Постанова № 20545167, 03.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2012 року Справа № 3/5005/11649/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

прокурора: Риженко О.В., посвідчення №114 від 25.05.2011р.;

позивача: не явився

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Самарського району м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2011р. у справі №3/5005/11649/2011

за позовом: прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр" (м. Дніпропетровськ)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2011 року (підписано 04.11.2011р.) у справі №3/5005/11649/2011 (суддя Юзіков С.Г.) відмовлено в позові прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр" (м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п. 3.2 договору оренди земельної ділянки від 26.01.2004р., шляхом викладення в наступній редакції: «п.3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України».

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська, не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2011 року по справі №3/5005/11649/2011 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаржник не погоджується з висновком суду щодо невідповідності законодавству викладення прокурором і позивачем п.3.2. договору в частині способу платежу. Спосіб платежу встановлено Податковим кодексом України. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про оренду землі»,орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) позивач і товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр" (м. Дніпропетровськ) відповідач, відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники зазначених сторін у судове засідання не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №№05985108, 07122972). Беручи до уваги, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, справа розглядалася без участі представників позивача і відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Центр" (орендар) 26.01.2004 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди частку (21%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1901 га (площа частки складає 0,0399 га), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Курсантська, 7 і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:09:524:0085 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 08.10.2003р. №218/12 (пункти 1.1, 1.2).

26.01.2004р. договір посвідчено ОСОБА_1, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №379. Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 05.02.2004р. за №4797.

Відповідно до п. 2.1. земельна ділянка передається до 08.10.2018 року.

За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів діяльності орендаря (п. 3.1. договору).

Сторони дійшли згоди, що орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі земельного податку з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку (п.3.2).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Крім того, слід враховувати, що в силу ст.4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

Прийняте Дніпропетровською міською радою рішення від 02.02.2011 №216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства»в звязку із набранням чинності Податкового кодексу України є обовязковим для виконання і таким, що є підставою для перегляду розміру орендної плати та свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Місцевий господарський суд при розгляді справи зазначив, що запропонованими змінами до договору оренди прокурором не визначені форми платежу, що суперечить ст. 15 Закону України «Про оренду землі». З такими доводами місцевого господарського суду погодитися не можна, оскільки обєктом оренди є земельна ділянка комунальної форми власності, а в силу ст. 22 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності справляється виключно у грошовій формі. Отже, форма і порядок сплати орендної плати встановлений законодавством, тому посилання суду не ту обставину, що договором не встановлена і не визначена форма платежу не може бути підставою для відмови в позові.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Самарського району м. Дніпропетровська задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2011 року у справі №3/5005/11649/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Внести зміни до п.3.2 договору оренди земельної ділянки, укладеного 26.01.2004 року між Дніпропетровською міською радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-Центр»шляхом викладення цього пункту в наступній редакції: «п.3.2. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України».

Стягнути з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Центр»(м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7, оф. 406, код ЄДРПОУ 24445557) на корить державного бюджету 85 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал-Центр»(м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 7, оф. 406, код ЄДРПОУ 24445557) на корить державного бюджету 470 грн. 50 коп. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 04.01.2012 року)