Постанова № 20552734, 14.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/20091/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група», м. Донецьк

про стягнення суми боргу з розрахункових рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» у розмірі 810,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 11 лютого 2011 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» про стягнення суми боргу з розрахункових рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» у розмірі 810,00 грн.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути на користь Державного бюджету України кошти з розрахункових рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» на суму податкового боргу у розмірі 810,00 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 16, 67, 124 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ, ст.ст. 14, 16, 56, 95, 203 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій. Відповідачу були направлені податкові вимоги. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Відповідач у судове засідання не зявився. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки повістка направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою реєстрації, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за місцем обслуговування», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.04.2009р., (28.04.2009р. змінено місцезнаходження юридичної особи), включене до ЄДРПОУ за номером 36444301, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Будьонівському м. Донецька з 22.04.2009р. (арк. справи 13 25, 34).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п. 152.9. ст. 152 Розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на прибуток: № 9001565872 від 07.05.2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 474,00 грн., № 26426 від 09.08.2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 342,00 грн. (арк. справи 5 8).

Внаслідок несплати податкових зобовязань за наведеними деклараціями утворилась заборгованість з податку на прибуток у розмірі 810,00 грн., яка підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 31 33, 42).

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 27.05.2010р. № 1/193 податкова вимога, яка розміщена позивачем на дошці податкових оголошень у звязку із неможливістю вручення (арк. справи 9, 10) та друга податкова вимога від 10.08.2010р. № 2/293, яка отримана відповідачем, про що свідчить підпис на їх корінці (арк. справи 11). Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група» про стягнення на користь Державного бюджету України коштів з розрахункових рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група», на суму податкового боргу у розмірі 810,00 грн. задовольнити.

Стягнути кошти на користь Державного бюджету України з розрахункових рахунків платника податків в установах банків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна фінансова група», на суму податкового боргу у розмірі 810,00 грн. на р/р № 31111009700003, МФО 834016, ОКПО 34686940, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, отримувач місцевий бюджет Будьонівського району м. Донецька, код платежу 11021000.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 листопада 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 18 дистопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.