі 9749994,44 грн. за кредитом, 1393503,39 грн. по процентах за користування кредитом, на нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД» м. Донецьк, та є предметом іпотеки за іпотечним договором № 15-94/19-2974/08 від 16.05.2008 року, а саме: нежитлову будівлю-торговельний центр, загальною площею 1531,1 кв.м, що складає окремий виділений в натурі обєкт права власності, та знаходяться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу буд.1-Б.

Стосовно позовних вимог в частині неправомірними дій Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо доручення приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство Юстиція» проведення прилюдних торгів, суд зазначає таке.

У відповідності до приписів статті 7, та частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Ухвалою суду від 28.11.2011 року, відповідно до вищезазначених норм КАС України, було зобовязано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати докази доручення приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство Юстиція» проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомості товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД» (угода, договір тощо) лоту № 2: нежитлової будівлі, загальною площею 1531,1 кв. м., що складає виділений в натурі обєкт права власності, та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. 250-річчя Донбасу буд. 1-Б.

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд також вважає доречним звернути увагу сторін на той факт, що дійсно, ухвалою суду від 28.11.2011 року було зобовязано саме Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати докази доручення приватному підприємству «Спеціалізоване підприємство Юстиція» проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомості товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД», разом з цим, суд звертає увагу на приписи ст. 54 КАС України, де, зокрема, зазначено: крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають права позивача. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 49 цього Кодексу.

Отже, як вбачається з наданого представником третьої особи (публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») листа № 5714 від 13.12.2011 року приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» (третьою особою у справі), 06 вересня 2011 року між ПП «СП Юстиція» та Державною виконавчою службою України було укладено договір № 074/11 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмету іпотеки). Цей договір укладено в межах процедури виконавчого провадження з виконання наказу №19/299 від 13.07.2010 року виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ «ДОН-КОД» на користь ПАТ «АК Промислово-інвестиційний банк» майна, а саме: нежитлова будівля торгівельний центр, аг. пл. 1531,10 кв.м., що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. 250-ти річчя Донбасу, 1-Б

Відповідно до п. 1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Згідно п. 3.1 даного Тимчасового положення, орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Відповідно до п. 3.2. вказаного Тимчасового положення, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158.

Крім того, суд вважає доречним звернути увагу на приписи ч. 4 ст. 118 КАС України, де, зокрема, зазначено, що якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордія-2008» до 1 - відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку, 2 - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН-КОД», приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиція», публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання противоправними дій, скасування арештів, накладених на рахунки та зобовязання зупинити виконавче провадження відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 23 грудня 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 28 грудня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.