Рішення № 20532435, 14.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/38714.12.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Паллант Груп”

Про стягнення 27608,94 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № б/н від 01.02.11.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Паллант Груп” про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набуте майно, а саме грошові кошти в розмірі 17608,94 грн. за Договором суборенди № 18/12-01 від 18.12.07, судові витрати на витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.11. порушено провадження у справі № 30/387; розгляд справи призначено на 24.11.11. о 16-00.

Представник відповідача в судове засідання 24.11.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.11. про порушення провадження у справі № 30/387 не виконав, але 24.11.11. через відділ діловодства надіслав телеграму у вигляді клопотання, в якій просить суд відкласти розгляд справи.

Дане клопотання судом було задоволено, розгляд справи було відкладено на 08.12.11 о 09-40 (ухвала суду від 24.11.11. № 30/387).

Представник позивача в судовому засідання 08.12.11. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання повторно не зявився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог попередніх ухвал суду у даній справі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.11. розгляд справи № 30/387 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 14.12.11. о 15-50.

В судовому засіданні 14.12.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.11. не зявився, вимоги ухвали суду від 08.12.11. у справі № 30/387 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення відповідача до ЄДРПОУ, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/387.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.07. між ТОВ «Торговий дім «Наталка»(Суборендар) та ТОВ «Паллант Груп»(Суборендодавець) укладено Договір суборенди № 23/2, згідно умов якого сторони домовились, що відповідач зобов'язується передати в суборенду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61, загальною площею - 75 кв. м строком на 12 місяців з моменту підписання Договору.

Пунктами 6.5 та 6.6 Договору зазначено, що первинний строк оренди може бути скорочено на основі додаткового погодження сторін, також первинний строк оренди спливає та закінчується у випадку, якщо до дати закінчення даний договір буде розірвано або припинено за будь-яких інших підстав, згідно з умовами Договору або положеннями діючого законодавства.

Позивач вказує на те, що за даним Договором сторони виконували свої обов'язки, що підтверджується копіями банківських виписок (від 06.09.07., 30.10.07., 03.10.07., 18.10.07., 23.11.07.). Всі залишкові суми на рахунках сторін були автоматично зараховані в оплату послуг за Договором суборенди № 18/12-01.

ТОВ “Торговий дім “Наталка” вказує на те, що дію Договору № 23/2 за попередньою усною домовленістю сторін було припинено, в зв'язку з підписанням нового договору суборенди нежилих приміщень зі зміною орендованих приміщень на тих же загальних умовах. Сторони домовились не здійснювати дій щодо передачі майна орендарю, так як позивач продовжував користуватись фактично орендованими приміщеннями за Договором № 23/2, та дані приміщення були предметом Договору суборенди № 18/12-01.

Підтвердженням внесення на рахунок відповідача позивачем авансової плати в рахунок оплати послуг оренди нежилих приміщень є банківські виписки від 06.09.07. на суму 13 332,00 грн., так як орендна плата за місять становила 6 904,51 грн.

18.12.07. між ТОВ «Торговий дім «Наталка»(Суборендар) та ТОВ «Паллант Груп»(Суборендодавець) укладено Договір суборенди № 18/12-01 (далі - Договір).

За вказаним Договором, відповідач зобов'язався передати в суборенду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61, загальною площею - 58,18 кв. м., строком на 12 місяців, з моменту підписання Договору (п. 5.1 Договору). З

Позивач вказує на те, що за вказаним вище Договором, сторони виконували покладені на них зобов'язання в повному обсязі, претензій чи зауважень у сторін не виникало. Після закінчення встановленого в Договорі строку оренди приміщень, його не було переукладено, але позивач в звязку з відсутністю заперечень з боку відповідача продовжував користуватись приміщенням за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61, загальною площею - 58,18 кв. м.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що він з 04.08.09. припинив користуватись приміщеннями за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 61, з підстав, що не залежали від нього, та настання яких неможливо було передбачити, в звязку з чим вважає, що внесена ним авансова плата за оренду приміщень станом на серпень 2009 року мала бути повернута відповідачем на користь ТОВ “Торговий дім “Наталка”.

З метою повернення коштів (авансова плата за оренду приміщень, що не була використана), позивач звертався до відповідача, в звязку з чим, в результаті переговорів, сторонами було підписано акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.07.09., згідно якого заборгованість на користь ТОВ «ТД «Наталка»становить 18 499,83 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилались листи-претензії щодо здійснення розрахунку за оренду нежитлових приміщень з урахуванням фактичного звільнення приміщення позивачем.

ТОВ “Торговий дім “Наталка” вказує на те, що в звязку з тим, що позивач звільнив приміщення 04.08.09., то від авансової суми, згідно акту звірки розрахунків між сторонами відняти чотири дні користування приміщенням позивачем.

Але, як зазначає позивач, та не спростовує відповідач, Товариством з обмеженою відповідальністю “Паллант Груп” не було повернуто позивачу орендної плати за два місяці, за які позивач приміщенням не користувався.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до листа Київської міської станції швидкої допомоги № 427 від 04.03.11., ТОВ “Торговий дім “Наталка” було повідомлено про те, що згідно з реєстрацією викликів базою даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи (АІДС) «Швидка медична допомога», 03.08.09. за викликом невідомого абонента з телефону: 593-31-15, за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, були здійсненні виїзди бригади швидкої медичної допомоги з приводу отруєння невідомою речовиною. Після огляду та надання медичної допомоги пацієнти бригадою швидкої медичної допомоги були доставлені в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги.

