Постанова № 20549400, 22.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2011 р. о 12:52 Справа №2а-11129/09/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі – відповідач) про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2008 року №0000671503/3.

Позов мотивовано порушенням порядку застосування і розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний до 01.01.2011 року, далі – Закон №2181).

Ухвалою суду від 25.09.2009 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 02.11.2009 року у справі призначена судово-економічна експертиза та зупинено провадження по справі. 21.11.2011 року на адресу суду надійшов висновок експерта із матеріалами справи, ухвалою суду від 22.11.2011 року провадження у справі поновлено.

Позивач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, направив телеграму про відкладення судового розгляду справи, проте доказів поважності причин неможливості забезпечення участі свого представника в судовому засіданні не надав. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, заявлене під час судового розгляду представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд вважає можливим розглянути справи за відсутності представника позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, вказали, що кошти, які перераховувались позивачем, спрямовувались податковим органом на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону №2181.

Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 19195199, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим.

Посадовою особою податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2-4 квартали 2005 року в сумі 220759,19 грн. і за 1-4 квартали 2006 року в сумі 308915,17 грн., за результатами перевірки складено акт від 22.04.2009 року №779/15-3/19195199. За висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181, пункту 14.1 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року №1494 (далі - Порядок №1494), пункту 7.6 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року №231/539/118/219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за №711/4004 (далі - Інструкція). За даними акту перевірки позивач несвоєчасно погасив податкове зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту за 2-4 квартали 2005 року в сумі 220759,19 грн. і за 1-4 квартали 2006 року в сумі 308915,17 грн., період затримки сплату узгодженої суми податкового зобов'язання склав більше 90 календарних днів.

На підставі вказаного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2009 року №0000671503/3 (у позовній заяві помилково зазначено рік прийняття спірного податкового повідомлення-рішення), яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на суму 264837,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (тут і далі нормативно-правові акти у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із абзацом 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.6 Інструкції збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту сплачуються платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби), тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проведеною у справі експертизою встановлено, що податкове зобов'язання, визначене позивачем у розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 2 квартал 2005 року (51296,65 грн.) було частково (на суму 25000,00 грн.) погашено позивачем за платіжними дорученнями від 18.05.2005 року № 767, від 26.05.2005 року №821, від 23.08.2005 року №1043 у яких вказано відповідне призначення платежу. Однак за даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі 12.12.2008 року.

Податкове зобов'язання за 3 квартал 2005 року (70350,68 грн.) було частково (на суму 37000,00 грн.) погашено позивачем за платіжними дорученнями із призначенням платежу "+101, спецводокористування за 3 квартал (жовтень) 2005 року" у період з 31.08.2005 року по 24.11.2005 року. Однак за даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі 24.12.2008 року.

Податкове зобов'язання за 2005 рік (66745,07 грн.) було частково (на суму 31600,00 грн.) погашено позивачем за платіжними дорученнями із призначенням платежу "+101, спецводокористування за 4 квартал 2005 року" у період з 25.01.2006 року по 11.04.2006 року. Однак за даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі у період з 24.12.2008 року по 09.01.2009 року.

Податкове зобов'язання за 1 квартал 2006 року (82327,26 грн.) було частково (на суму 22000,00 грн.) погашено позивачем за платіжними дорученнями від 23.03.2006 року №356 та від 11.05.2006 року №509 із призначенням платежу "+101, спецводокористування за 1 квартал (березень) 2006 року". Однак за даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі у період з 09.01.2009 року по 27.02.2009 року.

Податкове зобов'язання за 2 квартал 2006 року (77360,69 грн.) було частково (на суму 10000,00 грн.) погашено позивачем за платіжним документом із призначенням платежу "+101, спецводокористування за 2 квартал 2006 року" 31.08.2006 року. Однак за даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі 27.02.2009 року.

Податкове зобов'язання за 2006 рік (71135,36 грн.) було частково (на суму 15000,00 грн.) погашено позивачем за платіжними дорученнями від 13.11.2006 року №1321, від 22.11.2006 року №1347 та выд 28.11.2006 року №1363 із призначенням платежу "+101, спецводокористування за 4 квартал 2006 року". Однак за даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі у період з 27.02.2009 року по 24.03.2009 року.

Сплата позивачем сум податкового зобов'язання із призначенням платежу за 2, 3, 4 квартали 2005 року, 1, 2, 4 квартали 2006 року підтверджується також наданими позивачем копіями платіжних документів та даними виписок з рахунків Державного казначейства у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов’язань.

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об’єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до статті 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до статті 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до статей 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства (чинна на час виникнення спірних відносин) не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч визначеної законом компетенції податкового органу, змінював призначення платежу, який платник податку направляв на погашення поточних податкових зобов'язань.

Вказане свідчить про невірний розрахунок відповідачем сум штрафних (фінансових) санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні. При цьому суд зазначає, що до його компетенції входить надання оцінки законності прийнятому суб'єктом владних повноважень рішенню, а не зміна самого рішення або його підстав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивачем помилково заявлено вимоги про визнання спірного рішення протизаконним, замість вимоги про визнання його протиправним, як це передбачено КАС України стосовно правових актів індивідуальної дії, тож керуючись частиною другою статті 11 КАС України, суд виходить у цій частині за межі позовних вимог.

В судовому засіданні 22.12.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 26.12.2011 року.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим від 10.09.2009 року №0000671503/3 про визначення Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (ідентифікаційний код 19195199) суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів на суму 264837,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Циганова Г.Ю.