Рішення № 20544832, 26.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.12.11 Справа № 5021/2614/2011. За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Шосткинського району електричних мереж», м. Шостка, Сумська область

до відповідача: Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс», м.Шостка, Сумська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет позову на стороні позивача: Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка», м. Шостка, Сумська область

про зобовязання внесення змін до договору

СУДДЯ КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність № 10-19/17-Д/266 від 03.11.2011р.), ОСОБА_3 (довіреність № 10-19/17-Д/300 від 29.11.2011р.)

від відповідача ОСОБА_4 (довіреність № 19/2011-Д від 15.11.2011 р.), ОСОБА_5 (довіреність № 9/2011-Д від 29.12.2010р.), ОСОБА_6 (довіреність №17/2011-Д від 15.11.2011 р.)

від третьої особи не зявився

при секретарі судового засідання Лаврик О.В.

Суть спору: позивач, згідно поданого позову просить суд визнати укладеною між позивачем та відповідачем додаткову угоду № 12 від 08.08.2011 р. з додатком № 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 392 від 29.07.2004р. в запропонованій редакції позивача, зокрема, встановивши ІІ клас напруги щодо обєктів ГПП «Зірка» яч. 22; ГПП «Зірка» яч. 18; ГПП «Зірка» яч. 16; ГПП «Зірка» яч .20, а також стягнути з відповідача на свою користь 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач в поданому відзиві проти вимог позивача заперечує. Так, відповідач вказує, що він, дійсно, отримував від позивача проект вищезгаданої додаткової угоди щодо зміни класу споживача, проте зазначена пропозиція ним прийнята не була, оскільки на даний час діє договір № 2, укладений 13.04.2006р. відповідачем з Казенним підприємством «Шосткинський казенним заводом «Зірка» щодо спільного використання технологічних мереж основного споживача, а на лист-повідомлення Казенного підприємства «Шосткинського казенного заводу «Зірка» про припинення з 01.08.2011р. дії вказаного договору, відповідач направив лист, в якому не погодився розірвати укладений договір. Крім того, у відзиві відповідач додатково зазначає, що його переведення з І класу споживачів на ІІ клас суттєво погіршить фінансове становище підприємства, оскільки призведе до збільшення відрахувань за спожиті енергоносії.

На виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 17.11.2011р. у даній справі, позивач надав письмові пояснення до позовних вимог № 66-05/930 від 30.11.2011р., де зазначає, що позовні вимоги щодо встановлення ІІ класу напруги у відповідності до пп. 2 п. 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженому постановою НКРЕ «Про Порядок визначення класів споживачів» № 1052 від 13.08.1998р. є правомірним та обґрунтованим, оскільки відшкодування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж основному споживачу Казенному підприємству «Шосткинський казенний завод «Зірка» здійснюється постачальником електричної енергії - ПАТ «Сумиобленерго».

Також, позивач надав суду для долучення до матеріалів справи копію листа Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Сумській області № 1231/40-40 від 26.10.2011р. щодо визначення класу напруги для субспоживачів електричної енергії.

Від відповідача у даній справі надійшло клопотання № 11/17а-19/11/303 від 06.12.2011р., в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: копію додаткової угоди № 4 від 18.11.2011р. до договору № 2 від 13.04.2006р. про спільне використання технологічних електричних мереж; копію рахунку № 572М від 15.09.2011р.; копію платіжного доручення № 4936 від 22.11.2011р.; копії актів про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії протягом розрахункового періоду від 22.06.2011р. по 22.10.2011р.; копію довіреності представника, а за клопотанням № 11/17а-19/11/267 від 26.12.2011р. відповідач просить суд долучити до матеріалів справи рахунок № 626М від 30.11.2011р. та платіжне доручення № 1293 від 16.12.2011р.

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв до розгляду в судовому засіданні подані позивачем та відповідачем документи та залучив їх до матеріалів справи.

Ухвалою від 17.11.2011р. у даній справі суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка».

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, надійшло клопотання б/н від 23.12.2011р., в якому, у звязку з участю представників підприємства в інших судових засіданнях третя особа просить суд перенести слухання справи, але суд дійшов висновку про відмову в задоволенні даного клопотання, оскільки визнав його необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами, і таким, що буде затягувати розгляд справи по суті. Тим паче, що аналогічне клопотання третьої особи, заявлене в минулому судовому засіданні, було судом задоволено, та ухвалою суду від 06.12.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.12.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Закон України «Про електроенергетику» визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, повязані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996р. передбачено, що ці правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами.

Пунктом 5.1. зазначених Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

29.07.2004 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 392, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач - оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Відповідно до п. 9.2. даного договору, якщо після укладення договору набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого інакше регулюють умови цього договору, сторони зобовязуються керуватись цим актом законодавства та внести зміни до цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

01.02.2010 року постановою НКРЕ № 93 відновлено дію Постанови НКРЕ № 1052 від 13.08.1998р. «Про Порядок визначення класів споживачів» (далі по тексту Порядок).

