Рішення № 20533053, 21.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/39121.12.11

за позивом: Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

до Приватного акціонерного товариства «АСК «ІнтерТрансПоліс»

про відшкодування 3580,00 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 767/2011 від 10.11.2011 року,

від відповідача: не зявився,

Суть спору:

17.11.2011 року Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «АСК «ІнтерТрансПоліс»(далі відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3580,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2, відповідальність якого застрахована ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3620306, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Тойота», що є обєктом страхування за договором № АТК 164347 від 12.06.2008 року, укладеним між ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»і ТОВ «Тіккуріла». В звязку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 3580,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 року порушено провадження у справі № 64/391, розгляд справи призначено на 09.12.2011 року.

Ухвалою суду від 09.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.12.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 21.12.2011 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 21.12.2011 року представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 21.12.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

12.06.2008 року між ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»(правонаступником якого є позивач ПрАТ «Просто-страхування») (за договором Страховик) та ТОВ «Тіккуріла»(за договором Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 164347, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання відшкодувати Страхувальнику шкоду, завдану внаслідок ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу «Тойота», державний номер НОМЕР_1 (п. 1.4. договору).

Згідно довідки УДАІ ГУ УМВС України в місті Києві, 28.11.2008 року у м. Києві на Червонозоряному проспекті сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Богдан», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, та «Тойота», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1., 10.3. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Соломянського районного суду міста Києва від 30.12.2008 року.

01.12.2008 року до ЗАТ «ПРОСТО-Страхування» звернулась ОСОБА_3 із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до рахунку-фактури № 25763 від 10.12.2008 року, складеного СПД ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_1, становить 4090,00 грн.

ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»на підставі Страхового акту б/н від 27.01.2009 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 4090,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2770 від 26.03.2009 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Богдан», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Тойота», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, належить ТОВ «Десна-Агріко».

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Десна-Агріко»в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Богдан», державний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/3620306).

Вина водія, який керував транспортним засобом «Богдан», державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Соломянського районного суду міста Києва від 30.12.2008 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВС/3620306), а до ПрАТ «Просто-страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № АТК 164347 від 17.06.2008 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_2 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між ТОВ «Десна-Агріко»та ПрАТ «АСК «ІнтерТрансПоліс»(поліс № ВС/3620306) сума франшизи складає 510,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 3580,00 грн. (розрахунок: 4090,00 грн. 510,00 грн. = 3580,00 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АСК «ІнтерТрансПоліс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13Є, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04080, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) страхове відшкодування в сумі 3580,00 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АСК «ІнтерТрансПоліс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13Є, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04080, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна