Постанова № 20533327, 27.12.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2011 року Справа № 5002-5/2277-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіВоронцової Н.В.,

суддівПроценко О.І.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.08р. - прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

представник позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-01/2685 від 22.11.11р. - Рада Міністрів Автономної Республіки Крим;

представник відповідача: не з'явився - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Шельф";

представник позивача: не з'явився - Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки;

представник відповідача: не з'явився - Чорноморська районна державна адміністрація;

представник третьої особи: не з'явився - Чорноморська районна рада;

розглянувши апеляційні скарги Ради Міністрів АР Крим і Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 19 вересня 2011 року та апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2277-2011

за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь,95015) в інтересах держави в особі: 1) Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13, м. Сімферополь, 95000)

2) Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь, 95038)

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" (вул. Поштова, 53, смт. Чорноморське,96400)

Чорноморської районної державної адміністрації (вул. Кірова, 16, смт. Чорноморське, 96400)

третя особа Чорноморська районна рада (вул. Кірова, 16, смт. Чорноморське, 96400)

про визнання недійсним розпорядження та договору оренди землі, спонукання до повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим із позовною заявою до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" і Чорноморської районної державної адміністрації, в який просив суд визнати недійсним розпорядження Чорноморської РДА від 24 червня 2009 року №527-р; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №44 від 30 червня 2009 року, укладеного між Чорноморською РДА та ТОВ "Науково виробниче підприємство "Шельф", а також зобовязати повернути земельну ділянку державі площею 2,0000 га вартістю 1223214 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення норм статей 17, 122 Земельного кодексу України та пункту 12 Перехідних положень цього кодексу, Чорноморська районна державна адміністрація своїм розпорядженням від 24.06.2009р. №527-р передала в довгострокову оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" строком на 49 років земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території Новосільської сільської ради Чорноморського району АР Крим, в той час коли передача таких земель у користування відноситься виключно до повноважень Ради міністрів АР Крим.

Таким чином, з урахуванням викладеного, прокурор посилається на те, що Чорноморська районна державна адміністрація не мала повноважень і на укладання договору оренди спірної земельної ділянки та цей договір не відповідає вимогам діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 19 вересня 2011 року провадження у справі №5002-5/2277-2011 в частині визнання недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації від 24 червня 2009 року № 527-р , припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Припиняючи провадження в частині визнання недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації від 24 червня 2009 року № 527-р місцевий господарський суд виходив із того, що цей спір не пов'язаний із здійсненням учасниками судового процесу господарської діяльності, оскільки він виник виключно в звязку з виконанням Чорноморською районною державною адміністрацією владних управлінських функцій, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Рішенням господарського суду АР Крим (суддя Гаврилюк М. П.) від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2277-2011, в позові відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі №44 від 30.06.2009р., місцевий господарський суд виходив із того, що на час розгляду справи розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації щодо передачі в довгострокову оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" строком на 49 років земельної ділянки площею 2,0000 га, не скасоване, не визнано недійсним, а прокурором не доведено, що спірний договір оренди укладено особою без належних на це повноважень.

Вважаючи, що вказане рішення судом першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права і процесуального права, без з'ясування обставин які мають значення для справи, Рада міністрів АР Крим звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційної скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення та прийняте нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга Ради міністрів АР Крим зокрема мотивована тим, що розпорядженням від 24.06.20009р. №527-р і договором оренди землі №44 від 30.06.2009р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" надана в оренду земельна ділянка для будівництва та обслуговування цеху з виготовлення будівельних матеріалів, що не належить до повноважень Чорноморської районної державної адміністрації, так як така передача не повязана із правом районної державної адміністрації, визначеним частиною 3 статті 122 ЗК України, передавати земельні ділянки у користування для сільськогосподарського використання, введення водного господарства, будівництва шкіл, закладів культури, лікарень, дитячих садків.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2011 року апеляційну скаргу Ради Міністрів Автономної Республіки Крим прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розглядуна 17 листопада 2011 року о 11 год. 00 хв., колегією суддів у складі головуючого судді Воронцової Н. В., суддів Заплави Л. М., Остапової К. А.

Також, не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду у даній справі, Заступник прокурора АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення та прийняте нове, яким позов задовольнити.

Так, апеляційна скарга Заступника прокурора АР Крим зокрема мотивована тим, що в силу частини 3 статті 122 ЗК України районні державні адміністрації обмежені в уповноваженнях розпоряджатися землями за межами населених пунктів, а відтак надання Чорноморською районною державною адміністрацією земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування цеху з виготовлення будівельних матеріалів та народного споживання, здійснено з перевищенням наданих їй повноважень, а відтак вказане розпорядження повинно бути визнано недійсним, як і укладений на його підставі договір оренди.

Крім того, прокурор також стверджує, що Чорноморська районна державна адміністрація надала спірну земельну ділянку в оренду із земель сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення, віднесенням до іншої категорії земель, у порушення вимог ст. ст. 20-22 ЗК України.

Розпорядженням Заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року, в звязку з відпусткою, суддю Остапову К. А. у складі колегії замінено у складі колегії на суддю Сікорську Н. І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року Заступнику прокурора Автономної Республіки Крим відновлено строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011р. у справі №5002-5/2277-2011, апеляційну скаргу останнього прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розглядуна 17 листопада 2011 року о 11 год. 00 хв. колегією суддів у складі головуючого судді Воронцової Н. В., суддів Заплави Л. М., Сікорської Н. І.

Крім того, Заступником прокурора АР Крим також була подана апеляційна скарга на ухвалугосподарського суду АР Крим від 19 вересня 2011 року про припинення провадження у справі №5002-5/2277-2011, в якій останній просить скасувати оспорювану ухвалу, прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга Заступником прокурора АР Крим на ухвалугосподарського суду АР Крим від 19 вересня 2011 року зокрема мотивована тим, що позовні вимоги Заступника прокурора АР Крим в інтересах держави в особі Ради міністрів АР Крим та Рескомзему АР Крим до Чорноморської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження відповідача, який реалізував повноваження власника землі, вказані земельні відносини, які склалися між сторонами носять приватноправовий характер, а відтак такий спір в силу ст. ст. 1, 12 ГПК України підвідомчий господарським судам.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року Заступнику прокурора АР Крим відновлено строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду АР Крим від 19 вересня 2011р. у справі №5002-5/2277-2011, апеляційну скаргу прокурора прийнято до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розглядуна 10 листопада 2011 року о 10 год. 45 хв.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 листопада 2011 року, розгляд апеляційної скарги Заступнику прокурора АР Крим на ухвалу господарського суду АР Крим від 19 вересня 2011р. у справі №5002-5/2277-2011 було відкладено також на 17 листопада 2011 року о 11 год. 00 хв.

Розпорядженням В. о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2011 року, в звязку з відпусткою, суддю Заплаву Л. М. замінено у складі колегії на суддю Проценко О. І.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2011 року розгляд апеляційних скарг Ради Міністрів АР Крим і Заступника прокурора АР Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року та Заступника прокурора АР Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2277-2010, обєднано в одне апеляційне провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача: Чорноморську районну раду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" у своєму відзиві проти задоволення вищевказаних апеляційних скарг заперечує, посилається на рішення Чорноморської районної ради 12 сесії 5 скликання від 19.01.2007р. №150, згідно якого будівництво цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання визнано обєктом, повязаним з обслуговуванням потреб мешканців територіальної громади Чорноморського району, а відтак питання про передачу таких обєктів в оренду є компетенцією Чорноморської районної державної адміністрації в межах повноважень наданих їй ст. 122 ЗК України.

Також, відповідач ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Шельф" посилається на те, що в матеріалах справи міститься проект землеустрою по відводу спірної земельної ділянки, де вказано, що остання знаходиться на землях запасу Новосельської селищної ради Чорноморського району, а умови відведення земельної ділянки, надані Чорноморським районним відділом земельних ресурсів та вихідна земельно кадастрова інформація містять дані про те, що вказана земельна ділянка не віднесена до земель сільськогосподарського призначення.

Слід зазначити, що 26 грудня 2011 року, на адресу суду від Відділу Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим на виконання вимог суду, надійшли витребувані документи.

В судовому засіданні, 27 грудня 2011 року, прокурор та позивач Рада міністрів АР Крим наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг та скасуванні оспорюваних судових актів.

