Рішення № 20532534, 22.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/55922.12.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м.Києві

про стягнення 3 560 787,51 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. довіреність б/н від 30.09.2011;

від відповідача: ОСОБА_2.довіреність б/н від 02.02.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м.Києвіпро стягнення 3 560 787,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на послуги водопостачання та водовідведення №06717/2-12 від 12.05.1999 не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши 3361 378,26 грн. за період з 01.08.2010 по 31.10.2010.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 229 929,89 грн. - боргу, 104390, 81 грн. індексу інфляції, 15408, 40 грн. - 3% річних, 79 610, 04 грн. - пені, 25 500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 20.12.2010 порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою суду від 24.01.2011 здійснено заміну позивача Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Ухвалою суду від 28.02.2011 призначено по даній справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 7/559 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

01.11.2011 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу після проведення експертизи.

Ухвалою суду від 03.11.2011 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово оголошувалася перерва.

22.12.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав частково у розмірі 353875, 40 грн., в решті позовних вимог просив відмовити оскільки Договір №06717/2-12 від 12.05.1999 не регулює відносин щодо постачання води для приготування гарячої.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.1999 між позивачем та відповідачем було укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення №06717/2-12 (далі по тексту - Договір).

За даним Договором постачальник зобовязувався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобовязувався здійснити своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 26.04.2002 року за № 403/6691 (далі-Правил), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Відповідно до умов розділу 5.1 Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, а у разі їх відсутності за середньодобовою витратою або іншим способом. Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання.

Строк оплати за договором відповідно до умов п. 3.6 встановлений пять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи.

В позовній заяві позивач посилається на те, що свої зобовязання по Договору виконав в повному обсязі за період з 01.08.2010 по 31.10.2010 надавши відповідачу послуг на суму 13620 188,19 грн., однак, відповідач взяті на себе зобовязання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за вказаний період виникла заборгованість у розмірі 3361 378,26 грн.

Однак, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, оскільки згідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють субєкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.

Визначення відповідача, як балансоутримувача по відношенню до позивача (арк.16 експертизи), а відповідно і обов'язок, як балансоутримувача теплових (бойлерних) пунктів щодо оплати води, яка йде на підігрів також спростовується матеріалами справи.

Відповідно до приписів чинного законодавства відповідач має обов'язок оплачувати питну воду, яка використовується для приготування гарячої води щодо теплових пунктів, які перебувають на його балансі, а таких теплових пунктів у відповідача немає.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що всі підписи представників відповідача на актах показань приладів обліку водопостачання, що встановлені в житлових будинках комунальної власності Оболонського району, завірені штампами відповідача (копії актів в матеріалах справи). Акти про зняття показників з приладів обліку, що встановлені в теплових пунктах (бойлерах/котельнях), за спірний період, представниками відповідача не підписано, оскільки і лічильники і теплові пункти не знаходяться на балансі відповідача. Про відмову від підписання з боку відповідача таких актів свідчить і лист позивача від 31.10.2011 №08/7423 (копія в матеріалах справи).

Згідно п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 так і ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", передбачено договірне формування відносин між підприємством водопостачання, яким є позивач Водоканалом та абонентом (відповідачем).

Суду не надано доказів укладення між сторонами договору, який передбачає відносини щодо постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З наведеного вище вбачається, що умовами Договору між сторонами не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за приладом обліку, встановленим на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно інший абонентський номер, ніж на приладі обліку, що встановлений у тепловому пункті.

Відповідно до ст.ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Отже, законом не визначено такого виду комунальних послуг, як "питна вода, що використовується для виготовлення гарячої води".

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно зі ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, у позові щодо стягнення боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання у розмірі 3003 811, 62 грн., наданих з 01.08.2010 по 31.10.2010, слід відмовити.

Щодо решти позовних вимог, слід зазначити наступне.

Згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи з 01.08.2010р. по 31.10.2010р. позивачем було відповідачу поставлено: питної води для населення та інших споживачів - 4 650 923,32 грн.; питної води, що йде на підігрів - 3 003 811,62 грн.; прийнято стоків холодної води - 3 621 499,99 грн.; прийнято стоків гарячої води - 2 341 791,54 грн. (арк.14 експертизи).

В якості оплати на користь позивача з 01.08.2010р. по 31.10.2010р. зарахована сума 10 067 798,38 грн. (арк.19 експертизи).

Розбіжності між даними експертизи та первісними бухгалтерськими документами відповідача щодо оплати його боргу перед позивачем складають 192 541,06 грн.

Судом встановлено, що вказані розбіжності виникли при підрахунках сум пільг та субсидій та оплати орендарів нежитлових приміщень.

Під час підрахунку сум пільг та субсидій, якими користуються мешканці Оболонського району, експертам не були надані повні дані пільг та субсидій, тому, за спірний період ними враховано зазначених оплат лише на суму 636 305,84 грн. (арк.17 експертизи).

За даними Управління праці та соціального захисту населення Оболонської РДА за період з 01.08.2010р. по 31.10.2010р. (копії актів долучено до матеріалів справи) сума таких пільг та субсидій складає 827394,80 грн. (636305,84 +191088,96 = 827394,80).

За спірний період експертам були надані дані по платіжним дорученням про перерахування коштів на рахунок позивача за орендарів нежитлових приміщень на суму 56265,01 грн. (арк.17-18).

Таким чином, враховано кошти, що надійшли від відповідача та не враховані кошти орендарів, які знаходяться у договірних відносинах з відповідачем та оплачують послуги позивача через КП "Головний інформаційне обчислювальний центр" (надалі -КП ГІОЦ) у жовтні 2010 року на суму 1452,11 грн. (копія відомостей за жовтень 2010р. наданих КП ГІОЦ долучено до матеріалів справи).

періодПІЛЬГИсубсидіяКГІ «ГІОЦ»орендарі

еспертизаКП «сз»різницяекспертизаКП «СЗ»різницяеспертизаКП «СЗ»різниця

VIII102009,07161353,2213565,6922200,00 28480,377421,573873,13 48441,6635386,238086,68 44134,29 всього178931,10248295,31-69364,2125525,5022200,003325,50 IX100781,03178711,8622933,0039621,59 26309,166775,506547,32 45061,4843480,8911314,13 47624,81 всього172151,67276593,06-104441,3940794,4539621,591172,86 X99931,78127898,1026293,9349088,990,001452,11-1452,11 27068,872810,497409,68 45386,8127307,9012812,05 33579,36 всього172387,46191595,85-193013,9946515,6649088,99-2573,330,001452,11-1452,11 Всього VIII-Х523470,23716484,22-193013,99112835,61110910,581925,030,001452,11-1452,11 (193013-1925,03 = 191088,96 +1452,11=192541,07 грн.) Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що оплата відповідачем послуг, наданих позивачем за період з 01.08.2010р. по 31.10.2010р. становить 1 026 0339,45 грн., що відповідає даним, зазначеним відповідачем у довідці взаєморозрахунків між сторонами, що додана до матеріалів справи. Таким чином, з наведеного слідує, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у сумі боргу 353875, 40 грн. Вимоги про стягнення індексу інфляції та 3% річних за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру простроченої суми. Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 43687, 17 грн. - індексу інфляції та 3816, 05 грн. - 3% річних. Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 4.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 79 610,04 грн. Нарахована позивачем пеня підлягає частковому задоволенню згідно розрахунку суду у розмірі 19 407,03 грн., з урахуванням фактичного розміру простроченої суми. Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Комунального підприємства "Служба замовника житлово-комунальних послуг" Оболонського району у м.Києві (04213, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 57, код ЄДРПОУ 05757498) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 353 875 (триста пятдесят три тисячі вісімсот сімдесят пять) грн. 40 коп. - основного боргу, 43687 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 17 коп. індексу інфляції, 3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 05 коп. - 3% річних, 19 407 (девятнадцять тисяч чотириста сім) грн. 03 коп. - пені, 4 207 (чотири тисячі двісті сім) грн. 86 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Суддя М.М. Якименко