Постанова № 20551164, 20.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3325/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,

з участю представника позивача Стецика Н.В.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Континіум - Сервіс" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0001612302 від 08.09.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Континіум-Сервіс" (далі ТзОВ «Континіум-Сервіс», позивач)звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001612302 від 08.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно з поданою до Луцької ОДПІ податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2011 року бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає 608 829,00 грн. На підставі поданих підприємством документів щодо придбання позивачем нежитлової будівлі (автозаправна станція з кафе та магазином) по вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава, що вплинули на формування суми бюджетного відшкодування, Луцькою ОДПІ в період з 08.08.2011 року по 12.08.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум-Сервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 19.08.2011 року №6667/23-2/37259289, яким встановлено факт порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення ТзОВ «Континіум-Сервіс» заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року на 608 829,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 08.09.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001612302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 608 829,00 грн. та визначено штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.

Зазначене рішення Луцької ОДПІ було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду первинної скарги підприємства до ДПА у Волинській області дане рішення було залишене без змін, а скарга без задоволення.

Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомлення-рішенням Луцької ОДПІ та вважає, що воно є незаконним та підлягає скасуванню з таких підстав.

Згідно акту перевірки основним видом діяльності ТзОВ «Континіум-Сервіс» є оптова торгівля паливом. Проведеною перевіркою встановлено, що між ТзОВ «Континіум-Сервіс» та ТзОВ Фірма «Марія» було укладено договір купівлі-продажу ВРЕ 520177-520178 від 31.03.201 року. Згідно вказаного договору продавець (ТзОВ Фірма «Марія») зобовязується передати нерухоме майно у власність покупцю (ТзОВ «Континіум-Сервіс»), а покупець зобовязується прийняти нерухоме майно і сплатити за нього визначену даним договором грошову суму. Обєкт, що відчужується за цим договором - нежитлова будівля (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташований за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Континіум-Сервіс» за квітень 2011 року нежитлову будівлю віднесено на рахунок 1031 «Основні засоби».

Згідно договору оренди №45 від 04.04.2011 року та акту приймання передачі б/н від 04.04.2011 року, укладеного між ТзОВ «Континіум-Сервіс» (орендодавець) та ТзОВ «Золотий екватор» (орендар) нежитлова будівля (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташована за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава передана в оренду ТзОВ «Золотий екватор».

Згідно витягу про державну реєстрацію прав за №30341372 від 18.06.2011 року, датою прийняття рішення про державну реєстрацію нерухомого майна є 18.06.2011 року, відповідно, позивач до вказаної дати не мав права розпоряджатись нежитловою будівлею (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташована за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава, а тому дане приміщення, яке придбане у ТзОВ Фірма «Мрія» не могло використовуватись у власній господарській діяльності ТзОВ «Континіум-Сервіс».

Перевіркою встановлено, що у ТзОВ «Континіум-Сервіс» відсутні доходи в грошові, матеріальній або нематеріальній формах від надання послуг оренди ТзОВ «Золотий екватор», про що свідчать дані бухгалтерського обліку, а саме: відсутність оплати за орендовану нежитлову будівлю, що підтверджує факт невикористання придбаної нежитлової будівлі в господарській діяльності позивача.

Луцькою ОДПІ не підтверджено відображене підприємством у декларації за квітень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 245423,00 грн. з тих підстав, що згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України під терміном «господарська діяльність» слід розуміти діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Тобто, метою діяльності субєкта господарської діяльності є економічна вигода отримання доходів.

Таким чином, на думку відповідача, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 608 829,00 грн.

Позивач вказує на те, що в силу п. 200.1, п. 200. 4 ст. 200, п. 198. 3 ст. 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що основною умовою для формування податкового кредиту підприємства є наявність мети такого підприємства використовувати в подальшому придбані ним товари, послуги в його господарській діяльності. Крім того, ТзОВ «Золотий екватор» на оплату послуг щодо користування майном АЗС по вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава позивачем станом на кожне останнє число календарного місяця виставляються рахунки-фактури.

На підставі наведеного, позивач стверджує, що ним правомірно відображено у декларації за травень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 608 829,00 грн., а тому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0001612302 від 08.09.2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, у ньому викладених, та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача Луцької ОДПІ в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях заявлені позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що перевіркою правомірно встановлено, що придбане нежитлове приміщення (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташоване за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава не було використане в господарській діяльності позивача, про що свідчить дані бухгалтерського обліку, а саме: відсутність оплати за орендовану нежитлову будівлю. Крім того, ТзОВ «Континіум-Сервіс» доходів в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах від ТзОВ «Золотий екватор» від надання приміщення в оренду не отримувало, а тому податковою інспекцією у відповідності до норм чинного законодавства зроблено висновок про безпідставне включення ТзОВ «Континіум-Сервіс» до відшкодування з Державного бюджету у декларації за травень 2011 року податку на додану вартість в сумі 608829,00 грн. Просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Континіум-Сервіс» є субєктом господарювання та є платником податку на додану вартість.

В період з 08.08.2011 року по 12.08.2011 року Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Континіум-Сервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 19.08.2011 року №6667/23-2/37259289, яким встановлено факт порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), що призвело до завищення ТзОВ «Континіум-Сервіс» заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року на 608 829,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 08.09.2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001612302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 608 829,00 грн. та визначено штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001612302 від 08.09.2011 року скаргу позивача була залишено без задоволення, а рішення - без змін.

Згідно акту перевірки основним видом діяльності ТзОВ «Континіум-Сервіс» є оптова торгівля паливом.

Проведеною перевіркою встановлено, що між ТзОВ «Континіум-Сервіс» та ТзОВ Фірма «Марія» було укладено договір купівлі-продажу ВРЕ 520177-520178 від 31.03.201 року. Згідно вказаного договору продавець (ТзОВ Фірма «Марія») зобовязується передати нерухоме майно у власність покупцю (ТзОВ «Континіум-Сервіс»), а покупець зобовязується прийняти нерухоме майно і сплатити за нього визначену даним договором грошову суму. Обєкт, що відчужується за цим договором - нежитлова будівля (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташований за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Континіум-Сервіс» за квітень 2011 року нежитлову будівлю віднесено на рахунок 1031 «Основні засоби».

Згідно договору оренди №45 від 04.04.2011 року та акту приймання передачі б/н від 04.04.2011 року, укладеного між ТзОВ «Континіум-Сервіс» (орендодавець) та ТзОВ «Золотий екватор» (орендар) нежитлова будівля (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташована за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава передана в оренду ТзОВ «Золотий екватор».

Проте, перевіркою встановлено, що станом на момент її проведення, придбане нежитлове приміщення не було використане в господарській діяльності позивача, про що свідчить відсутність оплати за користування даним приміщенням згідно договору оренди ТзОВ Фірма «Марія».

Таким чином, фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року були висновки Луцької ОДПІ про те, що згідно проведеного аналізу бухгалтерського обліку придбане нежитлове приміщення (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташоване за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава не було використане в господарській діяльності, тобто, на думку Луцької ОДПІ податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як такі товарно-матеріальні цінності почали таким підприємством використовуватись в оподатковуваних операціях.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобовязання та податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні докази про заниження (завищення) суми податкового зобовязання позивача, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, та податкового кредиту, що вплинув на визначення бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 608 829,00 грн.

Спростовуючи висновок Луцької ОДПІ про те, що податковий кредит з податку на додану вартість по придбаним товарно-матеріальним цінностям може бути сформований тільки після того, як такі товарно-матеріальні цінності почали таким підприємством використовуватись в оподатковуваних операціях, суд зазначає наступне.

Податковий кредит у сумі 608 829,00 грн. сформований за наслідками господарських операцій, а саме операцій по придбанню та передачі в оренду нежитлового приміщення (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташоване за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава.

Як встановлено в судовому засіданні основними видами діяльності підприємства є: оптова торгівля паливом. Отже, нежитлове приміщення (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташоване за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м. Полтава придбавалось підприємством з метою забезпечення здійснення своє підприємницької діяльності, тобто є таким, що має сприяти отриманню прибутку ТзОВ «Континіум-Сервіс» відповідно до статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, факт, який підтверджує правомірність формування податкового кредиту є співвідношення виду діяльності підприємства з доцільністю придбавання товарно-матеріальних цінностей, а також наявністю мети використання таких товарно-матеріальних цінностей в подальшому для отримання прибутку підприємством.

В свою чергу, питання часу використання таких товарно-матеріальних цінностей для отримання прибутку є, на думку суду, прерогативою лише підприємства, оскільки всі ризики які можуть бути повязані з затримкою в використанні таких товарів лежать на підприємстві.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема це може бути або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України є видача платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана продавцем податкова накладна або митна декларація із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

Судом було встановлено, що 31.03.2011 року було укладено договір купівлі-продажу ВРЕ 520177-520178, згідно якого продавець (ТзОВ Фірма «Марія») зобовязується передати нерухоме майно у власність покупцю (ТзОВ «Континіум-Сервіс»), а покупець зобовязується прийняти нерухоме майно і сплатити за нього визначену даним договором грошову суму. Обєкт, що відчужується за цим договором - нежитлова будівля (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташований за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Континіум-Сервіс» за квітень 2011 року нежитлову будівлю віднесено на рахунок 1031 «Основні засоби».

Згідно договору оренди №45 від 04.04.2011 року та акту приймання передачі б/н від 04.04.2011 року, укладеного між ТзОВ «Континіум-Сервіс» (орендодавець) та ТзОВ «Золотий екватор» (орендар) нежитлова будівля (автозаправочна станція з кафе та магазином), що розташована за адресою: вул.Серьогіна, 2-а в м.Полтава передана в оренду ТзОВ «Золотий екватор».

У податковій декларації за травень 2011 року сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних №№113, 119, 120 від 31.03.2011 року; податковий кредит за вказаною господарською операцією бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування у податковій декларації за травень 2011 року.

На думку суду, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання товару та правомірно віднесено до бюджетного відшкодування у травні 2011 року сплачений при придбанні товару податок на додану вартість в сумі 608 829, 00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем - Луцькою ОДПІ не доведено правомірності винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення про зменшення ТзОВ «Континіум-Сервіс» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 608 829,00 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених суду частиною 2 статті 162 КАС України, а саме: у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення субєкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним.

Зважаючи на ту обставину, що відповідач не довів порушення з боку позивача пункту 200.4 статті 200 ПК України, а дії позивача щодо визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 608 829,00 грн. за декларацією за травень 2011 року відповідають вимогам розділу V ПК України, податковою перевіркою не було виявлено ознак фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об»єднаної державної податкової інспекції №0001612302 від 08.09.2011 року.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0001612302 від 08.09.2011 року .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 23 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський