Постанова № 20553399, 30.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/19706/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-05 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача Ломовцева А.В.,

представника відповідача Дюжикова К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1389765, 72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1389765, 72 грн. за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р.

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Позивачем була виставлена заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. у розмірі 1389765, 72 грн. до ДП “Укрвуглеторфреструктуризація”, яке повинно було відшкодувати заборгованість до 25 числа згідно розрахунку, проте 02.04.2010р. наказом Мінвуглепрому України № 99 припинено діяльність вказаного підприємства, а п. 9 вказаного наказу відповідач є правонаступником всіх прав та обовязків ДП “Укрвуглеторфреструктуризація”. З наведених обставин позивач просив стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у зазначеному розмірі.

Також позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила стягнути з відповідача суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. у розмірі 1389765, 72 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення (а.с77-78), зазначила, що згідно постанові Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 р. № 939 «Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» ДП «Донвуглереструктуризація» не є правонаступником шахт, що ліквідуються, до заходів з ліквідації гірничого підприємства не відноситься пенсійне забезпечення звільнених працівників шахт, які передано на ліквідацію. ДП «Донвуглереструктуризація» є правонаступником усіх прав та обовязків, повязаних з діяльністю ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» згідно з розподільчим балансом, тобто тільки державного підприємства замовника, а не основних виробничих фондів, які передано на ліквідацію або ліквідовано. Шахти, де працювали працівники, яким призначені пільгові пенсії, ліквідувалися без правонаступника, зі створенням ліквідаційної комісії, яка і повинна здійснювати погашення кредиторської заборгованості. Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт згідно свого положення створена з метою некомерційної господарської діяльності, а саме для організації та виконання робіт з фізичної ліквідації шахт.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

Позивач Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на час розгляду справи у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З урахуванням обставин справи, враховуючи відсутність відомостей про дату, коли позивач дізнався про порушення свого права, у суду немає підстав вважати строк звернення з цим адміністративним позовом пропущеним, через що суд розглянув справу по суті заявлених вимог

Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області звернулося до суду з даним адміністративним позовом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. у розмірі 1389765, 72 грн. При цьому позивач, посилаючись на підстави, викладені у позовній заяві, вважає, що у спірних правовідносинах належним відповідачем є саме Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств.

Вказане підприємство є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32442610), що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ та свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи (а.с.96-97). Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 р. № 939 затверджений Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості. Зазначеним Порядком визначено особливості збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - гірниче підприємство). Ліквідації підлягає гірниче підприємство, яке не спроможне провадити передбачену статутом діяльність і подальша діяльність якого згідно з техніко-економічним обґрунтуванням визнана недоцільною. Ліквідація гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності, приведення його виробничих фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, соціальний захист працівників, що вивільняються, а також вирішення інших соціально-економічних питань.

Рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Мінвуглепрому, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями, пропозицій щодо ліквідації підприємств.

Відповідно до п. 9 даного Порядку Мінвуглепром створює ліквідаційну комісію, яка здійснює заходи щодо ліквідації гірничого підприємства, погашення кредиторської заборгованості, стягнення дебіторської заборгованості, скорочення чисельності працівників, а також готує і подає для затвердження Мінвуглепрому розподільний баланс з переліком основних виробничих фондів, які підлягають ліквідації та можуть бути використані для виконання робіт з фізичної ліквідації підприємства, та пропозиції щодо встановлення правонаступників майна, яке не підлягає фізичній ліквідації. Акт приймання-передачі погоджується з головою ліквідаційної комісії та керівником замовника і затверджується Мінвуглепромом. Після затвердження акта ліквідаційна комісія гірничого підприємства вживає заходів для завершення ліквідаційної процедури відповідно до законодавства з виключенням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Наказом Міністерства палива та енергетики України «Про вдосконалення структури управління процесом ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінпаливенерго» від 05.06.2003 року №280 державне підприємство “Українська державна компанія реструктуризації підприємств вугільної промисловості» (далі за текстом “Укрвуглереструктуризація”) була реорганізована шляхом злиття з ДП «Міжрегіональна державна компанія з реструктуризації підприємств вугільної та торфяної промисловості» (далі за текстом “Укрвуглеторфреструктуризація”) та на їх базі створене обєднання «Українська державна обєднана дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств».

Відповідно до п. 2.1 цього наказу у складі обєднаної дирекції «Укрвуглеторфреструктуризація» на базі структурних підрозділів створені державні підприємства, зокрема, на базі структурного підрозділу Донецька обєднана дирекція ДП «Укрвуглереструктуризація» Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», яке відповідно до п. 9.1 наказу є правонаступником майнових прав та обовязків ДП «Укрвуглереструктуризація» згідно з розподільчим балансом.

Пунктом 3 наказу № 612 від 29.12.2007 року припинено діяльність державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» шляхом реорганізації приєднання до новоствореного державного підприємства з ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація».

Наказом № 8 від 15.02.2008 припинена діяльність ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та відокремлених підрозділів ДП «Донвуглереструктуризація» шляхом реорганізації приєднання до ДП «Укрвуглеторфреструктуризація».

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 02.04.2010 року № 99 припинена діяльність ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» шляхом його поділу на Державні підприємства: «Донвуглереструктуризація», «Обласна дирекція “Луганськвугле-реструктуризація”», «Центрально-Західна Компанія “Вуглеторфреструктуризація».

З урахуванням наведеного суд зауважує, що позивачем не надано жодних відомостей про те, на яких саме підприємствах працювали працівники, яким призначені пільгові пенсії за списком № 1.

З цього приводу представник відповідача зазначила, що предметом боргу є суми пільгових пенсій, виплачені колишнім працівникам ш. «Лісова», ш. «Миуська», ш «Червона Зірка», ш. «3-біс», ш. «Московська», ш. «Кіровська», ш «Схід», ш. «Снежнянська», ш. «Об'єднана», ш/у «Зуевське», ш. «Тернопільська», ш. «Шахтарська» за пільговим стажем, який вони заробили, працюючи на вказаних діючих шахтах. Представник позивача вказані відомості не заперечила. Згідно ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Наказами Мінвуглепрому та Мінпаливенерго України (а.с.79-93) №341 від 24.06.2001р. «Про ліквідацію ш. «Московська», №221 від 15.04.2002р. «Про ліквідацію ДП «Шахта Кіровська», №236 від 24.05.2001р. «Про ліквідацію ДП «Шахта Об'єднана», №165 від 07.03.2006р. «Про ліквідацію ДП «Ш/у «Зуевське», №264 від 28.04.2006р. «Про ліквідацію «ДП «Шахта Тернопільська», №565 від 15.11.2001р. «Про ліквідацію «Шахта Шахтарська», №27 від 26.01.2001р. «Про ліквідацію шахти «Червона Зірка», №153 від 13.03.2002р. «Про ліквідацію шахта «Лісова», №221 від 11.03.2006р. «Про ліквідацію ДП «Шахта 3-біс», №499 від 18.10.2001р. «Про ліквідацію шахти «Схід», №568 від 16.11.2001р. «Про ліквідацію ДП «Шахта Снежнянська», №339 від 24.07.2001р. «Про ліквідацію шахти «Миуська» були ліквідовані перелічені гірничі підприємства. Вказаними наказами відповідача призначено підприємством, що виконує фізичну ліквідацію зазначених гірничих підприємств, проте не передбачено, що відповідач є правонаступником.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 106 Закону України №1058-IV у разі реорганізації страхувальника зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки (правонаступників страхувальника, що ліквідується). Суд вважає за доцільне зазначити, що зазначена норма стосується сплати недоїмки зі страхових внесків, а не поточних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Крім того, відповідач не є правонаступником щодо обовязків по відшкодуванню органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки Законом України «Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами» №10/97-ВР від 17.01.1997р. (надалі Закон №10/97-ВР) визначено порядок списання заборгованості збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, з метою скорочення видатків на ліквідацію таких підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону №10/97-ВР заборгованість збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, які ліквідуються (далі - підприємств), по податках та зборах, інших обов'язкових платежах до Державного бюджету України і по внесках до державних цільових фондів (крім внесків до Пенсійного фонду України), а також по нарахованих відповідно до законодавства України та несплачених пені, фінансових санкціях на цю заборгованість списується за станом на дату прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про ліквідацію таких підприємств з урахуванням пасивів і активів цих підприємств.

Відповідно до ст. 2 Закону №10/97-ВР, заборгованість підприємств по внесках до Пенсійного фонду України погашається у першочерговому порядку перед задоволенням вимог інших кредиторів, у тому числі за рахунок реалізації майна таких підприємств.

Згідно ст. 3 Закону №10/97-ВР порядок ліквідації підприємств, на які поширюється дія цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості» від 27 серпня 1997 року № 939 визначені особливості ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно Порядку рішення про ліквідацію підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Мінвуглепрому після узгодження в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з обласними державними адміністраціями, пропозицій щодо ліквідації підприємства.

Відповідно до вказаного Порядку Мінвуглепром створює ліквідаційну комісію та визначає підприємство, яке виконуватиме роботи з фізичної ліквідації підприємства.

Також Порядком визначено, що фізична ліквідація підприємства передбачає демонтаж обладнання, ліній електропередач і звязку, засипання стволів, шурфів, ліквідацію непридатних будівель, гірничих виробок та здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на розвязання проблем водовід відливу, запобігання вибухам та викидам газу, гасіння та озеленення відвалів, проведення ре культиваційних робіт. Роботи з фізичної ліквідації підприємства здійснює підприємство, визначене Мінвуглепромом.

Датою фізичної ліквідації гірничого підприємства, виконання у повному обсязі зазначених робіт і заходів вважається дата затвердження Мінвуглепромом актів прийняття цих робіт, складених зазначеною комісією, та передачі в установленому порядку об'єктів, в тому числі відбудованих в процесі ліквідації гірничого підприємства, на підставі яких складаються та затверджуються ліквідаційні баланси і закриваються кошториси, а також визначення в установленому порядку правонаступника щодо соціального захисту категорій осіб відповідно до частини п'ятої статті 48 Гірничого закону України.

Згідно Статуту відповідача (а.с.94-95), він створений з метою здійснення некомерційної (без одержання прибутку) господарської діяльності, а саме, для організації та контролю за виконанням заходів та робіт з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств.

Крім того, з огляду на п. 9 наказу Мінвуглепрому від 02.04.2010 р. № 99 встановлено, що ДП «Донвуглереструктуризація» є правонаступником усіх прав та обовязків, повязаних з діяльністю саме ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» згідно з розподільчими балансами. У звязку з цим суд зауважує, що ,з урахуванням періоду з 01.06.2010р. по 30.06.2010р., за який позивач просить відшкодувати витрати на пільгові пенсії, позивач не довів, що заборгованість за вказаними витратами могла бути відображена в розподільчо-передавальних балансах на дату їх складення.

Отже, позивачем не надано жодних доказів про наявність обовязку саме Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. працівникам гірничих підприємств.

Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що підприємства, де працювали працівники, яким призначені пільгові пенсії, є такими, що припинилися, оскільки згідно із ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Відповідно до ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Виходячи із приписів ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, тобто саме з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності юридична особа є такою, що припинилася. Частина 2 статті 104 та частина п'ята статті 111 ЦК України, пов'язують момент припинення юридичної особи (суб'єкта господарювання) з однією подією: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб'єкта господарювання). Аналогічна позиція викладена й у нормах Господарського кодексу України.

Отже, за відсутністю факту виключення з ЄДРПОУ шляхом внесення до державного реєстру запису про припинення суб'єкта господарювання, він має цивільну правоздатність, може відповідати за своїми зобовязаннями до моменту виключення підприємства з ЄДР та не звільнений від покладених на нього обовязків, в тому числі щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено, що обовязок відшкодування пільгових пенсій у спірних правовідносинах покладений саме на Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств». Враховуючи викладене заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 1389765, 72 грн. відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 30 листопада 2011 року. Повний текст постанови складений 05 грудня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.