Рішення № 20544143, 27.12.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2011 р.Справа № 5013/1868/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1868/11

за позовом: житлово-експлуатаційної контори № 3, м. Світловодськ Кіровоградської області

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Веселка", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 87 518,82 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № 16 від 01.01.11 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 554 від 13.12.11 р.

Житлово-експлуатаційна контора № 3 звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Веселка" неустойки за несвоєчасне повернення орендованого нежитлового приміщення в розмірі 103 244,70 грн.

Посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 785 ЦК України, свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач, після закінчення строку дії договору оренди, орендоване ним приміщення не звільнив, фактично продовжує його використовувати, у зв"язку з чим позивачем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування в сумі 83 948,68 грн. за період з 01.02.2010 р. по 01.10.2011 р.

Відповідач в наданому до суду відзиві вимоги позивача визнав частково, просить частково задовольнити позовні вимоги позивача, а саме щодо стягнення з відповідача суми боргу за оренду нежитлового приміщення за період з 01.02.2010 р. по 01.10.2011 р. в розмірі 24 388,68 грн. та пені за шість місяців з 01.04.2011 р. по 01.10.2011 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 1 518,90 грн., а загалом 25 907,58 грн.; в іншій частині вимог позивача відмовити, судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог (а.с. 31-35).

Заявою про зменшення позовних вимог, яку позивач подав до суду 14.12.11 р., позивач зазначив, що вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог до 76 872,51 грн. (а.с. ).

22.12.11 р. позивачем до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якої позивач просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Веселка" неустойку за несвоєчасне повернення орендованого нежитлового приміщення в розмірі 87 518,82 грн., станом на 01.12.2011 р. (а.с. 102-103).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що збільшенння розміру позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України, належить до процесуальних прав позивача, господарський суд приймає до розгляду подану позивачем заяву та розглядає вимоги позивача в редакції заяви, що подана до суду 27.12.11 р. (а.с. 102-103.).

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.03.2010 р. у справі № 16/196, за позовом ЖЕК № 3 до ВАТ "Телерадіокомпанія "Веселка" про звільнення приміщення та стягенння 50 939, 34 грн. (далі - справа № 16/196), що набрало чинності, встановлено факт закінчення дії укладеного сторонами договору оренди № 12 від 12.04.2007 р., у зв"язку з чим з відповідача стягнуто на користь позивача на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойка в сумі 61 070,14 грн., за період з 01.11.2008 р. по 01.02.2010 р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Зважаючи на тотожність сторін у даній справі та у справі № 16/196, господарський суд вважає доведеним факт припинення дії договору оренди № 12 від 12.04.2007 р.

У зв'язку з тим, що відповідач продовжує і далі користуватися майном та фактично займає нежитлове приміщення по вул. Калініна, 18 в м. Світловодськ, позивач, з метою захисту порушеного права, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ в стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною другою ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Із вказаних норм права та встановлених обставин справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасним звільненням орендованого приміщення орендарем, з дати припинення договору оренди має нараховуватись неустойка.

Дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.02.2008 у справі № 4/163 "Про стягнення неустойки у зв'язку із несвоєчасним звільненням орендованого приміщення".

Господарським судом встановлено, що згідно прибуткових касових ордерів № 480 від 16.07.10 р., № 492 від 27.08.10 р., № 119 від 18.10.10 р., № 69 від 10.09.10 р., № 307 від 14.10.11 р. відповідачем на користь позивача сплачено 39469,40 грн., а саме: 9129,48 грн., 4266,58 грн., 17214,76 грн., 4258,58 грн., 4600,00 грн. відповідно, з призначенням платежу "Оренда та експлуатац. обслуговування».

З даної суми позивачем в рахунок погашення заборгованості за користування об'єктом оренди за Договором, станом на 01.12.11 р., зараховано 36736,20 грн.

Зі сплаченої відповідачем загальної суми (39469,40 грн.) позивачем зараховано 2733,20 грн. (39469,40 грн. - 36736,20 грн. = 2733,20 грн.) на послуги по утриманню будинку та прибудинкової території (а.с. 103).

За доводами позивача та наданим ним розрахунком стягненню з відповідача підлягає неустойка в сумі 87 518,82 грн. (а.с. 56-57, 74).

Так, згідно розрахунку позивача відповідач має сплатити неустойку в розмірі подвійної плати за користуванням орендованим приміщенням за час прострочення, а саме: з лютого 2010 р. по листопад 2011 р. включно, з нарахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість, а також враховуючи здійснену відповідачем оплату в рахунок даного періоду в сумі 87 518,82 грн.

Дослідивши доводи та здійснений позивачем розрахунок, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а саме в сумі 64331,40 грн. (32165,70 грн. х 2 = 64331,40 грн.), що є неустойкою, яка складається з подвійної плати за користування відповідачем об'єктом оренди за період з 01.02.2010 р. по 01.12.2011 р.

Так стягненню з відповідача підлягає неустойка, нарахована виходячи з базової орендної ставки встановленої додатком № 1 до Договору з нарахуванням щомісячного індексу інфляції у відповідності до п. 3.2. Договору та визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, а саме:

- лютий 2010 р.- 2988,06 грн.

- березень 2010 р. - 3014,96 грн.

- квітень 2010 р. - 3005,91 грн.

- травень 2010 р. - 2987,87 грн.

- червень 2010 р. - 2975,92 грн.

- липень 2010 р. - 2969,97 грн.

- серпень 2010 р. - 3005,61 грн.

- вересень 2010 р. - 3092,77 грн.

- жовтень 2010 р. - 3108,24 грн.

- листопад 2010 р. - 3117,56 грн.

- грудень 2010 р. - 3142,50 грн.

- січень 2011 р. - 3173,93 грн.

- лютий 2011 р.- 3202,49 грн.

- березень 2011 р. - 3247,33 грн.

- квітень 2011 р. - 3289,54 грн.

- травень 2011 р. - 3315,86 грн.

- червень 2011 р. - 3329,12 грн.

- липень 2011 р. - 3285,84 грн.

- серпень 2011 р. - 3272,70 грн.

- вересень 2011 р.- 3275,97 грн.

- жовтень 2011 р. - 3275,97 грн.

- листопад 2011 р. - 3279,25 грн. (всього 22 місяці на загальну суму 69357,40 грн.).

Зі сплаченої за вказаний період відповідачем суми зарахуванню в оплату експлуатаційних витрат підлягало 2277,70 грн., а не 2733,20 грн., як вказує у розрахунку позивач, а саме із розрахунку 227,77грн. за один місяць, без врахування ПДВ. Як вбачається із наданого до суду договору № 12 від 01.03.2007 р. та рішення виконкому Світловодської міської ради № 435 від 26.03.2009 р. вартість експлуатаційних витрат за один місяць становить 227,77 грн., що підтверджується виставленими позивачем рахунками на оплату за травень 2010 року та за грудень 2011 р. (а.с. 104, 105, 106).

З урахуванням сплати відповідача за вказаний період на 01.12.2011 р. в сумі 37191,70 грн. (39469,40 грн. 2277,70 грн. = 37191,70 грн.) неустойка за користування об'єктом оренди за період з 01.02.10 р. по 01.12.11 р. , яка підлягає стягненню з відповідача становить 64331,40 грн. ((69357,40 грн. 37191, 70 грн. = 32 165,70 грн.) х 2 = 64 331,40 грн.).

Господарський суд вважає безпідставним при здійсненні позивачем розрахунку включення до складу оплати за оренду приміщення за кожний місяць суми податку на додану вартість, оскільки це не відповідає та суперечить умовам укладеного сторонами Договору.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні вимог позивача в цій частині, а саме в сумі 21 187,42 грн. (85518,82 грн. 64 331,40 грн. = 21 187,42 грн.).

Клопотання відповідача про зменшення неустойки господарський суд вважає таким, що не підлігає задоволенню, враховуючи значний та тривалий строк протягом якого відповідач після закінчення строку дії договору оренди - 01.05.08 р. використовує нерухоме майно, що належить позивачу. До того ж наведені відповідачем у клопотанні обставини, такі як придбання ним цифрової станції вартістю 340000,00 грн. не належить до обставни, які можуть слугувати підставами для зменшення неустойки. Що ж стосується інших доводів відповідача, вони спростовуються матеріалами справи, а саме із 22 місяців використання відповідачем нерухомого майна, що належить позивачу, відповідачем станом на 01.12.11 р. фактично сплачено лише за 10 місяців, а отже менше половини.

На підставі ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.12.11 р. оголошувалась перерва до 16 год. 30 хв.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Веселка" (27500, м. Світловодськ, вул. Калініна, 18, код 23224848, банківські рахунки не відомі) на користь житлово-експлуатаційної контори № 3 (27500, м. Світловодсь, вул. Леніна, 86, код 03347371, банківські рахунки не відомі) неустойку в сумі 69 357,40 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 693,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 186,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 03.01.2012 р.

< Текст >