Рішення № 20532433, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/34520.12.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва

До Багатопрофільного колективного малого підприємства «Культурно-оздоровчий центр «ЛІРА»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Про розірвання договору та виселення

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2. представник за довіреністю № 14 від 10.01.11.

Від відповідача Нестеренко Є.В. - директор

Від третьої особи не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва до Багатопрофільного колективного малого підприємства «Культурно-оздоровчий центр «ЛІРА»про:

- розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва № 602 від 01.04.10. укладений між позивачем та відповідачем;

- виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 22.2 кв.м., що знаходиться в буд. № 24/4 по вул. Ревуцького в м. Києві, та передати його балансоутримувачу Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач без дозволу позивача передав в суборенду третій особі орендоване за Договором приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.11. порушено провадження у справі № 30/345, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1; розгляд справи призначено на 17.11.11. о 14-40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.11. розгляд даної справи було відкладено на 01.12.11. о 15-10; зобовязано позивача виконати вимоги ухвали про порушення провадження у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзиву на позов не подав, але в усному порядку проти позовних вимог заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання 01.12.11. повторно не зявився, вимог попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.11. розгляд справи № 30/345 відкладено на 20.12.11. о 12-30.

02.12.11. представником третьої особи через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 20.12.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.11. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/345.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.10. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (Орендодавець) та Багатопрофільним колективним малим підприємством «Культурно-оздоровчий центр «ЛІРА»(Орендар) укладено Договір № 602 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 2.1) Орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.02.10. № 76 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, за адресою: АДРЕСА_1, площею 22,2 кв. м.

Згідно п. 4.1 Договору передбачено, що Орендодавець зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору, передати, а Орендар прийняти по акту приймання-передачі обєкт оренди.

На виконання умов Договору, 04.04.10. між сторонами було підписано акт прийому-передачі спірного приміщення.

Пунктом 9.1 Договору сторонами погоджено строк дії Договору з 01.04.10. по 01.04.15.

Згідно п. 8.1 Договору, сторонами передбачено, що Орендар не має права передавати свої зобовязання за Договором та передавати обєкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди Орендодавця.

Орендар не має права укладати договори, повязані з будь-яким використанням обєкта оренди іншою юридичною чи фізичною особою, а у разі необхідності укладання таких договорів здійснювати тільки з дозволу Орендодавця.

Сторонами було погоджено, що у разі порушення зазначеної вище умови Договору, Орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання цього Договору в установленому порядку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору оренди, відповідачем без згоди Орендодавця було передано частину приміщення в суборендне користування третій особі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1 Договору сторонами погоджено строк дії Договору з 01.04.10. по 01.04.15.

Згідно ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до листа Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві від 15.08.11. № 47/10980 позивача було повідомлено про укладання договору суборенди між відповідачем та ППОСОБА_1нежитлового приміщення загальною площею 22,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яке здається оренду відповідачу на підставі Договору № 602 від 01.04.10.

Згідно зазначеного вище листа, позивача було зобовязано прийняти міри згідно чинного законодавства України щодо вказаного вище порушення з боку відповідача.

Судом встановлено, що між Багатопрофільним колективним малим підприємством «Культурно-оздоровчий центр «ЛІРА»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 1 від 01.04.11., згідно якого відповідачем було передано в суборендне користування третій особі нежитлове приміщення загальною площею 22,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, строком до 01.04.10. по 01.01.13.

В звязку з вищевикладеним, позивач звернувся до відповідача своїм листом № 635 від 05.08.11., згідно якого просив останнього звільнити нежитлове приміщення та передати його по акту прийому-передачі Орендодавцю.

Вказаний вище лист було отримано відповідачем 08.08.11., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Але як встановлено судом, відповідач нежитлове приміщення, загальною площею 22,2 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не звільнив та не передав його по акту приймання-передачі позивачу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем зазначені вище обставини не спростовані, доказів відсутності заборгованості суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Також умовами Договору сторонами було погоджено, що Орендар не має права передавати свої зобовязання за Договором та передавати обєкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди Орендодавця. Орендар не має права укладати договори, повязані з будь-яким використанням обєкта оренди іншою юридичною чи фізичною особою, а у разі необхідності укладання таких договорів здійснювати тільки з дозволу Орендодавця. Сторонами було погоджено, що у разі порушення зазначеної вище умови Договору, Орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання цього Договору в установленому порядку (п. 8.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач своїм листом № 635 від 05.08.11 звернувся до відповідача з вимогою розірвання Договору оренди.

Але в установлений законодавством строк, передбачений ст. 188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь на пропозицію позивача про розірвання Договору оренди не надав.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач обґрунтованих заперечень не навів, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, суду не надав.

За таких обставин, суд визнає неналежне виконання відповідачем договірних зобовязань щодо передачі орендованого приміщення третій особи без згоди позивача істотним порушенням умов Договору оренди № 602 від 01.04.10., що є підставою для його розірвання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва задовольнити повністю.

2.Розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва № 602 від 01.04.10., укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (Орендодавець) та Багатопрофільним колективним малим підприємством «Культурно-оздоровчий центр «ЛІРА».

3.Виселити Багатопрофільне колективне мале підприємство «Культурно-оздоровчий центр «ЛІРА»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 24/4, код ЄДРПОУ 19491153) з нежитлового приміщення загальною площею 22,2 кв. м, що знаходиться в буд. № 24/4 по вул. Ревуцького в м. Києві, та передати його балансоутримувачу - Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ 35660296).

4.Стягнути з Багатопрофільного колективного малого підприємства «Культурно-оздоровчий центр «ЛІРА»(02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 24/4, код ЄДРПОУ 19491153) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ 35660296) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 27.12.11.