Постанова № 20549559, 26.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2011 р. Справа №2а-15646/11/0170/1 (12:29) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1914,46 гривень: 950,00 гривень на р/р 2560970448612 в КРУ АБ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 22300286; 80 гривень на р/р 2560970548613 в КРУ АБ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 22300286; 884,46 гривень на р/р 25600010048601 в КРУ АБ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 22300286.

Адміністративний позов мотивований тим, що 20.08.2010 року ОСОБА_1 надав звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2010 року, в якому самостійно нарахував страхові внески за ставкою 33,2 %, 2 %, але не сплатив в строки, визначені законом.

Позивач зазначає, що 20.09.2010 року ОСОБА_1 надав звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень 2010 року, в якому самостійно нарахував страхові внески за ставкою 33,2 %, 2 %, але не сплатив в строки, визначені законом.

Позивач пояснює, що 24.03.2011 року ОСОБА_1 надав звіт про нараховані внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування за 2010 рік.

З позову вбачається, що заборгованість зі сплати страхових внесків узгоджена вимогою про сплату боргу № 2543 від 05.10.2011 року.

Позивач зазначає, що станом на 30.11.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим, яка підлягає стягненню у судовому порядку, складає 1914,46 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2011 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засіданні представник позивача не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

У судове засідання відповідач не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

          Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України являється публічно - правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи – підприємця 03.06.2010 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 21.10.2011 року.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”№ 2464-VI від 08.07.2010 року, яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. ч. 1 ст.1 Закону зазначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Порядок, підстави та строки сплати внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування в 2010 році встановлені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-ІV всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Відповідно до п.5 статті 14 Закону страхувальниками також є застраховані особи, зазначені у п.3 статті 11 Закону: фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі –Інструкція) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) є платниками страхових внесків.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідно до п.2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 р. N 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р. за N 1136/17152 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), ФО - СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Таким чином, з вищевказаного Порядку вбачається, що фізичні особи –підприємці подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом, та відповідно базовим звітним періодом для сплати суми страхового внеску до Пенсійного фонду України для них є також календарний рік.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Судом встановлено, що 20.08.2010 року ОСОБА_1 надав до УПФУ в м.Феодосія АРК звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень 2010 року, в якому самостійно нарахував страхові внески за ставкою 33,2 %, 2 % на загальну суму 704,00 гривень.

Згідно наданого позивачем розрахунку позовних вимог відповідач частково сплатив суму самостійно нарахованих страхових внесків за липень 2010 року в розмірі 378,00 гривень.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по страховим внескам за липень 2010 склала 326,00 гривень.

20.09.2010 року ОСОБА_1 надав позивачу звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за серпень 2010 року, в якому самостійно нарахував страхові внески за ставкою 33,2 %, 2 % на загальну суму 704,00 гривень.

Згідно наданого позивачем розрахунку позовних вимог відповідач не сплатив самостійно нараховані страхові внески за серпень 2010 року в розмірі 704,00 гривень.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по страховим внескам за серпень 2010 склала 704,00 гривень.

24.03.2011 року ОСОБА_1 надав звіт про нараховані внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2010 рік, в якому визначив розмір страхових внесків за 2010 року в сумі 884,46 гривень.

Згідно наданого позивачем розрахунку позовних вимог відповідач не сплатив страхові внески за 2010 року в розмірі 884,46 гривень.

Таким чином, сума заборгованості відповідача по страховим внескам за 2010 склала 884,46 гривень.

Загальна сума заборгованості зі страхових внесків ФОП ОСОБА_1 склала 1914,46 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Судом встановлено, що на суму недоїмки зі сплати страхових внесків в розмірі 1914,46 гривень управлінням Пенсійного фонду в м. Феодосія АР Крим виставлена вимога від 05.10.2011 року, яка була вручена відповідачу 24.10.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що у визначений абзацем 3 частини 3 ст. 106 Закону № 1058 10-денний строк відповідач встановлену в зазначеній вимозі суми недоїмки зі сплати страхових внесків не погасив, у передбаченому Законом порядку вимогу позивача не оскаржував.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог відповідачем заборгованість зі страхових внесків в розмірі 1914,46 гривень станом на день розгляду справи не погашена.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків в розмірі 1914,46 гривень, розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

В судовому засіданні 26.12.2011 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 27.12.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь УПФУ в м. Феодосія АР Крим заборгованість по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1914,46 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Трещова О.Р.