Рішення № 20532828, 19.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/35419.12.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна

компанія «Центренергобуд»

про стягнення у розмірі 18653, 61 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю від 14.03.2011 року;

від відповідача не зявилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» про стягнення 45471, 63 грн., що складається з 32184, 77 грн. збитків від інфляції та 13286, 86 грн. трьох процентів річних, через невиконання відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2010 року по справі № 31/58.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року порушено провадження по справі та призначено розгляд на 22.11.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2011 року вимоги ухвали суду не виконав, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.11.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 22.11.2011 року відкладено розгляд справи на 19.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.2011 року подав заву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 13350, 47 грн. збитків від інфляції та 5303, 14 грн. три проценти річних, що разом складає 18653, 61 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 19.12.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1809439.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачекм документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Київелектромонтаж»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Трест «Київелектромонтаж») звернулося до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»288824, 16 грн. заборгованості, пені, збитків від інфляції та трьох процентів річних за договором № 49 від 15.05.2008 року, через порушення відповідачем, як генпідрядником, умов договору щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2009 року було порушено провадження у справі № 31/58 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.054.2010 року у справі № 31/58 затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідач зобовязався до 25.02.2011 року погасити суму заборгованості у розмірі 171249, 10 грн. та до 25.04.2010 року сплатити державне мито у розмірі 2888, 24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Як вбачається з пункту 3 мирової угоди, у випадку прострочення відповідачем терміну платежу на користь позивача, відповідач зобов'язується сплатити позивачу прострочену суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ починаючи з моменту невиконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті виконаних та прийнятих робіт згідно договору № 49 від 15.05.2008 року.

Відповідач у встановлений мировою угодою строк свої зобовязання зі сплати простроченої заборгованості виконав частково, у звязку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», ухвали господарського суду підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені:

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

В той же час, судом встановлено, що затверджена судом мирова угода укладена сторонами не є виконавчим документом, оскільки не містить відомостей про дату набрання чинності рішенням; строк предявлення виконавчого документу до виконання, а отже не відповідає вимогам встановленим ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у даному випадку укладена мирова угода є новацією у розумінні статті 604 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а отже позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав до суду. Правомочність вказаних правових висновків підтверджується і Вищим господарським судом України (рекомендації ВГС України від 25.04.2008 №04-5/141).

Згідно частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду .

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатитидли гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлені мировою угодою строки свої зобовязання щодо погашення суму заборгованості виконав частково, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату заборгованості за період з 27.07.2010 року по 15.12.2011 року та за несплату державного мита та ІТЗ за період з 29.10.2010 року по 15.12.2011 року загальним розміром 13350, 00 грн.; а також 3 % річних за несвоєчасну оплату заборгованості за період з 27.07.2010 року по 15.12.2011 року та за несплату державного мита та ІТЗ за період з 26.04.2010 року по 15.12.2011 року загальним розміром 5303, 14 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.

Так, статтею 625 ЦК України (п. 2) передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Згідно перерахунку суду, з урахуванням часткових оплат відповідача та вбачаючи на встановлений мировою угодою графік погашення заборгованості відповідача, судом встановлено, що розмір збитків від інфляції, понесених позивачем, складає:

21374, 73 грн. х 101, 2 % (27.07.10 р. 24.08.10 р.) - 21374, 73 грн. = 256, 50 грн.

38499, 64 грн. х 102, 9 % (25.08.10 р. 23.09.10 р.) - 38499, 64 грн. = 1116, 49 грн.

35624, 55 грн. х 100, 5 % (25.09.10 р. 24.10.10 р.) - 35624, 55 грн. = 178, 12 грн.

52749, 46 грн. х 100, 3 % (25.10.10. р. 24.11.10 р.) - 52749, 46 грн. = 158, 25 грн.

69874, 37 грн. х 100, 8 % (25.11.10 р. 24.12.10 р.) - 69874, 37 грн. = 558, 99 грн.

86999, 28 грн. х 101, 0 % (25.12.10 р. 24.01.11 р.) - 86999, 28 грн. = 869, 99 грн.

104124, 19 грн. х 100, 9 % (25.01.11 р. 24.02.11 р.) - 104124, 19 грн. = 937, 18 грн.

121249, 10 грн. х 102, 4 % (25.02.11 р. 15.12.11 р.) - 121249, 10 грн. = 2909, 98 грн.

3124, 24 грн. х 109, 1 % (26.04.10 р. - 15.12.11 р.) - 3124, 24 грн. = 284, 31 грн.

Так, загальний розмір збитків від інфляції за несвоєчасну оплату заборгованості за період з 27.07.2010 року по 15.12.2011 року та за несплату державного мита та ІТЗ за період з 29.10.2010 року по 15.12.2011 року становить 7269, 81 грн.

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача зитків від інфляції є законними, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 7269, 81 грн.

За розрахунком суду, розмір трьох процентів річних з врахуванням часткових оплат відповідача та вбачаючи на встановлений мировою угодою графік погашення заборгованості відповідача, дорівнє:

21374, 73 грн. х 3 % х 29 днів (27.07.10 р. 24.08.10 р.) / 365 днів = 50, 95 грн.

38499, 64 грн. х 3 % х 30 днів (25.08.10 р. 23.09.10 р.) / 365 днів = 94, 93 грн.

18499, 64 грн. х 3 % х 1 день (24.09.10 р. 24.09.10 р.) / 365 днів = 1, 52 грн.

35624, 55 грн. х 3 % х 30 днів (25.09.10 р. 24.10.10 р.) / 365 днів = 87, 84 грн.

52749, 46 грн. х 3 % х 31 день (25.10.10. р. 24.11.10 р.) / 365 днів = 134, 40 грн.

69874, 37 грн. х 3 % х 30 днів (25.11.10 р. 24.12.10 р.) / 365 днів = 172, 29 грн.

86999, 28 грн. х 3 % х 31 день (25.12.10 р. 24.01.11 р.) / 365 днів = 221, 67 грн.

104124, 19 грн. х 3 % х 31 день (25.01.11 р. 24.02.11 р.) / 365 днів = 265, 30 грн.

121249, 10 грн. х 3 % х 305 днів (25.02.11 р. 15.12.11 р.) / 365 днів = 3039, 53 грн.

3124, 24 грн. х 3 % х 598 днів (26.04.10 р. - 15.12.11 р.) / 365 днів = 153, 56 грн.

Таким чином, загальний розмір трьох процентів річних складає 4221, 99 грн.

Тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача троьх процентів річних є обгрунтованими, але такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 4221, 99 грн.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував, доказів оплати заборгованості суду не надав.

Відповідно до статті 49 ГПК України (в редакції, чинній на момент подачі позову), при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 статті 49 ГПК України (в редакції, чинній на момент подачі позову), встановлено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач просив суд стягнути з відповідача збитки від інфляції та 3 % річних загальним розміром 45471, 63 грн. Однак, в судовому засіданні позивач відмовився від невірно нарахованої частини позовних вимог у розмірі 26818, 02 грн. Тому, на позивача також покладається обовязок сплати судових витрат в частині вимог, від яких позивач відмовився; відповідачеві належить сплатити судові витрати в частині задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А; ідентифікаційний код: 34294252) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67; ідентифікаційний код: 04012750) збитки від інфляції у розмірі 7269 (сім тисяч двісті шістдесят девять) грн. 81 коп., три проценти річних у розмірі 4221 (чотири тисячі двісті двадцять одна) грн. 99 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 145 (сто сорок пять) грн. 40 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 22.12.2011 року