Постанова № 20533342, 23.12.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2011 р. Справа № 5019/1630/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. , суддя Савченко Г.І. секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гарник О.В. начальник відділу;

від відповідача - Циба В.П. голова організації;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Рівненської крайової організації Української республіканської партії Лукяненка на рішення господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. у справі №5019/1630/11

за позовом Управління комунальною власністю м.Рівне

до Рівненської крайової організації Української республіканської

партії Лук'яненка м.Рівне

про звільнення майна шляхом виселення

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.22, 28 Господар-ського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

В судовому засіданні 12 грудня 2011р. оголошувалась перерва.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. у справі №5019/1630/ 11 (суддя Войтюк В.Р.) задоволено позов Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі в тексті Управління) до Рівненської крайової організації Української республіканської партії Лукяненка (надалі в тексті Партія) про звільнення майна шляхом виселення.

Відповідно до рішення, Партію зобовязано звільнити нежитлове приміщення загальною площею 32,9 м2 по вул.С.Петлюри,1 у м.Рівне шляхом виселення; крім того, з Партії на користь Управління підлягає стягненню 321 грн. судових витрат.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням заяви про змі ну підстав позову, пропозицій Позивача про внесення змін до договору оренди Відповідач не прийняв, тому сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договору оренди комунального майна і відтак, договір від 28.03.2000р. є неукладеним. При цьому, місцевий господарський суд вважає, що рішення у справах №3/103 та №18/97, якими правопопереднику Позивача відмовлено у позовах про виселення Партії та стягнення орендної плати не мають преюдиційної сили, оскільки, під час вирішення зазначених справ, суди не надавали оцінки: укладений чи неукладений договір оренди від 28.03.2000р., чи наявні істотні умови договору. А так, згідно ст.387 ЦК Ук-раїни та п.3.1.1 Положення про Управління, останнє забезпечує захист майнових та немайнових прав та інтересів міської ради і правомірно звернулось до суду, оскільки твердження про неза-конність та безпідставність перебування Партії у будівлі №1 по вул.Петлюри, як і вимога про витребування нежитлового приміщення площею 32,9 м2 з незаконного володіння Відповідача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтерджені належними доказами.(т.1, арк.справи 112-117).

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив рішення скасувати як упереджене і необґрунтоване та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неповно зясовано обставини справи, зокрема, не враховано, що Рівненська обласна організації Української республіканської партії Лукяненка є правонаступником крайової організації Української республіканської партії, з якою було укладено договір оренди від 02.09.1996 року, і відповідно, самовільного захоплення спірного приміщення не здійснювала. Зауважує, що місцевий суд не встановив, з якого саме приміщення і де саме знаходяться спірні 32,9 м2 у будівлі №1 по вул.С.Петлюри; не встановив місцевий суд і предмету дослідження у справах №3/103 та №18/97; не звернув суд уваги на те, що до Договору оренди так і не було внесено змін у добровільному порядку, а, між тим договір припиняється лише у звязку із смер-тю громадянина або із ліквідацією чи банкрутством юридичної особи.(т.1, арк.справи 131; т.2, арк.справи 5-6, 55-58).

У відзиві на апеляційну скаргу від 12.12.2011р. Управління комунальною власністю заперечило доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що справа містить докази направлення Відповідачеві кореспонденції за юридичною адресою: м.Рівне, вул.Петлюри,1; договір оренди не містить істотних умов, передбачених для договорів оренди комунального майна, передбачених ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тому в силу п.8 ст.181 ГК України вважається неукладеним. Цієї обставини, під час розгляду справи, Відповідач так і не спростував. Рішення від 28.09.2011р. законне, обґрунтоване і відповідає вимогам чинного законодавства, тому його необхідно залишити без змін, а в задоволенні скарги відмовити.(т.2, арк.справи 44-46).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи стверджено, що рішенням Рівненської міської ради від 29.05.1996р. №136 «Про оренду приміщень, розміщених в будинку по вул.С.Петлюри, 1», - зобов`язано Департамент міського господарства укласти та переукласти договори оренди строком на 25 років з політичними партіями та громадськими організаціями, які орендують приміщення по вул.С.Петлюри, 1 для забезпечення їх статутної діяльності та звільнити їх від орендної плати строком на 10 років.

На виконання указаного рішення між Департаментом міського господарства та Рівненською обласною організацією Української Республіканської Партії 02.09.1996р. укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 72,8 м2 по вул.С.Петлюри, 1 у м.Рівне.