Представники другого позивача, відповідачів та третьої особи, в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, ухвалою суду від 14.12.2011р., яка направлялася на їхню адресу рекомендованою кореспонденцією.

Так, відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації №527-р від 24 червня 2009 року "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки та передачі земельної ділянки в оренду та будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання ТОВ "НВП "Шельф" затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду площею 2,0000 га Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" для будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання, повязаного із обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, яка розташована на землях запасу Новосільської сільської ради, Чорноморського району, АР Крим, який розроблений ПФ "Земля".

Пунктом 2 вказаного розпорядження вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, в тому числі по угіддям: відкриті землі без рослинного покрову чи з незначним рослинним покровом, в тому числі камянисті місця 2,0000 га (кадастровий номер 0125686000:09:001:0038) для будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання, повязаного із обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, із земель запасу Новосільської сільської ради, Чорноморського району, АР Крим (а. с. 6, том 1).

Також, пунктом 3 розпорядження зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" укласти договір оренди з Чорноморською районною державною адміністрацією і зареєструвати його в установленому порядку.

Так, 30 червня 2009 року між Чорноморською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" (орендар) укладено договір оренди землі №44 (а. с. 8, том 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди землі орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,0000 га для будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання, повязаного з обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, розташовану за межами населених пунктів на території Новосільської сільської ради Чорноморського району АР Крим.

Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передаються земельна ділянка площею 2,0000 га (кадастровий номер 0125686000:09:001:0038), у тому числі по угіддям: відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, у т.ч. камянисті місця: 2,0000 га для будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання, звязаного з обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, розташовану за межами населених пунктів на території Новосільської сільської ради Чорноморського району АР Крим.

Договір укладено строком на 49 років (пункт 8 договору).

Вказаний договір зареєстрований в Чорноморському відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 30 липня 2010 року, зроблений запис під №041001800001 (а. с. 13, том 1).

Прокурор проситьсуд визнати недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації №527-р від 24 червня 2009 року та договір оренди земельної ділянки №44 від 30 червня 2009 року, укладеного між Чорноморською РДА та ТОВ «Науково виробниче підприємство «Шельф», а також зобовязати повернути земельну ділянку державі площею 2,0000 га вартістю 1223214 грн.

Як вже вказувалося вище, місцевий господарський суд, ухвалою від 19 вересня 2011 року, припинив провадження у справі в частині визнання недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації від 24 червня 2009 року № 527-р на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки цей спір не пов'язаний із здійсненням учасниками судового процесу господарської діяльності, так як він виник виключно в звязку з виконанням Чорноморською районною державною адміністрацією владних управлінських функцій, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками місцевого господарського суду, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства та є помилковими, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватно-правовими (цивільними, господарськими).

Отже, господарському суду у вирішенні питання щодо підвідомчості спору, принагідно аналізувати не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору.

Згідно з частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 вказаного Кодексу).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 17 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, Чорноморська районна державна адміністрація у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, райдержадміністрація має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин (Ради міністрів АР Крим та Республіканського комітету по земельних ресурсах) іншому (Чорноморській районній державній адміністрації), яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права користування на спірну земельну ділянку. Райдержадміністрація, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Разом із цим, відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не виступав.

Також, в пункті 1.2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” вказано, що за змістом статей 13, 14 Конституції України, статті 11 ЦК України, статей 123, 124,127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності). Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам, розглядаються в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про непідвідомчість даного спору господарським судам, а тому оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Також, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про скасування оспорюваного рішення у даній справі та часткового задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (станом на дату прийняття спірного розпорядження), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено розмежування повноважень щодо розпорядження землями між органами виконавчої влади.

Відповідно до частини третьої статті 122 Земельного кодексу України (станом дату на прийняття спірного розпорядження), районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Зі змісту статті 122 Земельного кодексу України вбачається, що він обмежує обсяг цивільної дієздатності районних державних адміністрації в частині передачі у власність або у користування земельних ділянок, визначаючи перелік цільового використання земель.

В інших випадках, за виключенням зазначеного та випадків передбачених статтями 149, 150 Земельного кодексу України, землі за межами населених пунктів передає Рада міністрів АР Крим.

Так відповідно частини 6 статті 122 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їх території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Отже, чинним законодавством чітко визначені повноваження районних державних адміністрації щодо розпорядження землями за межами населених пунктів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, спірним розпорядженням голови Чорноморської районної державної адміністрації №527-р, Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф" передано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, для будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання, повязаного із обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, із земель запасу Новосільської сільської ради, Чорноморського району, АР Крим (а. с. 6, том 1).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди землі орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,0000 га для будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання, повязаного з обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, розташовану за межами населених пунктів на території Новосільської сільської ради Чорноморського району АР Крим.

Згідно довідки Чорноморського районного відділу земельних ресурсів від 11.03.2009р. №1251, земельна ділянка, яка відчужується ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Шельф" розташована біля прилягаючої території порту Чорноморськ, за границями населених пунктів із земель запасу Новосільської сільської ради Чорноморського району АР Крим (а. с. 112, том 1).

Також, згідно проекту землеустрою з відведення спірної земельної ділянки, вбачається, що розташування земельної ділянки відносно границь населеного пункту: за межами населених пунктів Новосільської сільської ради Чорноморського району АР Крим (а. с. 125, том 1).

Статтею 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" № 280 від 21.05.1997 р. місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття субєктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

У частині 2 статті 144 Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. Цьому Конституційному положенню відповідає Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, у частині 10 статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

При цьому, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В пункті 2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” від 26.01.2000 р. N 02-5/35 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що вказане розпорядження прийнято із порушенням чинного законодавства, оскільки надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання за межами населених пунктів, у відповідності із статтею 122 Земельного кодексу України не належить до повноважень районної державної адміністрації, оскільки цех по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання не є об'єктом, пов'язаним з обслуговуванням жителів територіальної громади району, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами, та входять до системи місцевого самоврядування.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності: затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п.п. 16, 19 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання як затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання.

Як вже вказувалося, згідно п. "в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "НПП "Шельф" надало Чорноморській районній раді клопотання про сприяння в наданні земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га з земель запасу Новосельської сільської ради, що прилягає до території порту Чорноморськ, для будівництва об'єкта, що забезпечує надання послуг підприємствам Чорноморського району, признання статусу об'єкта необхідного для обслуговування жителів громади району.

В обґрунтування клопотання ТОВ "НПП "Шельф" посилається на те, що предметом діяльності його є надання комплексу високотехнологічних та науковоємних послуг в процесі будівництва та капітального ремонту водяних скважин, виробництво товарів народного вжитку, виготовлення цегли з відходів виробництва, виготовлення плитки утеплення будинків, виготовлення тротуарних плит та інш.

В контексті законодавства України про місцеве самоврядування, на підставі аналізу сутності інституту територіальної громади випливає, що ефективність реалізації інтересів територіальної громади органами місцевого самоврядування пропорційна рівню розвитку територіальної громади, в тому числі - соціально-економічного характеру. Останнє при якісному рівні успішності зумовлює активність інвестиційних процесів, метою яких є підвищення економічного розвитку та розвиток соціальної інфраструктури в тому числі шляхом впровадження інноваційних методів організації діяльності для задоволення спільних інтересів територіальної громади.

Втім, в договорі оренди земельної ділянки від 30.06.09 р. укладеного між ТОВ "НПП "Шельф" та Новосельською сільською радою, не вказано, яким чином буде здійснено обслуговування жителів територіальних громад Чорноморського району та забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб останніх.

З аналізу норм законодавства України про місцеве самоврядування випливає, що розвиток інфраструктури територіальної громади передбачає забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району; однакове задоволення потреб всіх без винятку жителів відповідної територіальної громади.

Рішенням Чорноморської районної ради № 150 від 19.01.2007 р. будівництво цеху з виготовлення будівельних матеріалів і товарів народного вжитку на землях запасу Новосельської сільської ради Чорноморського району визнано об'єктом, пов'язаним з обслуговуванням мешканців територіальних громад Чорноморського району.

Проте, з урахуванням вищенаведеного, п.п. 16, 19 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування", п. "в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, об'єктом, що пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади району, є об'єкт, який має призначення, яке пов'язано з забезпеченням соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району; однаковим задоволенням потреб жителів відповідної територіальної громади, для чого органами місцевого самоврядування здійснюється стратегічне планування та прогнозування соціально-економічного розвитку певної території, що супроводжується в тому числі складанням інвестиційного паспорту, який відображує соціально-економічні, культурні, оздоровчі потреби жителів відповідної територіальної громади, необхідність благоустрою та можливі інвестиційні ризики з урахуванням характерних властивостей певної території. Це сприяє забезпеченню необхідного рівня соціально-економічної стабільності, сприянню розвитку тих форм економічної діяльності і зайнятості, які узгоджуються з існуючими ресурсними можливостями громади, створенню якісно нових робочих місць, покращенню життєвих стандартів певної територіальної громади.

Однак, відповідачами та третьою особою не надано було надано суду доказів відповідності об'єкта, будівництво якого віднесено до об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, критеріям об'єкта, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальних громад Чорноморського району, не надано доказів відповідності будівництва вказаного об'єкту програмі соціально-економічного, культурного розвитку відповідного району.

Також, відповідачем ТОВ "НПП "Шельф" не надано доказів того, що будівництво цеху з виготовлення будівельних матеріалів і товарів народного вжитку на землях запасу Новосельської сільської ради Чорноморського району є об'єктом, пов'язаним з обслуговуванням мешканців територіальних громад Чорноморського району, а саме того, що метою будівництва вказаного цеху є забезпечення соціально-економічних, культурних, оздоровчих або інших потреб жителів району, благоустрій відповідної території.

Більш того, рішення Чорноморської районної ради № 150 від 19.01.2007 р., яким визнано будівництво цеху з виготовлення будівельних матеріалів і товарів народного вжитку на землях запасу Новосельської сільської ради Чорноморського району, об'єктом, пов'язаним з обслуговуванням мешканців територіальних громад Чорноморського району, на даний час оскаржується у судовому порядку (а. с. 33-45, том 3).

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із твердженням Заступника прокурора АР Крим у своїй апеляційній скарзі про те, що Чорноморська районна державна адміністрація передала в оренду спірну земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення.

Із проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 2,0000 га, вбачається, що категорія спірної земельної ділянки землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно довідки Відділу Держкомзему в Чорноморському районі АР Крим від 09.12.2011р. №2832 вбачається, що категорія землі, яка передається в оренду ТОВ "НПП "Шельф" землі промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Також, із матеріалів справи вбачається, що категорія земель спірна земельної ділянки раніше встановлена не була, а земельна ділянка була віднесена до земель запасу (а. с. 125, том 1).

Відповідно до частини 2 статті 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

При цьому слід ураховувати, що землі запасу за чинним Земельним кодексом України не є окремою категорією земель, оскільки критерій за якими вони виділяються не пов'язаний з їх цільовим призначенням.

Тобто, до земель запасу може бути віднесена земельна ділянка будь якої категорії земель, виходячи із її цільового призначення, визначеної статтю 19 ЗК України.

Проте, а ні прокурором, а ні позивачами, в порушенням норм ст. 33 ГПК України, не було надано суду належних та допустимих доказів того, що до віднесення спірної земельної ділянки до земель запасу Новосельської сільської ради Чорноморського району, вона відносилася до земель сільськогосподарського призначення, що б в подальшому потребувало зміни її цільового призначення, при передачі в оренду ТОВ "НПП "Шельф" . В звязку з тим, колегія суддів вважає такі доводи прокурора неспроможними та безпідставними.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги щодо визнання недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації в АР Крим №527-р від 24 червня 2009 року "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки та передачі земельної ділянки в оренду та будівництва та обслуговування цеху по виготовленню будівельних матеріалів та товарів народного споживання ТОВ "НВП "Шельф" обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки Чорноморська районна державна адміністрація не мала повноважень на вчинення відповідних дій, щодо передачі земельної ділянки в оренду, оскільки це не повязано з правом районної державної адміністрації, у розумінні частини 3 статті 122 Земельного кодексу України, а тому вищенаведене розпорядження підлягає визнанню недійсним.

Відносно вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №44 від 30 червня 2009 року укладеного між Чорноморською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Шельф", судова колегія також вважає їх такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (з змінами на 29 січня 2010 року - дата укладення спірних договорів) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання цієї вимоги сторонами (стороною) в момент вчинення правочину є підставою недійсності правочину, що передбачено частиною 1 статті 215 вказаного Кодексу.

Зі змісту статті 203 Цивільного кодексу України вбачається, що будь-який правочин (додаткова угода) має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього, він має відповідати вимогам, встановленим законом.

У статті 203 Цивільного кодексу України перераховані загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Іншими словами, за цією статтею, щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину, наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника право чину, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату, відсутність спрямованості у вчинюваному батьками правочині на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як ЦК, так і інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У вказаній статті визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою ЦК визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, тобто вимог щодо волевиявлення учасника правочину, щодо настання реальних правових наслідків правочину, щодо недопустимості порушення правочином, вчинюваним батьками, інтересів малолітніх дітей.

При цьому слід зазначити, що наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Оскільки судом встановлено, що Чорноморська районна державна адміністрація не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на прийняття розпорядження що оспорюється, то, як наслідок, підлягає визнанню недійсним і договір оренди спірноїземельної ділянки.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки №44 від 30 червня 2009 року, був укладений на підставі розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації в АР Крим № 527-р від 24.06.2009р., а тому позовні вимоги про визнання недійсним вказаного договору оренди є похідними від позовної вимоги про визнання недійсним зазначеного розпорядження.

Таким чином, враховуючи той факт, що заявлені у даній справі позовні вимоги звязані між собою підставою та поданими доказами, отже визнання судом апеляційної інстанції достатніми правові підстави для задоволення основної позовної вимоги про визнання недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації, спричиняє і правомірність задоволення похідних позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який в свою чергу був укладений на підставі винесеного у порушення вимог законодавства розпорядження.

Відносно вимог прокурора про зобовязання повернути земельну ділянку державі площею 2,0000 га, колегія суддів дійшла висновку, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки рішення в цій частині є таким, що не може бути виконане, адже прокурор не вказав кого саме слід зобовязати повернути спірну земельну у власність держави, а також якому саме органові від імені держави, а суд не вправі вийти за межі заявлених позовних вимог щодо самостійного визначення особи, яка повинна відповідати за такими позовними вимогами.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при вирішенні даного спору було неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що є підставою для скасуванняоскаржуваного судовогоакту із винесенням нового рішення про часткове задоволення позову

При цьому, колегія суддів приймаючи нове рішення у справі, здійсняє розподіл судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 99, 101, частиною 1 пункту 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду АР Крим від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2277-2011 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду АР Крим від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2277-2011 скасувати.

3. Апеляційні скарги Ради Міністрів АР Крим та Заступника прокурора АР Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2277-2011 задовольнити частково.

4. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2277-2011 скасувати.

5. Прийняти у справі нове рішення:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації від 24 червня 2009 року №527-р.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №44 від 30 червня 2009 року, укладеного між Чорноморською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Шельф".

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Шельф" (96400, АР Крим, Чорноморський район, с.м.т. Чорноморьке, вул. Поштова, буд. 53, код ЄДРПО України 34533462) в дохід Державного бюджету (отримувач Державний бюджет м. Сімферополь, р/рахунок31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АРК) судовий збір у розмірі 21,25 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Шельф" (96400, АР Крим, Чорноморський район, с.м.т. Чорноморьке, вул. Поштова, буд. 53, код ЄДРПО України 34533462) в дохід Державного бюджету (одержувач - Держбюджет, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405, Банк одержувача - ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, рахунок 31218259700002, код платежу 22050000) 59,00 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути Чорноморської районної державної адміністрації (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16, код ЄДРПО України 04055535) в дохід Державного бюджету (отримувач Державний бюджет м.Сімферополь, р/рахунок31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АРК) судовий збір у розмірі 21,25 грн.

Стягнути Чорноморської районної державної адміністрації (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16, код ЄДРПО України 04055535) в дохід Державного бюджету (одержувач - Держбюджет, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405, Банк одержувача - ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, рахунок 31218259700002, код платежу 22050000) 59,00 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя< Підпис >Н.В. Воронцова

Судді< Підпис >О.І. Проценко

< Підпис >Н.І. Сікорська

<Список >

<Список ><Довідник >