Ухвала суду № 2053869, 01.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-11116/06

К-38386/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2008 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Федорова М.О.

суддів:                                                            Брайка А.І.

                                                                          Маринчак Н.Є.

                                                                          Карася О.В.

                                                                          Рибченко А.О.

секретар судового засідання                   Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 01.07.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2007

у справі                     № АС-13/378-06

за позовом               Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору

до                               Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про                             скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ) №0000420815/, №0000430815/0 та №0000450815/0 0 від 14.07.2006.

Постановою господарського суду Харківської області від 30.10.06, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 у справі № АС-13/378-06, позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить їх скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведення планової виїзної перевірки Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 01.01.2005р. по 01.04.2006р. №1154/41-014/14308894 від 04.07.2006р., на підставі якого відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення - рішення від 14.07.2006р. №0000420815/0, №0000430815/0 та №0000450815/0.

Відповідно до податкового повідомлення - рішення №0000420815/0 від 14.07.2006р., при проведенні вказаної перевірки перевіряючими було встановлено порушення підприємством вимог п. 13.1 та п. 13.2 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", пов'язане з тим, що при здійсненні виплат агентської винагороди на користь Компанії „АN АігсгаftSuрроrtLTD" та Північноафриканської Торгової Компанії „NortAfrikaGeneralТrading, АіrроrtRоаd" (Лівія) не був утриманий податок з доходів нерезидентів на суму 1597301,0 грн. (15% від суми перерахованої винагороди (відсотків) на загальну суму 10648677,33 грн.).

Як вказано в акті перевірки і це підтверджено наданими сторонами документами, позивачем з Компанією „АN АігсгаftSuрроrtLTD" (Великобританія) (агент) була укладена агентська угода № 1-12-2004 від 01.12.04 р., за якою на агента були покладені обов'язки по веденню переговорів та укладанню контрактів з Компанією "LevithanНоldingInvestments" (Люксембург) (замовник) на придбання не менш 50 літаків виробництва підприємства позивача за період з 2005р. по 2010р. Угодою передбачено, що всі виконанні за агентською угодою послуги призначені для використання та споживання за межами митної території України. Сторони за угодою обумовили виплату агенту винагороду за виконані роботи.

Факт виконання агентом зобов'язань за угодою № 1-12-2004 від 01.12.04 р. підтверджені актом прийому-передачі виконаних робіт б/н від 01.02.05 р. За результатами діяльності агента підприємством був укладений контракт № 19/01 від 26.01.05 р. На користь агента підприємством у 1 кварталі 2005 р. були перераховані кошти в сумі 264434,0 дол. США (1399077,33 грн.) та у 2 кварталі 2005 р. в сумі 1430000 дол. США (7296000 грн.), всього в сумі 1694434,0 дол. США (8628677,33 грн.), про що зазначено в акті перевірки (а.с.50-51 акту) та підтверджується копіями платіжних доручень в іноземній валюті №6 від 06.03.05р., №8 від 09.03.05р., №109 від 11.03.05р., №112 від 17.03.05р., №5 від 24.03.05р., №15 від 27.03.06р. №116 від 07.04.05р., №135 від 29.04.05р., №12 від 17.05.05р., № 26 від 08.06.05р., № 31 від 08.06.05р. (т.1, а.с.83-84, 88-98)

В акті перевірки вказано, що позивач не подавав до СДПІ звітів про кожного нерезидента, якому були виплачені доходи, як передбачено наказом ДПА України №28 від 16.01.1998р. Також, в акті зазначено, що листом Міністерства закордонних справ України № 72/16-612/1 - 4311 від 10.02.1993р. підтверджений факт укладання міждержавної угоди з Великобританією про уникнення подвійного оподаткування, яка набрала чинності з 11.08.1993 р.

Відповідно до пункту 4 «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 470 від 06.05.2001р. (далі - Порядок), підставою для звільнення (зменшення) доходів від оподаткування є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Дана довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена  відповідно  до  законодавства  України  та  обов'язково  містити  відповідну інформацію.

Цим же порядком встановлено, що у разі необхідності така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди посилаються на те, що дану довідку мало витребувати СДПІ. Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди не дослідили цього питання. За відсутності довідки зробили не вірні висновки.

В ході перевірки також встановлено факт укладання позивача (принципал) з Північноафриканською Торговою Компанією «NortAfrikaGeneralTrading. AirportRoad» (Лівія) (агент) агентської угоди від 25.08.05р., за якою агент уповноважувався представляти інтереси підприємства при продажу літаків на території держав північної Африки.

За даними перевіряючих, які не спростовані позивачем, частина винагороди агенту була перерахована у 1 кварталі 2006 р. в сумі 400000,0 дол. США (2020000,0 грн.).

Судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги того, що відповідно листа Міністерства закордонних справ України від 10.11.2003р. між Україною та Лівією не укладена угода про уникнення подвійного оподаткування. До  того ж, як зазначає відповідач, що також не перевірено судами попередніх інстанцій, позивач не надавав до СДПІ ВПП звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів, що свідчить про порушенням суб'єктом господарювання «Порядку надання звітів про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів», затвердженого Наказом ДПАУ від 16.01.1998р. №28, із змінами і доповненнями.

Згідно п. 13.1. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти брокерську, комісійну або агентську винагороду, отриману від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів (п. “З” п.13.1 Закону №334/94-ВР).

Відповідно до п.13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) ... зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Стосовно податкового повідомлення - рішення № 0000430815/0 від 14.07.06р., яким позивачу  встановлено податкове зобов’язання з земельного податку у розмірі основного платежу 1720510,47 грн. та штрафні (фінансові санкції) – 1720 510,47 грн., судова колегія Вищого адміністративного суду України враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі перевіряємого періоду в 2005 році, Харківське державне авіаційне виробниче підприємство користувалось пільгою на підставі п. 23 ст.12 р.5 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. за №2535-ХП ( далі - Закон 2535-ХІІ ) зі змінами та доповненнями, яка була відображена у розрахунку земельного податку на 2005 рік, наданого підприємством до СДПІ ВПП у м. Харкові 31.01.2005 р. вх. № 362. У звіті про пільги на земельний податок, розмір пільги на 2005 рік дорівнює 100 відсоткам, відповідно, сума пільги складає 6882041,93 грн.

Статтею 70 Закону України "Про державний бюджет в Україні на 2005 рік" від 23.12.2004 р. № 2285-ІV, встановлено, що в 2005 році звільнення від земельного податку, передбачене в пункті 23 частини першої статті 12 Закону 2535-ХІІ, здійснюється виключно за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування в частині, що зараховується до відповідних бюджетів.

Проте, скасовуючи зазначене податкове повідомлення – рішення, суди не з’ясували чи надавалось Харківському державному авіаційному виробничому підприємству рішення Харківської обласної ради про звільнення від сплати податку на землю з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р.

Стосовно податкового повідомлення - рішення № 0000450815/0 від 14.07.06р. слід зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки перевіряючими було встановлено, що підприємство подавало до СДПІ податкові декларації по ПДВ за лютий 2005 р. від 21.03.05р., за березень 2006 р. від 20.04.05р. та у період, що перевірявся, були подані також уточнюючі розрахунки до раніш поданих податкових декларацій за червень 2005 р. від 29.12.05р., за листопад 2005р. від 10.02.06р. та за березень 2006р. від 26.04.06р.

При перевірці правильності складання уточнюючих розрахунків податкових декларацій по ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в розрахунку за березень 2006 р. невірно визначена сума ПДВ у р. 7.4 по коду декларації 23.2 (6804186,0 гри. замість 6456640,0 гра), що вплинуло на визначену підприємством суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати за підсумками поточного звітного періоду.

В уточнюючому розрахунку до податкової декларації по ПДВ за червень 2005 р. відображено зменшення податкових зобов'язань на 110600,0 грн. і на цю ж суму збільшена сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню; в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань по ПДВ за листопад 2005 р. зменшена сума податкових зобов'язань на 293,0 грн., але, як зазначено в акті перевірки, документів у підтвердження фактичної сплати зазначених сум постачальникам підприємство перевіряючим не надавало.

Згідно абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, бюджетному відшкодуванню підлягає сума ПДВ фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків, який до початкуйого перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Суди попередніх інстанцій не перевірили і не взяли до уваги посилання відповідача на те, що уточнюючі розрахунки, якими було зменшено суми бюджетного відшкодування за квітень, червень, листопад 2005р. були надані на адресу СДПІ ВПП вже після закінчення  документальної  перевірки  підприємства  та  викладення  вказаних порушень в акті перевірки.

Враховуючи суть спору, характер спірних правовідносин, викладені обставини свідчать про не дослідження всіх доказів у їх сукупності всупереч приписам ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду слід всебічно та повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з’ясували обставини справи, не перевірив доводів і заперечень сторін та доказів по справі в зв’язку з чим постанова господарського суду Харківської області від 30.10.2006р. та ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 р. у справі № АС-13/378-06 підлягають скасуванню, а справа № АС-13/378-06, відповідно до п. 6 ч.1 ст.223 КАС України, передається на розгляд суду першої інстанції

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 30.10.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2007 р. у справі № АС-13/378-06– скасувати.

Справу № АС-13/378-06 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О.ФедоровСуддіА.І. Брайко Н.Є.МаринчакО.В. КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                              А.О.Патюк