Постанова № 20544518, 13.12.2011, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 3-789/11

П О С Т А Н О В А                                                                                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року смт. Веселинове                          

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від провідного  державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області  про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за  ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                                          встановив:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи від 21.12.2004 року . На момент проведення перевірки у виробничому приміщення, де здійснює свою діяльність підприємець ОСОБА_1 (ларьок (продаж пиріжків), розташований за адресою: смт. Веселинове, територія КП «Новий ринок»знаходилась громадянка ОСОБА_2, яка на користь приватного підприємця виконувала роботу продавця, а саме консультувала покупців, реалізовувала товар. Відповідно до  ч.1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядження) про прийняття на роботу.

Відповідно до ч.5 ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.  Також відповідно до ст.. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Проте, на час перевірки ОСОБА_2 залучена до виконання роботи на користь підприємця буз укладення трудового договору, що є порушенням п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП України, який передбачає обов’язкове укладання трудового договору в письмовій формі з фізичною особою.

В порушення ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»роботодавцем ОСОБА_1 не проводиться достовірний облік виконуваної працівником роботи, не здійснюється бухгалтерський облік витрат на оплату праці, зокрема у підприємця відсутні табелі обліку робочого часу, відомості про нарахування та виплату заробітної плати. Відсутність обліку робочого часу фактично позбавляє працівника права на оплату за роботу у святкові та неробочі дні, за роботу в надурочний час тощо. Відсутність первинних облікових бухгалтерських документів позбавляє можливості дослідити порядок та розмірі виплати заробітної плати.

В судовому  засіданні ОСОБА_1  вину визнав, суду пояснив, що дійсно ним були допущені порушення трудового законодавства, які він усунув.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1  доведена та  досліджені матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 41   КУпАП.  

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,  в судовому засіданні підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 14-11-046\0083 від 16 листопада 2011 року про адміністративне правопорушення, складеним провідним державним інспектором  праці ОСОБА_3В (а.с.-1), та актом перевірки № 14-11-046/0096 від 16 листопада 2011 р.(а.с.-2-3).

При визначенні виду адміністративного  стягнення суд враховує особу  та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення, та матеріальне становище. ОСОБА_1 працює приватним підприємцем, має постійне місце проживання, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. За таких умов з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 достатнє та відповідне  стягнення  у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 27, 221, 251, 280, 283  Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-

постановив:

   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41  КУпАП, і  накласти на нього адміністративне стягнення  у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять ) гривень.         

Одержувач: державний бюджет Веселинівського району  Миколаївської області, код ЕДРПО 22443347, МФО 826013, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області, рахунок 31112106700098 .

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області                                                                                          ОСОБА_4