Постанова № 20553753, 26.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/17986/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретарі          Чумаріній Д.В.

за участю представників: позивача: ОСОБА_1 – згідно довіреності; відповідача: ОСОБА_2 – згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного органу – Донецького територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства «Племінний птахозавод ім. Чкалова» про стягнення фінансових санкцій згідно постанов про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 124-ДО, 125-ДО, 126-ДО від 23.05.2011 року,

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2011 року державний орган – Донецьке територіальне управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначивши, що проведеною перевіркою відкритого акціонерного товариства «Племінний птахозавод ім. Чкалова» встановлено, що відповідачем 22.03.2011 року було прийнято рішення про припинення емітента шляхом ліквідації за рішенням вищого органу, але особлива інформація з цього приводу не була надана до Комісії в установлені законодавством строки, особлива інформація з цього приводу не була опублікована та не була оприлюднена в установлені законодавством строки. Постановами від 23 травня 2011 року № 124-ДО, № 125-ДО, № 126-ДО було накладено санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у загальному розмірі 51000 грн.

Оскільки вказані штрафні санкції відповідачем сплачені не були, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь держави дані суми.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представник відповідача визнав позовні вимоги в частині накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у розмірі 17000 грн. за постановою № 126-ДО від 23.05.2011 року, в частині решти позовних вимог заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач –визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову в частині позовних вимог, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Донецьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку було проведено перевірку ВАТ «Племінний птахозавод ім. Чкалова» від 23 травня 2011 року з питань дотримання ним вимог Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, за результатами якої складено постанови про правопорушення на ринку цінних паперів від 23 травня 2011 року № 124-ДО, № 125-ДО, № 126-ДО, якими встановлено, що відповідачем 22.03.2011 року було прийнято рішення припинення емітента щляхом ліквідації за рішенням вищого органу, але особлива інформація з цього приводу не була надана до Комісії в установлені законодавством строки, особлива інформація з цього приводу не була опублікована та не була оприлюднена в установлені законодавством строки, чим порушено вимоги ст.41 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” та Положення про розкриття інформації емітентами цінних папері, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року №1591.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів прийнято постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 23 травня 2011 року № 124-ДО, 125-ДО, 126-ДО, якими, на підставі ст. 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, накладено штраф у загальному розмірі 51 000 грн.

Постанови винесені суб’єктом владних повноважень надсилалися на адресу відповідача, про що свідчать списки позивача на відправлення рекомендованої поштової кореспонденції із відбитком поштового штемпелю.

У визначений законом термін штраф сплачено не було.

Статтею 39 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” визначено, що емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про: фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством; будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери; власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (в тому числі в електронному вигляді).

Статтею 41 вказаного Закону визначено, що особлива інформація про емітента - інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.

До особливої інформації належать відомості про:

прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;

прийняття рішення про викуп власних акцій;

факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;

отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента;

зміну складу посадових осіб емітента;

зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;

рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;

рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;

порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;

рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.

Відповідно до глави 1 розділу 1 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 грудня 2006 року № 1591 (надалі – Положення), обов'язок здійснювати розкриття особливої інформації, передбаченої цим Положенням, поширюється на емітентів цінних паперів з дати, наступної за датою реєстрації Комісією першого випуску цінних паперів.

Обов'язок здійснювати розкриття особливої інформації, передбаченої цим Положенням, припиняється з дати опублікування інформації про скасування реєстрації випуску цінних паперів та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів в порядку, встановленому Комісією.

Обов'язок здійснювати розкриття особливої інформації, передбаченої цим Положенням, припиняється у відповідності з цим пунктом за умови відсутності інших підстав для виникнення такого обов'язку.

Емітенти цінних паперів розкривають особливу інформацію відповідно до переліку, який визначено у пункті 1 глави 2 цього розділу.

Обов'язок емітента цінних паперів щодо розкриття особливої інформації виникає з дати вчинення будь-якої дії, що може вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів.

Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати особливу інформацію у повному обсязі відповідно до вимог цього Положення.

Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати особливу інформацію у формі повідомлення про виникнення особливої інформації про емітента (далі - Повідомлення). Щодо кожного виду особливої інформації складається окреме Повідомлення.

При розкритті особливої інформації емітентом в Повідомленні наводиться додаткова інформація, яка необхідна для повного і всебічного розкриття інформації про дію, виходячи з конкретних умов фінансово-господарської діяльності емітента.

Відповідно до п. 3 розділу І Положення, емітенти цінних паперів у випадках, передбачених цим Положенням, зобов'язані розкривати на фондовому ринку інформацію у такій послідовності : розміщення на безоплатній основі в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів (далі - загальнодоступна інформаційна база даних Комісії) або в її інформаційному ресурсі, поновлюваному у режимі реального часу (далі - стрічка новин); опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Комісії (далі - офіційні друковані видання); подання до Комісії.

Емітент після розкриття Інформації відповідно до вимог цього Положення може на власний розсуд додатково оприлюднити Інформацію на власному або іншому сайті у глобальній інформаційній мережі Інтернет (далі - сторінка в мережі Інтернет).

Згідно п. 10 Положення, у разі порушення справи про банкрутство емітента, емітент розкриває інформацію відповідно до підпункту 10.1 цього пункту. У разі винесення ухвали про санацію емітента емітент розкриває інформацію відповідно до підпункту 10.2 цього пункту. Інформація про порушення справи про банкрутство емітента складається за формою, наведеною у додатку 9. Датою вчинення дії вважається дата: винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство або дата, коли емітент дізнався чи мав дізнатися про порушення провадження у справі про його банкрутство, якщо процедуру банкрутства розпочато за заявою кредитора; подання емітентом заяви до суду щодо порушення справи про його банкрутство. У цьому випадку дата попереднього слухання не зазначається. Після винесення судом ухвали про порушення справи про банкрутство емітент повинен додатково оприлюднити таку інформацію. У повідомленні розкривається така інформація: дата винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство емітента, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) особи, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство, повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) й місцезнаходження (місце проживання) кредитора (кредиторів), на вимогу яких порушено провадження у справі про банкрутство емітента, та найменування суду, який розглядає зазначену справу; причини порушення провадження у справі про банкрутство емітента та загальна сума вимог кредиторів; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я й по батькові фізичної особи, місцезнаходження або місце проживання арбітражного керуючого емітента, призначеного судом, та дата такої ухвали; дата проведення підготовчого засідання суду.

Статтею ст. 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” визначено, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи, зокрема, за неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Оскільки емітент порушив вимоги законодавства в сфері ринку цінних паперів та фондового ринку річну, тому контролюючий орган правильно наклав на нього штраф в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Крім того, суд зазначає, що оскаржувані постанови позивача в установленому законом порядку відповідачем не оскаржувалися.

Таким чином, виходячи з наведеного та вимог законодавства, несплачена сума штрафу підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Суд не бере до уваги посилання відповідача у своїх запереченнях на неправильне застосування позивачем норм законодавства у часі, з наступних підстав.

Дійсно, до пункту 1 глави 3 розділу 2 Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів № 1591 внесено зміни згідно з рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 21.04.2011 року № 454. Зміни стосуються моменту, починаючи з якого відраховується строк оприлюднення особливої інформації. До 21.04.2011 року (тобто до дати внесення змін до Положення) у емітента був обов’язок розкривати особливу інформацію в певні строки саме з дати вчинення. Тобто, дата вчинення дії враховувалась в строк оприлюднення інформації. Після внесення змін до зазначеного пункту Положення змінився порядок відрахування терміну оприлюднення особливої інформації. З 21.04.2011 року розкриття особливої інформації здійснюється протягом зазначеної у Положенні кількості робочих днів після дати вчинення дії. Тобто, дата вчинення дії не враховується при відрахуванні встановленого Положенням строку оприлюднення. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 454 від 21.04.2011 року набрало законної сили через 10 днів після його офіційного опублікування в офіційному віснику України № 52 від 18.07.2011 рок, тобто 29.07.2011 року. У відповідності до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Отже, на думку позивача, розгляд даної справи повинен вестись з урахуванням внесених змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Проте, суд зауважує, що виходячи із загальноправових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно законодавчих норм, які існували станом на час виникнення спірних правовідносин.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 року, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 23, 94, 160, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги державного органу – Донецького територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства «Племінний птахозавод ім. Чкалова» про стягнення фінансових санкцій згідно постанов про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 124-ДО, 125-ДО, 126-ДО від 23.05.2011 року., - задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Племінний птахозавод ім. Чкалова» (код ЄДРПОУ 00483493) на користь Державного бюджету України (відділення Державного казначейства в місті Донецьку на р/р 31110106700004, код ЄДРІІОУ 34686537, банк - управління Державного казначейства у Донецькій області, МФО банку 834016, код бюджетної класифікації 21081100, код виду платежу 101) штраф в розмірі 51 000 (п’ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 26 грудня 2011 року у присутності представників сторін.

Повний текст виготовлено 28 грудня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Скріпнік А.І.