Підпунктом 3.1. вказаного Порядку встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт./год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

Відповідно до підпункту 3.2 Порядку до 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що постачання електроенергії на деякі обєкти відповідача, зокрема в точках продажу ГПП «Зірка» яч. 22; ГПП «Зірка» яч. 18; ГПП «Зірка» яч. 16; ГПП «Зірка» яч. 20 здійснюється через технологічні електромережі, які належать Казенному підприємству Шосткинський казенний завод «Зірка» (основний споживач), тобто відповідач є субспоживачем Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка»».

Абзацом 3 п. 1.7. ПКЕЕ передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією, відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних мереж, що укладається між ними на основі типового договору, який викладено в додатку 2 до ПКЕЕ.

Договір про спільне використання технологічних мереж є домовленістю двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими локальними мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами, (п. 1.2. ПКЕЕ).

Між позивачем та Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка»» було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 396СВ від 01.07.2011 року, відповідно до якого власник мереж - КП «Шосткинський казенний завод «Зірка»» зобовязується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок користувача - ПАТ «Сумиобленерго» або інших субєктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до Договору.

Позивач також зазначає, що у зв'язку з тим, що між основним споживачем - КП «Шосткинський казенний завод «Зірка»» та позивачем укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. У відповідності до п. 4.1. договору № 396 СВ від 01.07.2011р. позивач щомісяця здійснює оплату вартості послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання згідно Порядку обрахування плати ( додаток № 3 до вказаного договору) в сумі 48 976 грн. 28 коп.

Отже, на думку позивача, відповідно до пп. 2 п. 5 Порядку, який передбачає, що клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, клас напруги електричної енергії, яку отримує відповідач згідно договору про постачання електроенергії, має бути другим.

Відповідач у поданому ним відзиві № 11/17а-19/11/249 від 10.11.2011р., проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити посилаючись на його необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

Дійсно між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 392 від 29.07.2004р., відповідно до якого позивач постачає електричну енергію, а відповідач оплачує її вартість відповідно до даного договору.

Постачання електроенергії на обєкти відповідача, зокрема по комірках ГПП «Зірка» комірка 22; ГПП «Зірка» комірка 18; ГПП «Зірка» комірка 16; ГПП «Зірка» комірка 20 здійснюється через технологічні електромережі, які належать Казенному підприємству «Шосткинський казенний завод «Зірка» на підставі договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача № 2 від 13.04.2006 року.

Згідно з п. 1.1 вказаного договору основний споживач, тобто КП «Шосткинський казенний завод «Зірка», зобовязується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу, тобто КП «Шосткинський казенний завод «Імпульс» до використання, а субспоживач - своєчасно сплачувати кошти за використання електричної мережі.

Відповідно до договору № 2 від 13.04.2006 року відповідач є субспоживачем КП «Шосткинський казенний завод «Зірка»», тобто основного споживача.

Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми через ВЛ-110 кВ та ГПП 110/6 кВ «Зірка» основного споживача.

В даному випадку основний споживач - Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» відноситься до 1 класу споживачів електричної енергії, так як ступень напруги в точці продажу електричної енергії дорівнює 110 кВ.

Відповідно до п. 2.1 договору № 2 від 13.04.2006 року основний споживач забезпечує передачу електричної енергії після укладення цього договору та договору про постачання електричної енергії, який укладається між субспоживачем (відповідачем у справі) та постачальником електричної енергії (позивачем).

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 договору № 2 від 13.04.2006 року основний споживач (КП «Шосткинський казенний завод «Зірка»») зобовязаний забезпечити технічну можливість для передачі субспоживачу, тобто відповідачу, електричної енергії в межах 4700 кВт потужності на 1-му класі напруги в обсягах, визначених відповідно до договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженому постановою НКРЕ «Про Порядок визначення класів споживачів» № 1052 від 13.08.1998р., клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж: основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

В даному випадку Основний споживач - Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Зірка» відноситься до 1 класу споживачів електричної енергії, а відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем (відповідачем) відповідно до чинного договору № 2 від 13.04.2006 року між основним споживачем - Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка» та субспоживачем - Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Імпульс».

Відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженому постановою НКРЕ «Про Порядок визначення класів споживачів» № 1052 від 13.08.1998р., незалежно від ступеню напруги у наступних точках: ГПП «Зірка» комірка 22; ГПП «Зірка» комірка 18; ГПП «Зірка» комірка 16; ГПП «Зірка» комірка 20, клас споживача - Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» визначається за класом в точці продажу електричної енергії основному споживачу - Казенному підприємству «Шосткинський казенний завод «Зірка», тобто відповідач є споживачем 1-го класу.

Ні позивачем, ні третьою особою не було доведено факту припинення дії договору № 2 від 13.04.2006 року про спільне використання технологічних мереж основного споживача, укладеного між відповідачем та Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка». Натомість відповідачем були подані докази виконання умов даного договору, зокрема копії рахунків за вересень листопад 2011 року, які виставлялись Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Зірка» відповідачу на виконання умов договору №2 від 13.04.2006р., та копії платіжних доручень за жовтень грудень 2011 року, які свідчать про відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж відповідно до умов договору №2 від 13.04.2006р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.651-654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодекс України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У позові відмовити.

СУДДЯ (підпис) КОТЕЛЬНИЦЬКА В.Л.