Рішення № 20532901, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/34014.12.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради

Простягнення 138141,42 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.11 р.

від відповідача:ОСОБА_2 дов. № 8 від 04.01.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради про стягнення 128544,75 грн. основного боргу, 6878,49 грн. інфляційних нарахувань та 2718,18 грн. трьох річних відсотків у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 8614035 від 28.10.10 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 17.10.11 р. було порушено провадження у справі № 37/340 та призначено її розгляд на 28.11.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

25.11.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який суд залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.11.11 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.10.11 р. та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.11 р. просив припинити провадження в частині стягнення суми основного боргу, сплаченого платіжним дорученням № 877 від 19.10.11 р. та просив суд прийняти рішення, яким відмовити позивачу в стягненні сум інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних.

Дослідивши матеріали справи, судом було оголошено перерву у судовому засіданні 28.11.11 р. до 14.12.11 р. о 12:50 год. для витребування у позивача довідки про надходження грошових коштів та у відповідача копій статутних документів.

12.12.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло письмове клопотання, згідно з яким він просить суд обовязати позивача перерахувати заборгованість та зменшити розмір позовних вимог у справі № 37/340.

У судовому засіданні 14.12.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, просив їх задовольнити, а також надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»тепло енергію КП «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради за період з вересня 2011 р. до жовтня 2011 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.11 р. надав усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №8614035 від 28.10.10 р., відповідно умов постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 8614035 від 28.10.10 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 8614035 від 28.10.10 р., постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 8614035 від 28.10.10 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 8614035 від 28.10.10 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 8614035 від 28.10.10 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 30 (31) число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ-7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29, не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 8614035 від 28.10.10 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 8614035 від 28.10.10 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

-на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

-на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 8614035 від 28.10.10 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ-7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання; податкові накладні отримує за адресою: м. Київ, вул.. Мельникова, 31.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 8614035 від 28.10.10 р., споживач щомісячно:

-забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з листопада 2010 р. до серпня 2011 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.10 р. до 01.09.11 р. становила 290448,02 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобовязання за договором №8614035 від 28.10.10 р., тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 161903,27 грн., у звязку з чим станом на 01.09.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 128544,75 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради про стягнення 128544,75 грн. основного боргу, 6878,49 грн. інфляційних нарахувань та 2718,18 грн. трьох річних відсотків у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором № 8614035 від 28.10.10 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8614035 від 28.10.10 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

З наданої позивачем довідки про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго»теплоенергію КП «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради вбачається, що відповідач сплатив у жовтні 2011 р. основний борг за спірний період, у звязку з чим станом на день розгляду справи в суді заборгованість у останнього за договором № 8614035 від 28.10.10 р. відсутня.

У підтвердження сплати заборгованості КП «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради надало суду платіжне доручення № 877 від 19.10.11 р. на суму 128544,75 грн.

Оскільки основний борг в розмірі 128544,75 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 128544,75 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 6878,49 грн. інфляційної складової боргу та 2718,18 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 8614035 від 28.10.10 р. за період з 01.12.10 р. до 01.09.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У постанові Вищого господарського суду № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 98,7 %, і 99,6 відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У звязку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого підлягають стягненню з Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради інфляційні нарахування за період з 01.12.10 р. до 01.09.11 р. у розмірі 5480,02 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1398,47 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання за договором № 8614035 від 28.10.10 р. станом на 01.09.11 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 2718,18 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної у м. Києві ради (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 23-А, код ЄДРПОУ 35756939) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 5 480 (пять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 02 коп. інфляційної складової боргу, 2 718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 18 коп. трьох відсотків річних, 1 367 (одна тисяча триста шістдесят сім) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження щодо стягнення 128544,75 грн. основного боргу припинити.

4.У решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 19.12.2011 р.