Постанова № 20541806, 09.09.2011, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 2-а-4150/11

Постанова

Іменем України

09 вересня 2011 року Комсомольський районний суд м.Херсона у складі:

головуючої судді Майдан С.І.

при секретарі Коноплянніковій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснення перерахунку і виплати недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и в:

Позивач 08.07.2011 року звернулася в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона, в якому просить поновити строк на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»за період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року, зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та вимог ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплати, з врахуванням фактично сплачених сум в цей період, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона відноситься до категорії «дитина війни»і на підставі ст.6 цього Закону йому повинна щомісячно виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Однак зазначена допомога їй виплачувалась у заниженому розмірі. Вважає протиправним невиплату їй вказаної державної допомоги з 01.01.2011 року по 01.07.2011 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно.

Ухвалою Комсомольського районного суду м.Херсона від 09.09.2011 року провадження по справі в частині зобовязати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона в частині визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона, щодо не нарахування доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року за рахунок коштів Державного бюджету України, зобовязати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 виплату до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року за рахунок коштів Державного бюджету України, закрито.

Позивач в судове засідання не зявилась, про час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав заяву про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.155 КАС України.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона та відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни.

З матеріалів справи вбачається, що управління будь-яких дій, повязаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснював, а також не проводив виплату.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV), застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст.6 Закону №2195-IV , то вони є безпідставними.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком.

Не визначеність у Законі іншого, ніж вищенаведеній нормі Закону, розміру для обчислення підвищення до пенсії особам зі статусом «дитина війни», не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як про це визначено у ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, посилання відповідача на положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є недоречними та судом до уваги не приймається.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону № 2195-IV, який має вищу юридичну силу.

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх обовязків, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.

Згідно абзацу 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. №12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обовязок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.

Враховуючи, що держава бере на себе обовязок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії і поклала виконання обовязку на центральний орган виконавчої влади Пенсійний фонд України, який через місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд приходить до висновку, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Отже, законною є вимога позивача щодо нарахування підвищення, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.04.2011 року по 01.07.2011 року.

Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ч.2 ст.19, ст.152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України»від 08.11.2005р., рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп-2008, рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року, ст.ст. 11,71,161,162 КАС України, ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.08.1999 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснення перерахунку і виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»задовольнити.

Визнати противоправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м.Херсона ( м.Херсон, вул. Комкова, 76а р/р 256063071212 ВАТ "Ощадбанк" МФО 352457 код ОКПО 21294879) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) надбавки 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 01.04.2011 по час дії норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням фактично виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через Комсомольський районний суд м.Херсона шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя:С. І. Майдан