Постанова № 20553310, 08.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/22063/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про стягнення податкового боргу у розмірі 2 657,85 грн., у т.ч. заборгованості за порушення вимог застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 657,85 грн., заборгованості з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 4 січня 2011 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 2 657,85 грн., у т.ч. заборгованості за порушення вимог застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 657,85 грн., заборгованості з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1000,00 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р.№ 481/95-BP, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, ст. 14 Податкового кодексу України.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 07.08.2007р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя з 03.02.2003р. (арк. справи 10, 11).

Відповідно до п.п. 4, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень здійснюють контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

З наведених норми вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття «фізичної особи підприємця» і поняття «фізичної особи» з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи підприємця.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

04.03.2010р. позивачем здійснена перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, наслідки якої викладені в акті перевірки № 0145/05/81/23/НОМЕР_1 (арк. справи 12, 13).

На підставі висновків вищенаведеного акту перевірки 18.03.2010р. керівником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001242342, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 2158,00 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, застосування РРО (арк. справи 14). Зазначене рішення отримано відповідачем особисто, про що свідчить підпис на корінці рішення. До вищестоящого податкового органу або в судовому порядку не оскаржено.

Крім того, на підставі висновків вищенаведеного акту 18.03.2010р. керівником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0001252342, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 1 000,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (арк. справи 16). Зазначене рішення також отримано відповідачем особисто, про що свідчить підпис на корінці рішення. До вищестоящого податкового органу або в судовому порядку не оскаржено.

Внаслідок несплати штрафних санкцій, визначених наведеними рішеннями у повному обсязі, відповідач має заборгованість в загальній сумі 2657,85 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки (арк. справи 6 - 9).

Згідно зі ст. 25. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно із ст. 17 Закону України Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 39 ст. 2 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, - органи державної влади, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень бюджету.

Доказів сплати заборгованості в сумі 2657,85 грн. відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 2 657,85 грн., у т.ч. заборгованості за порушення вимог застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 657,85 грн., заборгованості з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1000,00 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податковий боргу у розмірі 2 657,85 грн., у т.ч. заборгованість за порушення вимог застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1 657,85 грн. на р/р № 31119104700052 на користь Державного бюджету м. Маріуполя, ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686694, код платежу 21080900; заборгованість з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1000,00 грн. на р/р № 31117106700052 на користь Державного бюджету м. Маріуполя, ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686694, код платежу 21081100.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 8 грудня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 13 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.