Постанова № 20549351, 03.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2011 р. Справа №2а-776/11/11/0170 о 14 годині 52 хвилині Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участі представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність від 18.04.2011 року;

відповідача ОСОБА_2, довіреність №22568/10/10-0 від 02.11.2011року, ОСОБА_3, довіреність №22565/10/10-0 від 02.11.2011р.

експерта - Писаревої І.Ю., свідоцтво НОМЕР_1 від 25.01.2008р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лама»

до Державної податкової інспекції в місті Керч АР Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лама» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Кримпро визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001752301/1 від 28.12.2010р. яким позивачу визначені податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 828885,50грн., в тому числі за основним платежем 690370,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 138515,50грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу валових витрат, витрат з придбання угілля у ТОВ «Макра плюс», у звязку із встановленням під час проведення перевірки, що угода з таким постачальником не має реального товарного характеру, оскільки у ТОВ «Макра плюс» відсутні трудові ресурси та основні засоби для виконання даного правочину.

Позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог якою зменшив позовні вимоги та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АРК від 28.12.2010р. №0001752301/1 в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 822439,20грн., у тому числі за основним платежем 685366,00грн., за штрафними санкціями 137073,20грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.02.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.04.2011р. призначено судово-економічну експертизу, зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.09.2011р. провадження у справі поновлене.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до закону та в межах повноважень, а відтак підстави визнання його протиправним та скасування відсутні. Відповідач вважає, що валові витрати позивача з придбання у ТОВ «Макра плюс» вугілля не підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оскільки у наданих до перевірки накладних відсутні дані про довіреності, по яким робітники ТОВ «Лама» здійснювали придбання товару та звіти про відрядження у м. Єнакієве. Крім того, в ході зустрічної перевірки ТОВ «Макра плюс» встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, експерта суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лама» є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.119), з 13.10.1994р. знаходиться на обліку в ДПІ в м. Керч як платник податків, що підтверджується копією довідки Ф 4-ОПП (а.с.122).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лама» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результатами перевірки складено акт від 17.11.2010 року №1637/23-1/20717622 (а.с. 8-37).

За висновками даного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР, в результаті чого:

- завищене відємне значення обєкта оподаткування за 2009 рік в розмірі 3533,00грн.,

- занижено податок на прибуток за 2 квартал 2010р. в розмірі 690370,00грн.,

- несвоєчасно сплачено податок на прибуток в сумі 883,00грн.

Висновок про порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем ґрунтується на тому, що останній включив до складу валових витрат витрати у сумі 2741464,00грн. з придбання у ТОВ «Макра плюс» вугілля, тоді як «в ході перевірки не встановлено факту транспортної поставки товарів, у звязку з відсутністю документів, що засвідчують фактичну поставку товарів оскільки у ТОВ «Макра плюс» відсутні трудові ресурси, основні засоби для здійснення даних робіт (послуг), тобто таки операції здійснені без мети настання реальних наслідків, отже такі операції є нікчемними».

На підставі акту перевірки від 17.11.2010 року №1637/23-1/20717622 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001752301/0 від 30.11.2010р. про визначення ТОВ «Лама» податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 828885,50грн., у тому числі 690370,00грн. за основним платежем, 138515,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.38).

Зазначене податкове повідомлення рішення оскаржене позивачем у адміністративному порядку до ДПІ в м. Керч АР Крим.

Рішенням ДПІ в м. Керч вих.№26237/10/25-0 від 28.12.2010р. скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0001752301/0 від 30.11.2010р. без змін. (а.с. 40-41).

За результатами розгляду скарги відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001752301/1 від 28.12.2010р.про визначення ТОВ «Лама» податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 828885,50грн., у тому числі 690370,00грн. за основним платежем, 138515,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.39).

Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.п 2.1.1. п. 2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 22.05.1997р. (діючого на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №334) платниками податку з числа резидентів є - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно п.5.1. ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону №334 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків, крім тих, які зазначені в цьому Законі не дозволяється.

Правила ведення податкового обліку регулюються нормами ст.11 Закону №334. Однак, в зазначеній статті не встановлено перелік документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (чинного на момент включення позивачем спірних сум до складу валових витрат) платники податків повинні вести бухгалтерський облік.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 996), бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, якій ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, застосовуючи грошовий вимірювач, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1 ст.9 Закону №996 підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Первинні документи це документи, створені в письмовій або електронній формі, фіксуючи і підтверджуючи господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні містити обовязкові реквізити, зазначені в п.2 ст.9 Закону №996.

Згідно зазначеної норми первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи є документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Під час судового розгляду судом залучено до матеріалів справи та досліджено первинні бухгалтерські документи позивача та встановлено наступне.

01.04.2010р. між ТОВ «Макра плюс» (Продавець) та ТОВ «Лама» (Покупець) був укладений договір №0104/10 (а.с.42-43), відповідно до якого Продавець зобовязується передати у власність, а Покупець прийняти та сплатити вугільну продукцію в асортименті, за цінами та в кількості, визначеними в Специфікаціях.

Відповідно до розділу 3 зазначеного договору поставка товару здійснюється узгодженими в усній формі сторонами партіями. По кожній партії товару Продавець зобовязується надати Покупцеві наступні товаросупровідні документи:

рахунок-фактура;

бухгалтерська та податкова накладні;

акт приймання-передачі партії товару;

лист про право власності.

Перехід права власності на товар від Продавця до Покупця відбувається при підписанні сторонами акту приймання-передачі вугільної продукції.

Згідно з п. 4.2 Договору акти, складені за результатами остаточного приймання товару по кількості та якості, є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

В п. 9.3 Договору визначено, що Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р. з можливістю пролонгації на один рік.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.04.2010р. до Договору №0104/10 від 01.04.2010р. поставка товару Продавцем здійснюється на адресу Донецька обл., м. Єнакієве, вул. Чкалова, 1 (територія ЄДП ВАТ «Облпаливо») (а.с.44).

До матеріалів справи залучено договір від 01.12.2008р. між ЄДП ВАТ «Облпаливо» (Виконавець) та ТОВ «Лама» (Замовник), предметом якого є надання Замовнику для подальшого тимчасового використання ділянки з твердим покриттям для зберігання вантажів за адресою: м. Єнакієве, вул. Чкалова, 1, прилеглої безпосередньо до залізничного підїзного путі для зберігання, приймання та відправлення вантажів. (а.с.140).

За період з 01.04.2010р. до 30.06.2010р. від ТОВ «Макра плюс» на адресу ТОВ «Лама» було здійснено поставку 6562 тонн вугільної продукції на загальну суму 3345831,08грн. (без ПДВ 2788192,57грн.). поставка здійснювалась відповідно до накладних №363 від 09.04.2010р. (а.с.47), №401 від 10.04.2010р. (а.с.51), №539 від 13.04.2010р. (а.с.54), №589 від 14.04.2010р. (а.с.57), №715 від 17.04.2010р. (а.с.60), №813 від 19.04.2010р. (а.с.63), №863 від 20.04.2010р. (а.с.66), №901 від 21.04.2010р. (а.с.68), №3248 від 07.06.2010р. (а.с.71), №3309 від 08.06.2010р. (а.с.74), №3367 від 09.06.2010р. (а.с. 77), №3433 від 10.06.2010р. (а.с.80).

Крім того, на виконання умов договору ТОВ «Макра плюс» та ТОВ «Лама» підписано акти приймання-передачі вугільної продукції, згідно яких за вказаний період позивачем від ТОВ «Макра плюс» отримано 6562т. продукції (а.с. 48-79).

Оплата отриманої від ТОВ «Макра плюс» вугільної продукції здійснена позивачем наступним чином:

- платіжними дорученнями №417 від 31.08.2010р. на суму 176500,00грн., в т.ч. ПДВ 29416,67 (а.с.123), №481 від 12.10.2010р. на суму 103630,00грн., в т.ч. ПДВ 17271,67грн. (а.с.124),

- векселями відповідно до акту передачі векселів від 25.01.2011р. ТОВ «Лама» передано ТОВ «Макра плюс» десять векселів на загальну суму 3009626,21грн.(а.с.127).

Отримана від ТОВ «Макра плюс» вугільна продукція в кількості 6562т була відправлена вантажовідправником ЄДП ВАТ «Облпаливо» залізничним транспортом зі станції Єнакієве на ст. Ізмаїл на адресу отримувача Ізмаїльський морський торговий порт для компанії «РИТЪМ-4-ТБ», ЕООД (Болгарія) про що свідчать залізничні квитанції про приймання вантажу (а.с.107-118) та листами, які були направлені ЄДП ВАТ «Облпаливо» на адресу ТОВ «Лама», зокрема №54 від 12.04.2010р. 554 тис. кг в 8 вагонах (а.с.141), №55 від 12.04.2010р. 555 тис. кг в 8 вагонах (а.с.142), №57 від 14.04.2010р. 552 тис. кг в 8 вагонах (а.с.143), №58 від 15.04.2010р. 557 тис. кг в 8 вагонах (а.с.144), №59 від 19.04.2010р. 549 тис. кг в 8 вагонах (а.с.145), №60 від 21.04.2010р. 552 тис. кг в 8 вагонах (а.с.146), №61 від 21.04.2010р. 552 тис. кг в 8 вагонах (а.с.147), №64 від 22.04.2010р. 484 тис. кг в 8 вагонах (а.с. 148).

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на віднесення до валових витрат сплачених ТОВ «Макра плюс» коштів через відсутність реального товарного характеру угоди між позивачем та ТОВ «Макра плюс», у звязку із відсутністю у ТОВ «Макра плюс» достатньої кількості трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

Однак, законодавством не встановлено необхідний мінімуму трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей необхідний для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано валові витрати з податку на прибуток.

Висновки відповідача щодо безтоварності операцій між позивачем та ТОВ «Макра плюс» спростовуються також проведеною у справі судово-економічною експертизою.Як вбачається із висновку судово-економічної експертизи експерт дійшов висновку про те, що фактичне виконання договору поставки між позивачем та ТОВ «Макра плюс» підтверджується. Також підтверджується використання отриманого позивачем вугілля у господарській діяльності позивача, а саме подальше його постачання контрагенту(а.с. 189-205).

Щодо відсутності ТОВ «Макра плюс» за юридичною адресою то порушення вимог законодавства іншими субєктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких субєктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів, які свідчать про відсутність ТОВ «Макра плюс» за зареєстрованим місцезнаходженням. Акт перевірки від 17.11.2010р. №1637/23-1/20717622 не є належним доказом відсутності ТОВ «Макра плюс» за зареєстрованим місцезнаходженням, оскільки зафіксована цим актом перевірка була здійснена за місцезнаходженням ТОВ «Лама». Належним доказом у даному випадку, на думку суду, є акт, складений посадовими особами податкової служби, які виходили на зареєстроване місцезнаходження ТОВ «Макра плюс» та встановили відсутність останнього за такою адресою. Інші докази, а саме лист ДПІ у Київському районі м.Донецька від 26.10.10р. за №11310/23-213 про неможливість проведення перевірки не є таким доказом та безпосередньо не свідчить про відсутність ТОВ «Макра плюс» за юридичною адресою.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв упереджено та без врахування всіх обставин справи, внаслідок чого ним прийнято протиправне рішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, без вимоги про визнання його протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Керч №0001752301/1 від 28.12.2010р. в оскаржуваній частині.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.11.2011 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 08.11.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим №0001752301/1 від 28.12.2010р. в частині визначення ТОВ «Лама» податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 822439,20грн., у тому числі 685366,00грн. за основним платежем, 137073,20грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.