Рішення № 20532370, 23.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/54723.12.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укррост ЛТД»

простягнення 60652,15 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 4/2011 від 11.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррост ЛТД»про стягнення 49277,26 грн. основного боргу, 4579,50 грн. пені, 886,36 грн. 3% річних та 5909,03 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 134 від 06 квітня 2011 року в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, внаслідок у відповідачем перед позивачем виникла заборгованість в сумі 49277,26 грн.

Ухвалою від 16.11.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.12.2011 року.

В судовому засіданні 09.12.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 09.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 23.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 23.12.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.12.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррост ЛТД»(далі покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 134 (далі Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобовязується поставити, а покупець зобовязується прийняти і оплатити труби поліетиленові, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (далі товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках фактурах або Специфікаціях (додатках) до цього Договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 90 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунках фактурах або в Специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 101977,26 грн., що засвідчується видатковими накладними № ЕТП КВ1104/003 від 11 квітня 2011 року на суму 74854,89 грн., № ЕТП КВ1104/004 від 11 квітня 2011 року на суму 22235,36 грн., № ЕТП КВ1204/017 від 12 квітня 2011 року на суму 876,92 грн., № ЕТП КВ0505/006 від 05 травня 2011 року на суму 4010,09 грн. та довіреностями на отримання товаро матеріальних цінностей серія ААВ № 975138 від 11.04.2011 року, серія ААВ № 975147 від 04.05.2011 року.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 52700,00 грн., на доказ чого надано банківські виписки, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 49277,26 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 49277,26 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 49277,26 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.3 Договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно п. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4579,50 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, проплат, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4465,99 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Згідно частини 3 статті 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 5 статті 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.4 Договору у випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого товару, покупець згідно ч. 3 ст. 692 та ч. 5 ст. 694 ЦК України зобовязаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20% річних за весь період прострочення оплати.

Позивач на підставі пункту 8.4 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 5909,03 грн.

Здійснивши перерахунок відсотків, з урахуванням умов Договору, встановленої судом суми заборгованості та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 5762,57 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.4 Договору у випадку невиконання (прострочення) покупцем зобовязання по оплаті товару з моменту настання передбачених договором термінів, він за вимогою постачальника сплачує на користь постачальника крім неустойки, передбаченої даним договором, 3% річних за весь час прострочення (відповідно до статті 625 ЦК України).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 886,36 грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок 3% річних, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійснених поставок, проплат та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 864,39 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррост ЛТД»(місцезнаходження: 02002, м. Київ, Дніпровський р н, вул. М. Раскової, буд. 19, код ЄДРПОУ 35362360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(місцезнаходження: 93000, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 1; фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, код ЄДРПОУ 33090871) 49 277 (сорок девять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 26 коп. основного боргу, 5 762 (пять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 57 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 4 465 (чотири тисячі чотириста шістдесят пять) грн. 99 коп. пені, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 39 коп. 3% річних, 1 404 (одну тисячу чотириста чотири) грн. 94 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

28.12.2011 року