У зв`язку з реорганізацією Департаменту міського господарства та зміною орендодавця, 28.03.2000р. договір оренди приміщення по вул.С.Петлюри, 1 переукладено Управлінням житлового господарства-орендодавцем та Рівненською обласною організацією Української Республікканської партії-орендарем на площу 69,7 м2 (п.1). Крім цього, згідно п.11 Договору оренди, передбачено, що орендар звільняється від сплати орендної плати строком на 10 років відповідно до рішення Рівненської міської ради від 29.05.1996р. №136. Строк дії Договору оренди становить 25 років, починаючи з 02.09.1996 року.(т.1, арк.справи 9-10).

Відповідно до рішення Рівненської міської ради від 02.07.2002р. №41, Управління житлово-го господарства та Управління комунального господарства реорганізовано в Управління житлово-комунального господарства, а відповідно до рішення Рівненської міської ради від 10.07.2009р. №2653 Управління житлово-комунального господарства зобовязане передати, а Управління комунальною власністю прийняти на баланс нежитлові приміщення комунальної власності, які знаходяться в адміністративному будинку загальною площею 1636,3 м2 по вул.С.Петлюри, 1 у м. Рівне.(т.1, арк.справи 11-15).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2009р. скасовано рішення господарського суду Рівненської області у справі №3/103 за позовом Управління житлово-комунального господарства до Рівненської крайової організації Української республіканської партії Лукяненка про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенні площею 69,7 м2 на першому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у м.Рівне, вул.С.Петлюри, 1. Натомість судом апеляційної інстанції прийняте нове рішення, яким в позові відмовлено за безпідставністю.(т.1, арк.справи 62-63, 104-106).

З постанови вбачається, що Львівський апеляційний господарський суд у справі №3/103 встановив, зокрема таке:

Матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом про державну реєстрацію стверджується, що Рівненська обласна організація Української республіканської партії була зареєстрована 25.10.1993 року. Надалі, 21.04.2002р. партія була реорганізована в Українську народну партію «Собор»шляхом її приєднання до Української республіканської партії, зі зміною найменування останньої на Українська республіканська партія «Собор». При чому, як вбачається з рішення зїзду Української республіканської партії «Собор»від 28.05.2006р. остання змінила своє найменування на Українська республіканська партія Лукяненка.

Як вбачається зі свідоцтв про реєстрацію від 21.12.2006р. та 20.06.2007р., виданих Мініс-терством юстиції України та його головним управлінням в Рівненській області, здійснено дер-жавну реєстрацію Української республіканської партії Лукяненка та її Рівненської обласної ор-ганізації. Рівненська крайова організація Української республіканської партії Лукяненка 26.06. 2007р. була зареєстрована як юридична особа, що стверджується свідоцтвом №814920.(т.1, арк. справи 85-зворот).

Відповідачем-Рівненською крайовою організацією Української Республіканської партії Лукяненка неодноразово пропонувалось Управлінню житлово-комунального господарства переукласти з ним договір оренди на спірне приміщення, що стверджується листами Відповідача, адресованими Позивачу (від 10.08.2007р., від 25.12.2007р., від 12.03.2008р.). Однак, як вбачається з листів-відповідей останнього договір оренди з Відповідачем переукладено не було, з мотивів ненадання доказів правонаступництва Рівненської обласної організація Української республіканської партії.

Як встановлено апеляційним судом, Договір оренди нежитлового приміщення від 28.03. 2000р., укладений строком на 25 років, починаючи з 02.09.1996р., тобто строк його дії на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення (22.10.2008р.) не закінчився. Також, не відбулось ліквідації чи банкрутства сторін даного Договору. Крім цього, Договір не був розірваний у встановленому законодавством порядку. Доказів протилежного, Позивачем у відповідності до ст.ст. 43, 33 ГПК України, суду не подано.

Невнесення сторонами змін до даного Договору в частині встановлення орендної плати відповідно до рішень Рівненської міської ради 29.05.1996р. №136 та 12.06.2007р. №869, Закону України «Про оренду державного та комунального майна»чи інших істотних умов договору не є підставою для висновку про його припинення та безпідставність перебування Відповідача в орендованому приміщенні.За наявності зазначених обставин, орендодавець не позбавлений права вимагати відповідно до договору та законодавства України внесення змін до зазначеного Договору оренди.

За наслідками перегляду рішення у справі №3/103, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Рівненська обласна організація Української республіканської партії Лукяненка є орендарем спірного майна відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000р., а отже, на законних підставах перебуває у нежитловому приміщенні, загальною площею 69,7 м2 на першому поверсі аміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.С.Петлюри, 1.(т.1, арк.справи 104-106).

Крім того, рішенням господарського суду Рівненської області від 09.06.2010р. у справі №18/97, яке набрало законної сили, Управлінню житлово-комунального господарства відмовлено у задоволенні позову до Рівненської крайової організації Української Республіканської партії Лукяненка про стягнення заборгованості з орендної плати за період з вересня 2006р. по жовтень 2009 року в сумі 10060 грн. 61 коп.(т.1, арк.справи 58-59).

Вирішуючи спір у справі №18/97, господарський суд Рівненської області дійшов виснов-ку про укладеність Договору оренди від 28.03.2000р. та безпідставність заявлених вимог з огляду на відсутність у Договорі оренди від 28.03.2000р. розміру орендної плати, ні на момент його укладання, ні після закінчення терміну безкоштовного користування, встановленого рішенням Рівненської міської ради №136 від 29.05.1996р.

Враховуючи висновки, яких дійшов Львівський апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення у справі №3/103 господарський суд Рівненської області визнав позов Управління житлово-комунального господарства у справі №18/97 безпідставним і необґрунтованим, оскільки, не встановивши у Договорі оренди розміру орендної плати і маючи на меті її отримання з орендаря-Відповідача, Позивач повинен був виступити з ініціативою про внесення змін до Договору оренди. Проте будь-яких доказів звернення до Відповідача з пропозицією внесення змін до Договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати Позивач суду не надав.(т.1, арк. справи 59-зворот).

Згідно рішення Рівненської міської ради від 12.06.2007р. №869 «Про умови надання в оренду приміщень місцевим осередкам політичних партій та громадських організацій», правопо передник Позивача та Позивач повинні були узгодити площі займаних приміщень з усіма політичними партіями та громадськими організаціями, які є орендарями «Народного дому»(спірної будівлі по вул.С.Петлюри,1 у м.Рівне) і переукласти договори оренди на узгоджені між ними площі, проте, як вбачається з матеріалів даної справи, на площу нежитлових приміщень 69,7 м2 Управлінням комунальною власністю та Рівненською крайової організації Української республіканської партії Лук`яненка Договір оренди нежитлового приміщення не переукладено дотепер, що стверджується матеріалами справи.

Перевіряючи відповідність рішення вимогам чинного законодавства, колегія суддів виходить з наступного:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що цивільні права та обовязки виникають з договорів та інших правочинів, а також із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення містить ст.193 Господарського кодексу України (надалі ГК України).

Відповідно до ст.759 ЦК України, задоговоромнайму(оренди)наймодавецьпередає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливостіукладеннята виконання договору найму (оренди).Договір наймуукладаєтьсянастрок,встановлений договором.

Аналогічні положення містяться у ст.283 ГК України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендоюєзаснованенадоговорі строковеплатне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Аналогічну норму містить ч.1 та5 ст.762 ЦК України.

Статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції, що діяла на момент укладення Договору) передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2, 4 ст.21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, що діяла на момент укладання Договору) встановлено:

1. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

2. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

4. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Приписи норм, викладених в ст.ст. 3, 10, 12, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»залишились незмінними і на момент вирішення даного спору, за виключенням незначних змін ч.2 ст.21 даного Закону.

Висновок, якого суд першої інстанції дійшов покликаючись на приписи ст.12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.638 ЦК УКраїни і п.8 ст.181 ГК України, що 28.03.2000р. сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов і Договір оренди не житлового приміщення є неукладеним (таким, що не відбувся) на думку судової колегії суперечить обставинам справи.

Разом з тим, суд першої інстанції лишив поза увагою те, що укладення угоди носить одномоментний, а не триваючий характер і станом на 28.03.2000р. ні Господарський кодекс України, ні Цивільний кодекс України не були чинними і їх положення щодо неукаледних угод у 2000 році не діяли. Не передбачають розповсюдження цих норм на спірні відносини і Прикінцеві та перехідні положення даних кодексів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Договір оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000р. є укладеним, на момент вирішення спору судом першої інстанції чинним, що встановлено господарськими судами у справах №3/103 та №18/97. Крім того, свою дію Договір оренди від 28.03.2000р. не припинив, оскільки відсутні докази розірвання його за погодженням сторін або у судовому порядку.

При цьому, колегія суддів вважає, що факти, встановлені господарськими судами у справах №3/103 та №18/97, в силу положень ст.35 ГПК України, не потребують доказування під час вирішення даного спору.

Тому твердження Відповідача, що Договір є неукладеним через відсутність згоди з усіх істотних умов, на думку колегії суддів, є безпідставним.

Частиною 4 ст.284 ГК України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Як встановлено вище, договір оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000р., укладений строком на 25 років, починаючи з 02.09.1996р., тобто строк його дії на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення - не закінчився. Також, не відбулось ліквідації чи банкрутства сторін даного Договору. Крім цього, даний Договір не був розірваний у встановленому законодавством порядку. Доказів протилежного, Позивачем у відповідності до ст.ст. 43, 33 ГПК України, суду не подано.Тому, невнесення сторонами змін до даного Договору в частині встановлення орендної плати відповідно до рішень Рівненської міської ради 29.05.1996р. №136 та 12.06. 2007р. №869, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чи інших істотних умов договору не є підставою для висновку про його припинення та безпідставність перебування Відповідача в орендованому приміщенні.

Враховуючи вищезазначені обставини та положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Рівненська обласна організація Української республіканської партії Лукяненка є орендарем спірного майна відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000р., а отже, на законних підставах перебуває у нежитловому приміщенні адміністративної будівлі, яка знаходиться у м.Рівне, вул.С.Петлюри, 1.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Такими способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Обґрунтовуючи у позовній заяві вимогу про виселення, Позивач покликався на ст.387 ЦК України, згідно якої, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем у негаторному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але розпоряджається ним на підставах, встановлених законом чи договором. Відповідачем за негаторним позовом є особа, яка незаконно розпоряджається та/або володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його у особи, яка не мала права його відчужувати), тобто заволоділа ним без відповідної правової підстави. Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем у суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

Однак, як встановлено судами, Відповідач правомірно володіє і користується спірним нежитловим приміщенням.

Разом з тим, Позивач зазначає, що Відповідачу направлялись повідомлення від 24.11.2009 №08-818, від 31.12.2009 №08-948, від 03.03.2010 №08-104, від 11.03.2010 №01-79, від 09.04.2010 №01-133 з пропозиціями про внесення змін або переукладення Договору оренди.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Договір оренди від 28.03.2000р. містить умови безоплатного користування Відповідачем приміщенням комунальної власності. Договір є чинним, змін і доповнень сторони до нього не вносили.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення його строку та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцю обєкт оренди на умовах, зазначених у договорі.

Згідно ст.651 ЦК України,договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Разом з тим, статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 3 та 4 вказаної статті встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду і у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.(частина пята ст.188 ГК України).

Однак, з матералів справи вбачається, що констатуючи залишення без реагування всіх його пропозицій про внесення змін до Договору оренди Управління не подавало до господарського суду позову про спонукання (зобовязання) Партії внести зміни до існуючого Договору.

При цьому, судова колегія не вбачає, що Управлінню чинились в цьому перешкоди.

Між тим, зацікавленість Позивача в отриманні коштів за користування майном комунальної власності, з метою чого і був поданий даний позов, зобовязує саме його до дій з примусового внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення від 28.03.2000р., укладеного до 2021 року з метою встановлення відповідності його нормам діючого законодавства в частині таких істотних умов, як: вартість майна з урахуванням її індексації, орендна плата з урахуванням її індексації, страхування орендарем орендованого майна, порядок використання амортизаційних відрахувань та умови повернення орендованого майна.

В даному випадку, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та зроблено помилковий висновок про неукладеність Договору оренди та незаконність перебування Відповідача внежитловому приміщенні, загальною площею 32,9 м2 будівлі №1 по вул.С.Петлюри у м.Рівне та, відповідно, порушення прав власника даного майна територіальної громади міста Рівного в особі її представника Позивача у справі, що зумовило неправильне застосування норм ст.387 ЦК України та ст.181 ГК України щодо права власника витребовувати майно від особи, яка незаконно заволоділа ним.

Разом з тим, звертаючись із позовом, Позивач не зазначив, які саме нежитлові приміщення у триповерховій будівлі №1 загальною площею 1636,3 м2 по вул.С.Петлюри у м.Рівне без підставно і незаконно займає Відповідач. Твердження Позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про існування нежитлового приміщення загальною площею 32,9 м2 у даній будівлі ґрунтується лише на припущеннях.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

З мотивів, викладених вище, позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для даної справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. у справі №5019/1630/11 скасуванню як незаконне та необґрунтоване. Керуючись повноваженнями, наданими п.2 ч.1 ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції приймає рішення про відмову в задоволенні позову Управління комунальною власністю до Рівненської крайової організації Української Республіканської партії Лукяненка про звільнення майна шляхом виселення.

За наслідками розгляду скарги, на Позивача необхідно покласти понесені Скаржником витрати із сплати судового збору з апеляційної скарги на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій безпідставного звернення до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Рівненської крайової організації Української Республіканської партії Лукяненка на рішення господарського суду Рівненської області від 28.09.2011р. у справі №5019/1630/11 задоволити.

Рішення місцевого суду скасувати, прийняти рішення про відмову в задоволенні позову.

2.Витрати Відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на

Позивача. Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №5019/1630/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

01-12/18806/11 18806/11