Після вищевказаних подій, 03.08.09. керівництвом позивача було прийнято рішення щодо проведення термінового пошуку нового приміщення, в звязку з чим, протягом 04.08.09. працівниками позивача було вивезено всю офісну техніку, меблі та залишено займані згідно Договору нежитлові приміщення.

З пояснень позивача, які не спростовані відповідачем, вбачається, що він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю “Паллант Груп” з проханням підписати акт прийому-передачі нежитлового приміщення, з метою його повернення, але останній відмовився від підписання вказаного вище акту, про що позивачем було складено відповідний акт.

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.09. між сторонами було підписано акт звіряння розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача становить 18499,83 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою про здійснення розрахунку між сторонами, враховуючи існуючу заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 18499,83 грн., але відповідач не повернув позивачу вказані кошти.

Враховуючи те, що станом на 04.08.09. позивач звільнив орендоване у відповідача нежитлове приміщення, в звязку з непередбачуваною обставиною (отруєння працівників невідомим газом), а тобто припинив користування вказаним приміщенням, заборгованість відповідача перед позивачем з врахуванням акту звіряння від 31.07.09., становить 17608,94 грн. (18499,83 грн. 890,90 грн. (користування приміщенням з 01.08.09. по 04.08.09.)).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, враховуючи те, що станом на 04.08.09. позивачем було звільнено нежитлове приміщення з незалежних від нього обставин, а відповідачем не було повернуто позивачу заборгованості, яку ТОВ “Паллант Груп” визнало, у відповідності до акту звіряння розрахунків між сторонами від 31.07.09., суд дійшов висновку, що відповідач на підставі норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, повинен повернути позивачу грошові кошти в сумі 17608,94 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повернення позивачу грошових коштів в розмірі 17608,94 грн. відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка” слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з абз. 2 п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»№ 01-8/1270 від 14.07.04. статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Конституції України, для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно з п. 14 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи організації та діяльності адвокатури.

Статтею 5 Закону України «Про адвокатуру»встановлено, що адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.00. у справі № 13-рп/2000 (справа N 1-17/2000 про право вільного вибору захисника), держава в особі відповідних органів визначає певне коло суб'єктів надання правової допомоги та їх повноваження. Аналіз чинного законодавства України з цього питання дає підстави визначити, зокрема, такого суб'єкта надання правової допомоги адвокатуру України як спеціально уповноважений недержавний професійний правозахисний інститут, однією з функцій якого є захист особи від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах (ч. 2 ст. 59 Конституції України).

Згідно з зазначеним рішенням Конституційного Суду України, положення ч. 2 ст. 59 Конституції України про те, що для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура, треба розуміти як одну з конституційних гарантій, що надає підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість реалізувати своє право вільно вибирати захисником у кримінальному судочинстві адвоката, тобто особу, яка має право на заняття адвокатською діяльністю. У такий спосіб держава бере на себе обов'язок забезпечити реальну можливість надання особам кваліфікованого захисту від обвинувачення, якщо цього вимагають інтереси правосуддя.

Таким чином, з наведеного вбачається, що адвокати, адвокатські обєднання можуть надавати лише юридичну допомогу, а не займатися підприємницькою діяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Зазначене є суттєвим, оскільки отримання плати (за договором) за надання адвокатами (адвокатським обєднанням) правової допомоги та отримання виручки за здійснення операцій надання послуг (продажу продукції, товарів, робіт) не є тотожними поняттями відповідно до норм чинного законодавства і з урахуванням особливого статусу адвокатури як спеціально уповноваженого недержавного професійного правозахисного інституту.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг адвокатом № 5/11 від 18.02.11., відповідно до умов якого позивач зобовязався оплатити послуги Адвоката, а останній надати юридичні послуги в обсягах і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру»визначено, що адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп із своїм найменуванням.

Договір про надання юридичних послуг адвокатом № 5/11 від 18.02.11. підписано ОСОБА_1, як адвокатом, що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 451 від 12.06.09.

Відповідно до квитанцій до прибуткового касового ордеру № 6/11 від 24.02.11. на суму 500,00 грн., № 5/11 від 23.02.11. на суму 3000,00 грн. та № 7/11 від 22.03.11. на суму 6500,00 грн., а всього на суму 10000,00 грн., одержувачем грошових коштів у розмірі 10000,00 грн. є адвокат ОСОБА_1.

Таким чином, у даному випадку йдеться саме про послуги адвоката, які були надані адвокатом ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка”.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи обставини справи та суму позову, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є неспіврозмірними сумі позову, тобто явно завищеними, а тому з урахуванням всіх обставин справи, на думку господарського суду підлягають до стягнення в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Паллант Груп” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61, кімната 211, код ЄДРПОУ 33693229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Наталка” (14013, Чернігівська обл., м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Пушкіна, 16, код ЄДРПОУ 35315770) грошові кошти в розмірі 17608 (сімнадцять тисяч шістсот вісім) грн. 94 коп., 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 176 (сто сімдесят шість) грн. 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 21.12.11.