Рішення № 20542447, 29.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 грудня 2011 р. Справа 9/181/2011/5003

за позовом:Військового прокурора Вінницького гарнізону (вул. Червоноармійська, 105, м. Вінниця, 21007) в інтересах держави в особі Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод", код ЄДРПОУ 08316910 (вул. Червоноармійська, 67, м. Вінниця, 21007)

до:Приватного підприємства "Грандзернотранс", код ЄДРПОУ 35445786 (площа Жовтнева, 1/615, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 21 645,14 грн. згідно договору №23 від 05.06.2009р.

Головуючий суддя Балтак О.О.

Секретар судового засідання Білоус І.М.

Представники сторін:

прокуратури: Сопівник А.В. - помічник прокурора;

позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2. - представник за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Військовим прокурором Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" заявлено позов до Приватного підприємства "Грандзернотранс" про стягнення 21 645,14 грн. згідно договору №23 від 05.06.2009р., з яких 18 200,00 грн. - пені; 2 675,00 грн. - індексу інфляції; 770,14 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.11.11р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі № 9/181/2011/5003. Ухвалами суду від 24.11.11р., 15.12.11р. розгляд справи з підстав передбачених законодавством неодноразово відкладався.

29.12.11р. в судовому засіданні прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

В свою чергу, представник відповідача проти позову заперечив та підтримав позицію, викладену у відзиві № 173 від 23.11.11р.

Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

05.06.2009 року Державне підприємство "732 Вінницький ремонтний завод" (орендодавець) та Приватне підприємство "Грандзернотранс" (орендар) уклали договір оренди № 23. Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування наступне майно: (транспортний засіб).

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що плата за оренду встановлюється в розмірі 5000,00 грн. в місяць в т.ч. з ПДВ. Орендар здійснює попередню оплату послуг орендодавця в розмірі 100 % вартості послуг за кожен місяць. Плата сплачується готівкою через касу орендодавця, та в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок останнього (пп. 4.2, 4.3 договору). Згідно п. 6.5 договору орендар зобов"язався своєчасно здійснювати орендні платежі.

На виконання умов договору оренди 05.06.09р. позивач передав предмет договору (транспортний засіб) орендарю, що стверджується актом приймання-передачі майна в оренду.

Однак, з пояснень прокурора та представника позивача вбачається, що відповідач в порушення договірних зобов"язань орендні платежі своєчасно не проводив, в результаті чого починаючи з 06.09.09р. борг останнього перед позивачем збільшувався кожного місяця на 5000,00 грн. протягом 4 місяців і на 06.12.2009р. сума заборгованості становила 20 000,00 грн. Вказана сума боргу всупереч п.6.5 договору була сплачена відповідачем лише 08.02.11р.

Відтак, останні вважають, що згідно п. 8.2 договору відповідач (Орендар) за несвоєчасне або неповне проведення розрахунків зобов"язаний сплатити Орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Крім того, судом встановлено, що господарським судом Вінницької області (суддя Колбасов Ф.Ф.) розглядалася справа № 3/5/2011/5003 за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" до Приватного підприємства "Грандзернотранс" про стягнення 24655,86 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди № 23 від 05.06.2009р. За результатами розгляду вказаної справи, 10.11.11р. було прийняте рішення яким в позові в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу відмовлено, провадження у справі в частині стягнення 15000,00 грн основного боргу відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено, а позов в частині стягнення 2139,31 грн. пені, 1991,76 грн. інфляційних втрат, 524,79 грн. 3% річних відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України залишено без розгляду. З-поміж того, в даному рішенні суду встановлено те, що згідно первинних бухгалтерських документів грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. (які було перераховані позивачу згідно платіжних доручень №393 від 21.09.2010р., № 446 від 28.10.2010р., № 454 від 29.10.2010р. та частково згідно платіжного доручення № 603 від 29.12.2010р. на суму 2500 грн.) вважаються сплаченими по договору № 23 від 05.06.2009р. за вересень 2009р. згідно рахунку-фактури № СФ-374 від 18.09.09р. З врахуванням викладеного, станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахувалась заборгованість по сплаті орендної плати по договору № 23 від 05.06.2009р. в розмірі 15000,00 грн.(за жовтень - грудень 2009р.). Разом з тим, після порушення провадження у справі № 3/5/2011/5003 відповідач повністю погасив заборгованість по орендній платі за договором № 23 від 05.06.2009р. на загальну суму 15000,00 грн., в підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 50 від 08.02.11р. на суму 29300,00 грн. та обопільно підписаний акт звірки розрахунків, який підтверджує відсутність станом на 08.02.2011 р. заборгованість по орендній платі.

Суд, зважаючи на встановлені факти та надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 18200,00 грн. - пені за період з 01.08.10р. по 01.02.11р. слід відмовити з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності про застосування якої відповідач просить у відзиві на позовну заяву № 173 від 23.11.11р.

За приписами статті 256 ЦК України позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частини 1 і 2 стаття 258 ЦК України визначає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Для правильного обчислення позовної давності важливим є визначення її початкового моменту, оскільки від нього залежить правильне обчислення строку позовної давності і в кінцевому результаті захист порушеного права.

За правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається із спливом цього строку (п.5 ч.2 ст.261 ЦК України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Як вбачається із вимог прокурора борг відповідача виник за період з вересня по грудень 2009 р., а позивач звернувся до суду з відповідним позовом лише 01.11.2011 року. Відтак, в силу ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи те, що до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, то правові підстави для задолення даної вимоги відсутні з огляду на сплив позовної давності.

До того ж відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань прокурором заявлено до стягнення 2 675,00 грн. - індексу інфляції; 770,14 грн. - 3% річних.

В силу ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги прокурора і позивача про стягнення індексу інфляції, 3% річних є правомірними, однак сам розмір та період заявлених до стягнення індексу інфляції, 3% річних суперечать вимогам діючого законодавства. Згідно Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Держкомстату від 27.07.2007 р. № 265, оскільки при застосуванні індексу інфляції індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

В результаті перерахунку 3% річних:

Борг за вересень 2009р.: з 06.09.09р. по 20.09.10р. на суму 5000,00 грн. - 156,16 грн.; з 21.09.10р. по 27.10.10р. на суму 4250,00 грн. - 12,92 грн.; з 28.10.10р. по 28.10.10р. на суму 3250,00 грн. - 0,27 грн.; з 29.10.10р. по 29.12.10р. на суму 2500,00 грн. - 12,74 грн.

Борг за жовтень 2009р.: з 06.10.09р. по 08.02.11р. на суму 5000,00 грн. - 201,78 грн.

Борг за листопад 2009р.: з 06.11.09р. по 08.02.11р. на суму 5000,00 грн. - 189,04 грн.;

Борг за грудень 2009р.: з 06.12.09р. по 08.02.11р. на суму 5000,00 грн. - 176,71 грн.

Всього судом отримано - 749,62 грн.

В результаті перерахунку індексу інфляції:

Борг за вересень 2009р.: з 06.09.09р. по 20.09.10р. на суму 5000,00 грн. - 570,00 грн.; з 21.09.10р. по 27.10.10р. на суму 4250,00 грн. - 21,25 грн.; з 29.10.10р. по 29.12.10р. на суму 2500,00 грн.- 27,50 грн.

Борг за жовтень 2009р.: з 06.10.09р. по 08.02.11р. на суму 5000,00 грн. - 670,00 грн.

Борг за листопад 2009р.: з 06.11.09р. по 08.02.11р. на суму 5000,00 грн. - 620,00 грн.;

Борг за грудень 2009р.: з 06.12.09р. по 08.02.11р. на суму 5000,00 грн. - 560,00 грн.

Всього судом отримано - 2468,75 грн.

Оскільки, отримані в результаті перерахунку судом суми індексу інфляції та 3% річних є меншими від тих, які заявлені прокурором, суд відмовляє в стягнені 206,25 грн. - індексу інфляції та 20,52 грн. - 3% річних.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо повної відмови в стягненні пені та часткової відмови в стягненні індексу інфляції та 3% річних.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. В задоволенні позову в частині стягнення 18 200,00 грн. - пені відмовити.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 206,25 грн. - індексу інфляції та 20,52 грн. - 3% річних відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Грандзернотранс", код ЄДРПОУ 35445786 (площа Жовтнева, 1/615, м. Вінниця, 21000) на користь Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод", код ЄДРПОУ 08316910 (вул. Червоноармійська, 67, м. Вінниця, 21007) 2468,75 грн. - індексу інфляції та 749,62 грн. - 3% річних.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Грандзернотранс", код ЄДРПОУ 35445786 (площа Жовтнева, 1/615, м. Вінниця, 21000) до Державного бюджету України 209,87 грн. - судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 січня 2012 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи