Рішення № 20544382, 08.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.11 Справа№ 5015/5908/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех», м. Миколаїв

до: Закритого акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції, м. Радехів Львівської області

про: стягнення 203062 грн. 87 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з’явився;

відповідача : не з’явився;

третьої особи: не з’явився.

Обставини розгляду справи:

Постановою Вищого господарського суду України від 15 вересня 2011 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2010 року у справі № 5015/1494/11 та рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2011 року у справі № 5015/1494/11, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2011 року прийнято до розгляду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»до Закритого акціонерного товариства «Галичина»про стягнення 203062 грн. 87 коп. за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції. Справу призначено до розгляду на 31.10.2011 року.

В судовому засіданні 31.10.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якого сума позову складає 201125 грн. 85 коп. Крім цього, позивачем подано клопотання № 10651-юр від 27.10.2011 року про заміну неналежного відповідача його правонаступником. Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Третя особа вимоги ухвали господарського суду від 10.10.2011 року виконала, подала клопотання про розгляд справи без її участі. Суд здійснив заміну відповідача його правонаступником в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України, витребував необхідні докази та відклав розгляд справи на 07.11.2011 року.

В судовому засіданні 07.11.2011 року представники сторін не з’явилися. Відповідачем подано відзив на позовну заяву вих. № 04/11-01 від 04.11.2011 року, відповідно до якого позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. Враховуючи неявку представників сторін та невиконання ними вимог суду, керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 30.11.2011 року.

29.11.2011 року Приватне акціонерне товариство «Галичина»звернулося із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»про відшкодування збитків в розмірі 2030 грн. 64 коп. (справа № 5015/7017). Ухвалою господарського суду від 18.11.2011 року зустрічну позовну заяву повернено без розгляду на підставі ст. 60 та ч.1. 3 ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні 30.11.2011 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. При цьому стверджував, що відповідач не направив йому відзив, з огляду на що він не мав можливості підготувати письмове заперечення на вищезазначений відзив.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, вимог ухвали господарського суду від 10.10.2011 року не виконали.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів. Враховуючи вищенаведене та з метою надання позивачу можливості підготувати письмове заперечення на відзив, суд відклав розгляд справи на 08.12.2011 року.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз’яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов’язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

08.12.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 12.12.2011 року.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

15.12.2007р. між позивачем - ТзОВ «Інтерпромтех»(постачальник) та ЗАТ «Галичина»(покупець), правонаступником якого є відповідач –Приватне акціонерне товариство «Галичина», укладено договір поставки №031/2007. У зв’язку з неоплатою відповідачем вартості поставленого позивачем обладнання (ємностей) у відповідача перед позивачем виник борг, у зв’язку з цим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19), що у встановленому законом порядку набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача 737 000,00 грн. основного боргу, 109 926,47 грн. пені, 82 503,57 грн. інфляційних нарахувань, 18 989,88 грн. 3% річних, 10 484,21 грн. державного мита та 84,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього –958 988,56 грн.

В порядку ст. 116 ГПК України, 26.07.2010р. господарським судом Львівської області видано наказ на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19), яке 08.06.2010р. набрало законної сили.

Постановою від 26.08.2010р. відділу Державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП № 20998655 по виконанню рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19).

Матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями та банківськими виписками, підтверджується, що відповідачем суму боргу в розмірі 958 988,56 грн., згідно рішення господарського суду від 08.02.2010 р. у справі №14/226 (1/19) сплачено в повному обсязі. Так, грошові кошти з призначенням платежу «оплата за ємності згідно накладної»сплачено в наступному порядку: 28.12.2010р. - 250 000,00 грн., 06.01.2011р. - 100 000,00 грн., 11.01.2011р. –100 000,00 грн., 13.01.2011р. –200 000,00 грн., 17.01.2011р. –100 000,00 грн., 24.01.2011р. –100 000,00 грн., 01.03.2011р. –60 000,00 грн., 02.03.2011р. – 48 988,56 грн.

Постановою від 25.03.2011р. відділу Державної виконавчої служби Радехівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області закінчено виконавче провадження ВП №20998655 по виконанню рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19) у зв’язку з повною сплатою боргу.

Письмовими поясненнями від 25.10.2011р. № 6905, поданими в матеріали справи, третя особа підтвердила, що в примусовому порядку нею з боржника (відповідача) грошові кошти в сумі 958 988,56 грн. через депозитний рахунок ВДВС з наступним перерахуванням позивачу не стягувались, боржник проводив розрахунки із стягувачем самостійно.

Враховуючи заяву позивача від 27.10.2011 р. про уточнення позовних вимог, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення слати грошового зобов’язання в сумі 737 000,00 грн. за період з 01.02.2009р. по 28.12.2010р. позивачем заявлено до стягнення з відповідача 157 461,71 грн. інфляційних нарахувань та за період з 16.01.2010р. по 16.01.2011р. –3 % річних в сумі 43 664,14 грн., разом заявлено до стягнення 201 125,85 грн. Вказані періоди по нарахуванню позивачем інфляційних втрат та 3 % річних не входили в предмет судового дослідження у справі №14/226 (1/19).

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами письмові докази, вживши заходів до виконання обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 15.09.2011р. у даній справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема (ст. 599 ЦК України) виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами спору, що станом на 02.03.2011р. відповідачем на користь позивача здійснено платежі на загальну суму 958 988,56 грн. Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання, що проведені відповідачем грошові проплати є оплатою вартості поставлених позивачем ємностей, розрахунок боргу якої визначений рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19). Наведене вище виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем розцінюється судом як таке, що по своїй суті спрямоване на виконанням рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2010р. у справі №14/226 (1/19), незважаючи на те, що таке стягнення не здійснювалось третьою особою через депозитний рахунок ВДВС. З поміж цього, суд відзначає, що сума основного зобов’язання в сумі 737 000,00 грн. погашена відповідачем 17.01.2011р.

Вказаний висновок суду узгоджується з приписами п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004р. № 22 та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., згідно яких отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу,

За наведеного, суд не бере до уваги поданий відповідачем в матеріали справи розрахунок інфляційних та 3 % річних., з покликанням на порушення позивачем правил черговості зарахування коштів, сплачених відповідачем та на приписи ст. 534 ЦК України, оскільки такі не знаходять свого документального підтвердженням матеріалами та обставинами справи.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов’язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов’язання.

Оскільки, судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання в розмір 737 000,00 грн. за період з 16.01.2009р. по 17.01.2011р., тому нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, за вказаний ним період є обґрунтованим.

При цьому, оцінивши представлений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з період з 01.02.2009р. по 28.12.2010р. в сумі 157 461,71 грн. та здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат за вказаний період, суд відзначає, що така вимога підлягає частковому задоволенню в сумі 142 978,00 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за вказаний період в сумі 127 712,00 грн., поданий в матеріали справи відповідачем, не береться судом до уваги з огляду на те, що розмір визначених відповідачем інфляційних втрат не відповідає сумі таких, визначених судом вище.

Вимогу про стягнення з відповідача 3 % в розмірі 43 664,14 грн. суд визнає обґрунтованою, тому така підлягає до задоволення в повному обсязі. Окрім того такий розмір 3 % річних не заперечується відповідачем, про що свідчить поданий ним розрахунок 3 % річних.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім цього суд встановив, що позивачем сплачено державне мито в розмірі 2038 грн. 91 коп., судом першої інстанції під час попереднього розгляду справи прийнято до провадження позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 203062 грн. 87 коп., судом першої інстанції під час попереднього розгляду справи позовну вимогу задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 203062 грн. 87 коп., позивачеві відшкодовано мито в розмірі 2030 грн. 63 коп. Враховуючи наведене, позивачеві слід відшкодувати з бюджету зайво сплачене державне мито в розмірі 08 грн. 28 коп.

Керуючись ст. ст. 534, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина»(80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 18570601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»(54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15к, код ЄДРПОУ 32655884) 142 978 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 43 664 грн. 14 коп. 3% річних, 1866 грн. 42 коп. державного мита, 219 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відмовити в задоволенні решти в позовних вимог, а саме –про стягнення інфляційних втрат в розмірі 14483 грн. 71 коп.

Видати позивачеві довідку про відшкодуваня з бюджету зайво сплаченого державного мита в розмірі 08 грн. 28 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв