Постанова № 20553416, 08.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/17454/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 55 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Маслоід О.С.

при секретаріСметані М.В.

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійного захворювання України в

м. Артемівську Донецької області

до Приватного акціонерного товариства «Белокаменські вогнетриви» (м. Соледар)

про стягнення заборгованості

за участю

представників сторін: від позивача Захарова Н.В.

від відповідача - не з`явився

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м. Артемівську (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Белокаменські вогнетриви» (надалі відповідач) про стягнення пені у сумі 48323,84 грн.

Заявою про уточнення позовних вимог від 22.11.2011 року позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 52677,47 грн., у тому числі 34138,81 грн. недоїмка; 8166,74 грн. пеня, 10371,92 грн. страхові внески.

У судовому засіданні 08.12.2011 року позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 5434,92 грн., у тому числі недоїмка 185,18 грн. та пеня 5249,74 грн.

Позивач вимоги обґрунтовував наступим. Відповідач не у повному обсязі сплатив страхові внески, тому йому була нарахована відповідна пеня. Позивач також посилається на вимоги п.7 р. 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування».

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідач (код ЄДРПОУ 32131555) знаходиться на обліку позивача з 11.03.2003 року, є платником внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, що підтверджується страховим свідоцтвом № 0503001004.

Позивачем була проведена перевірка відповідача, за результатами якої 18.10.2011 року складений акт № 299 «Перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України».

Згідно цього акту перевірки позивачем виявлена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 52677,47 грн., у тому числі 34138,81 грн. недоїмка; 10371,92 грн. страхові внески, строк сплати яких не настав та нарахована пеня у сумі 8166,74 грн. за несвоєчасно сплачені страхові внески.

Позивач неодноразово звертався до суду із позовами про стягнення з відповідача суми заборгованості. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2010 року по справі № 2а-18510/10/0570 з відповідача була стягнена заборгованість за перший та частково за другий квартал 2010 року у сумі 7777,98 грн., у тому числі недоїмка 4867,37 грн. та пеня 2910,61 грн.

Таким чином, предметом розгляду цією справи є стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5434,92 грн., у тому числі недоїмка 185,18 грн. та пеня 5249,74 грн.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон), у редакції, яка діяла на момент спірних правовідмносин, держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону принципами страхування від нещасних випадків, зокрема, є обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності та обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Відповідно до ст. 47 Закону розміри страхових внесків до Фонду обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників відповідно до класу професійного ризику, до якого віднесено підприємство.Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Порядок і строки сплати страхових внесків передбачено Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,яка затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року N 12, п. 4.12 якої вказано, що страхові внески сплачуються страхувальниками роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.

Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду. П. 2 ч. 2 ст. 45 Закону передбачено обовязок роботодавця своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача страхових внесків у сумі 185,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підставою нарахування пені у сумі 5249,74 грн. є п. 5.1. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134(надалі Інструкція № 36).

При цьому суд зазначає, що Постанова, якою затверджена Інструкція № 36, втратила чинність згідно з Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року N 31.

Ч. 2 ст. 52 Закону передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обовязків, зокрема, за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків стягнення із страхувальника пені згідно із законом.

Але при цьому, закону який би передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування не існує.

П. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами.

Конституційний Суд України Рішенням від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (пункт 1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обовязковими до виконання на території України.

З огляду на вищевикладене, Інструкція № 36 не може бути правовою підставою нарахування та стягнення пені.

Такої позиції додержується Донецькій апеляційний адміністративний суд у справі № 2а/0570/240/2011.

Відповідно до вимог ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-7/99, Рішенням Конституційного Суду України від 30.05.2001 року № 7-рп/2001 по справі № 1-22/2001, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134,ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м. Артемівську до Приватного акціонерного товариства «Белокаменські вогнетриви» про стягнення заборгованості у сумі 5434,92 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Белокаменські вогнетриви» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у м. Артемівську заборгованість у сумі 185,18 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13 грудня 2011 року.

Суддя Маслоід О.С.