Рішення № 20543486, 03.01.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<УВАГА!!! ВСТУПНУ ТА РЕЗОЛЮТИВНУ ЧАСТИНИ В ЦЕЙ БЛАНК НЕ ВНОСИТИ!!! >

03 січня 2012 р. 16/12 Справа № 3/180-5/96

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх,

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_1

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори",

вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення заборгованості в сумі 108 250, 00 грн., з яких 50 000, 00 грн. - основний борг, 250, 00 грн. - штраф в розмірі 0, 5 %, 58 000, 00 грн. - 24% річних

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_3 - представник, довіреність від 27.10.11р., паспорт НОМЕР_2, виданий 05.11.2002р. Рожнятівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області;

від позивача:ОСОБА_2 - підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_3 від 21.04.2006р., паспорт НОМЕР_4 від 22.08.1997р., виданий Шевченківським РВ ЛМ УМВС України у Львівській області;

від відповідача:ОСОБА_4 - адвокат, доручення № 12/3 від 26.09.2011р.;

в с т а н о в и в :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" заборгованості в сумі 99681 грн. 91 коп.

Ухвалою суду від 13.10.2011 року розгляд справи в судовому засіданні призначено на 27.10.2011 року.

Ухвалами суду від 27.10.2011 року, 15.11.2011 року, 13.12.2011 року розгляд справи відкладався на 15.11.2011 року, 13.12.2011 року, 03.01.2012 року. Ухвалою від 13.12.2011 року продовжено строк розгляду спору.

Позивачем, 27.10.2011 року подано до суду уточнену позовну заяву № 8951/2011-свх. Зокрема, позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "Медобори", стягнути з відповідача 108 250, 00 грн. заборгованості (50 000, 00 грн. - основний борг, 250, 00 грн. - штраф в розмірі 0, 5 %, 58 000, 00 грн. - 24% річних). Ухвалою суду від 27.10.2011 року відмовлено у задоволенні вимоги про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача.

12.12.2011 року позивач подав уточнену позовну заяву № 10586/2011-свх, в якій просить повторно накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "Медобори", стягнути з відповідача 149 276, 36 грн. заборгованості (50 000, 00 грн. - основний борг, 250, 00 грн. - штраф в розмірі 0, 5 %, 58 000, 00 грн. - 24% річних, 41 026, 36 грн. - інфляційних втрат).

Суд, розглянувши подану заяву вказує наступне. Норми Господарського процесуального кодексу України надають право позивачу змінити підставу або предмет позову, однак тільки до розгляду спору по суті. Позивачем, в уточненій позовній заяві № 10586/2011-свх від 12.12.2011 року заявлено нову вимогу, а саме про стягнення боргу з урахування індексу інфляції. Дану вимогу заявлено після початку розгляду спору по суті. Решта заявлених вимог співпадають із вимогами, що вказані у попередній уточненій позовній заяві. Отже, у прийнятті до розгляду уточненої заяви № 10586/2011-свх від 12.12.2011 року слід відмовити.

Спір розглядається відповідно до вимог викладених в уточненій позовній заяві № 8951/2011-свх від 27.10.2011 року. Відповідно має місце нова ціна позову.

В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ "Медобори", 11.08.2006 року укладено договір № 3-08/06.

Відповідно до п. 1.1 договору позикодавець (позивач) передає у власність позичальнику (відповідачеві) грошові кошти в розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов'язується повернути їх позикодавцю.

Сума позики за договором становить 50 000, 00 грн. (п. 2.1 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що термін повернення позики становить до 31.12.2006 року.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав позику в сумі 50 000, 00 грн., про що свідчить видатковий касовий ордер № 1 від 11.08.2006 року. В свою чергу, порушивши умови договору відповідач кошти не повернув.

Згідно п. 6.1 договору при відтермінуванні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 0, 5 % від неповерненої суми позики. На підставі даного пункту договору відповідачу нараховано 250, 00 грн. - штрафу, що складає 0, 5 % від суми неповерненої позики.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що при простроченні повернення позики (її частини) позичальник додатково до штрафу, передбаченому в п. 6.1 договору, сплачує проценти в розмірі 24 % річних, виходячи з неповерненої суми за весь час прострочення. У відповідності до даного пункту договору, за прострочення повернення позики відповідачу нараховано 58 000, 00 грн. - штрафу.

Судом також встановлено, що між сторонами даного спору, 30.01.2010 року укладався договір № 01-01/10, згідно п.1.1 якого позичальник передає позикодавцю в якості матеріальної застави товар - запасні частини, перелік і вартість яких подається в додатку № 1 до даного договору, і який є невід'ємною частиною договору № 3-08-06 від 11.08.2006 року. Позичальник зобов'язується реалізувати (продати) даний товар на протязі 90 днів, і вирученими коштами розрахуватись з позикодавцем. Позикодавець, на вимогу позичальника передає товар покупцю запчастин, визначеним позичальником для їх реалізації. У разі не проведення реалізації товару у вказаний термін - 90 днів, позикодавець повертає вказану матеріальну заставу позичальнику.

Як вбачається з акту приймання - передачі товарів, позивач отримав від відповідача товар на загальну суму 156 500, 00 грн. На замовлення позивача проведено експертизу, якою встановлено ринкову вартість запчастин, що передані підприємцю згідно вищевказаного акту. Згідно висновку експерта, складного 31.12.2010 року, вартість запчастин становить 33 169, 48 грн.

Товар у визначений договором термін позикодавцем не реалізовано. Позивач звертався до відповідача з листом, в якому просив прийняти назад запасні частини, передані йому згідно договору № 01-01/10, укладеного сторонами 30.01.2010 року. Факт отримання відповідачем листа підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.12.2011 року. Запасні частини відповідачем не прийнято. Як вбачається з листа позивача від 03.01.2012 року, адресованого суду, на даний час товар (запасні частини) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( юридична адреса Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2).

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем доведено факт неналежного виконання договірних зобов'язань з боку відповідача, відповідно вимога про стягнення основного боргу в сумі 50 000, 00 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що у випадку відтермінування повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 0, 5 % від неповерненої суми позики.

Штраф в сумі 250, 00 грн. (0, 5 % від суми неповерненої позики) нараховано позивачем правомірно, відповідно підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, пунктом 6.2 договору сторони погодили інший розмір процентів, ніж той що встановлено законом., зокрема - 24 % річних.

Отже, 58 000, 00 грн., що складають 24 % річних нараховані позивачем правомірно. відповідно підлягають стягненню з відповідача.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача. Зайво сплачене державне мито в сумі 410, 64 грн. повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 526, 530, 546, 549, 551, 625, 629, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори" про стягнення заборгованості в сумі 108 250, 00 грн., з яких 50 000, 00 грн. - основний борг, 250, 00 грн. - штраф в розмірі 0, 5 %, 58 000, 00 грн. - 24% річних - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медобори", вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ,76000 (код ЄДРПОУ 30474985) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 50 000, 00 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) - основного боргу, 250, 00 грн. (двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) - штрафу в розмірі 0, 5 %, 58 000, 00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) - 24% річних, 1 082, 50 грн. (одну тисячу вісімдесят дві грн. 50 коп.) - державного мита, 118, 00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Державне мито в сумі 410, 64 грн. (чотириста десять грн. 64 коп.) повернути позивачу, як зайво сплачене, про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 05.01.2012 року

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

___ І.В.Григорчук 05.01.12