Рішення № 20532258, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/44220.12.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення 2069,92 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 представник за довіреністю від 31.12.2010р.

від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю від 11.03.2011р.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.12.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 2069,92 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2011р. було порушено провадження у справі №47/442, розгляд справи призначено на 08.12.2011р.

В судове засідання 08.12.2011р. позивач своїх представників не направив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 31.10.2011р. щодо надання витребуваних документів не виконав, причини неявки суду не повідомив. Також представник відповідача надав документи по справі та відзив на позовну заяву, в якому Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»посилаючись на ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування»проти заявлених вимог заперечує внаслідок необґрунтовано завищеної в звіті оцінювача вартості матеріалів для фарбування транспортного засобу, що не відповідає понесеним потерпілим витратам на фарбування деталей згідно рахунку ТОВ «Дункан»від 18.10.2010р. Крім того, відповідач заперечує проти відшкодування понесених позивачем витрат на оплату автотоварознавчого дослідження, внаслідок невідповідності таких вимог позивача чинному законодавству.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.12.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.12.2011р.

В судовому засіданні 20.12.2011р. представник позивача надав документи, які вимагались ухвалою суду від 08.12.2011р., заявлені позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи свою позицію частковою оплатою відповідачем в сумі 12298,49 грн. здійсненої позивачем виплати страхового відшкодування страхувальнику в сумі 14428,41 грн. та понесених витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 450,00 грн. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, що були викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2010р. між позивачем ТДВ «Експрес Страхування», як страховиком, та гр. ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування №201.10.2024982, згідно умов якого застраховано транспортний засіб марки n Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно довідки відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, 22.09.2010р. о 12год. 45хв. на пр. Перемоги, 14 у м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3 (власник транспортного засобу) та транспортного засобу oo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4 (власник транспортного засобу ТОВ «Апофарм»).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2010р. №3-12444/10, гр. ОСОБА_4 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно Звіту №37 про оцінку автомобіля Tiida» від 19.10.2010р., складеного оцінювачем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 15204,94 грн.

Відповідно до рахунку ТОВ «Дункан»від 18.10.2010р. №КЗ10000844/00950, загальна вартість ремонтних робіт та використаних запасних частин становить 14928,41 грн.

Згідно платіжного доручення від 26.10.2010р. №3319 позивач оплатив вартість проведеної автоекспертизи в сумі 450,00 грн.

Відповідно до страхового акту №1108-1 від 26.10.2010р., пошкодження транспортного засобу Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке сталося 22.09.2010р. на пр. Перемоги, 14 у м. Києві, за участю застрахованого автомобіля, що належить ОСОБА_3, під її керуванням, та транспортного засобу Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4, визнано страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування загалом 14428,41 грн.

Згідно платіжного доручення від 26.10.2010р. №3320 сума страхового відшкодування виплачені страхувальнику ОСОБА_3 в сумі 14428,41 грн.

Згідно Полісу обовязкового страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС №8509940 між відповідачем, як страховиком, та ТОВ «Апофарм», як страхувальником, було укладено договір загальнообовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 10.12.2009р. по 09.12.2010р., ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25500,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2, розмір франшизи 510 грн.

09.02.2011р. позивач звернувся до відповідача із заявою №1108 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14878,41 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 22.06.2011р. №19106 відповідачем здійснено виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 12298,49 грн.

18.07.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1108 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2069,92 грн., яку відповідач, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, отримав 21.07.2011р.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: «Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб».

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які повязані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, повязані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до обєктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України «Про страхування»визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобовязаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України «Про страхування»визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 27 Закону України «Про страхування»страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до позиції суду касаційної інстанції, що викладена в постановах від 01.02.2011р. №33/183, від 08.06.2011р. №15/102/18, вартість автотоварознавчого дослідження належить до фактичних витрат та підлягає відшкодуванню.

Згідно статей 3-5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Субєктами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі. Обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

Відповідно до п.22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору добровільного страхування №201.10.2024982 від 16.04.2010р. перерахував на користь страхувальника за даним договором страхове відшкодування у розмірі 14428,41 грн., оскільки згідно довідки відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, 22.09.2010р. о 12год. 45хв. на пр. Перемоги, 14 у м. Києві за участю транспортного засобу ssan Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_3 (власник транспортного засобу) та транспортного засобу Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_4 (власник транспортного засобу ТОВ «Апофарм»), сталася ДТП, внаслідок чого відбулось пошкодження автомобіля Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1 та відповідно до страхового акту №1108-1 від 26.10.2010р., позивачем дану подію визнано страховим випадком.

Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2010р. №3-12444/10, гр. ОСОБА_4 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Крім того, за вищенаведених обставин, підлягають задоволенню витрати у сумі 450,00 грн., понесені позивачем на оплату автотоварознавчого дослідження, як фактичні затрати страховика, що підлягають відшкодуванню згідно ст. 27 Закону України «Про страхування».

Враховуючи перерахування відповідачем на користь позивача 12298,49 грн. згідно платіжного доручення від 22.06.2011р. №19106, сума страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача становить 2069,92 грн.: 14428,41 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) + 450,00 грн. (вартість автотоварознавчого дослідження) 510,00 грн. (франшиза) 12298,49 грн. (часткова оплата відповідачем суми страхового відшкодування).

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення стосовно необґрунтовано завищеної у Звіті №37 від 19.10.2010р. вартості матеріалів для фарбування транспортного засобу суд вважає безпідставними, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що спростовують правомірність зазначеного звіта оцінювача, дані про оскарження звіту відповідачем також відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 2069,92 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(код ЄДРПОУ 20113829, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»(код ЄДРПОУ 36086124, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2) суму страхового відшкодування в розмірі2069 (дві тисячі шістдесят девять) грн. 92 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата підписання рішення 23.12.2011р.