Рішення № 20532223, 20.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/33520.12.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Острів», зареєстрованого за законодавством Російської Федерації

До1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос»

3) Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація

Пророзірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання права власності на частку в статутному капіталі та зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивачаОСОБА_2 (дов. б/н від 23.02.2011р.)

Від відповідача1) ОСОБА_3 (дов. № 77 АА 3415270 від 08.10.2011 р.)

2) ОСОБА_4 (дов. б/н від 22.04.2011 р.)

3) ОСОБА_5 (дов. № 2840/01 від 24.03.2011 р.)

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Закрите акціонерне товариство «Острів»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укос" (далі по тексту відповідач-2), у відповідності до якої просить суд:

- розірвати Договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), укладений між юридичною особою за законодавством Російської Федерації Закритим акціонерним товариством «ОСТРІВ»та громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 07.04.2009 року у м. Вишгороді Київської області та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6.;

- визнати право власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ», юридичної особи за законодавством Російської Федерації (141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень;

- визнати частково недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) від 07 квітня 2009 року (Протокол № 4 від 07.04.2009 р.) в частині включення до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) громадянина Російської федерації ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень;

- зобов'язати державних реєстраторів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомості щодо включення юридичної особи за законодавством Російської Федерації Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ»(141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, яка належала громадянину Російської федерації ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/335, розгляд справи призначено на 15.11.2011 року. Цією ж ухвалою залучено до у часті у справі у якості відповідача-3 Соломянську районну у м. Києві державну адміністрацію, у відповідності до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України). При цьому, в п. 4 резолютивної частини ухвали про порушення провадження у справі від 21.10.2011 року було допущено описку (а саме: залучено у відповідності до ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Солом'янську районну у місті Києві державну адміністрацію), яка була виправлена за ініціативою суду Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року, відповідно до ст. 89 ГПК України.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідач 1 не виконав свої зобовязання за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року, укладеним між позивачем та відповідачем 1, а саме: до цього часу не сплатив вартість зазначеного договору в сумі 11385, 60 гривень, чим істотно порушив умови договору. На підставі викладеного позивач просить суд у відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦПК України) розірвати відповідний договір купівлі продажу корпоративних прав і визнати за ним право власності на частку у статутному капіталі відповідача 2, у розмірі 35, 58 %. На виконання укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року, позивач за актом передав відповідачу 1 належну йому частку відповідача 2, в розмірі 35, 58 % статутного капіталу. Оскільки, в результаті укладення зазначеного вище договору та передачі частки рішенням Загальних зборів учасників відповідача 2 від 07.04.2009 року (оформленого Протоколом № 4) було включено до складу його учасників відповідача 1, та, згодом, були зареєстровані відповідні зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, позивач також просить суд визнати частково недійсним рішення Загальних зборів учасників відповідача 2 від 07.04.2009 року (оформленого Протоколом № 4), в частині включення до складу учасників відповідача 2 ОСОБА_1, та зобовязати державних реєстраторів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до Статуту відповідача -2 та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомості щодо включення позивача до складу учасників відповідача 2.

14.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем -1 подано телеграму, у відповідності до якої відповідач 1 просив суд відкласти розгляд справи.

14.11.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем-2 подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір у справі не є корпоративним та не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В судове засідання 15.11.2011 року відповідач-1 не зявився. Представником відповідача-2 надано усні пояснення по суті відзиву на позовну заяву, у відповідності до яких відповідач 2 просить суд припинити провадження у справі. Представником позивача надано усні заперечення проти припинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд ухвалою від 15.11.2011 року відмовив у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст. 12 ГПК України, господарським судом підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером),у тому числі учасником, який вибув,а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У відповідності до п. 1.3. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»№04-5/14 від 28.12.2007р., оскільки пунктом 4 частини першої ст. 12 ГПК України передбачено, що стороною корпоративного спору може бути також учасник, що вибув з товариства, спори про визнання недійсними рішень про виключення учасника з товариства, а також спори, пов'язані з визначенням та стягненням вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, який вийшов (вибув) з товариства, належать до корпоративних і підлягають розгляду виключно господарськими судами. Крім того, до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером),у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів (п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р.).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що причиною звернення позивача до суду є відновлення права на частку в статутному капіталі ТОВ "Укос", суд дійшов висновку, що даний спір є корпоративним та підлягає вирішенню у господарському суді, а отже відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також, в судовому засіданні 15.11.2011 року представником відповідача-3 було надано усні пояснення по справі, подано клопотання про відкладення розгляду справи та уточнення складу осіб які беруть участь у справі, а представником відповідача-2 було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.12.2011 року в звязку з неявкою відповідача-1 в судове засідання, поданням клопотань про відкладення розгляду справи, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

В судовому засіданні 06.12.2011 року представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги, та надано усні заперечення на відзив відповідача - 1; представником відповідача 1 надано письмовий відзив на позовну заяву та усні пояснення по його суті, а також додаткові матеріали по справі; представником відповідача 2 надано усні заперечення проти задоволення позовних вимог; представником відповідача 3 подано письмовий відзив на позовну заяву.

У своєму письмовому відзиві відповідач 1 зазначив, що позов не підлягає задоволенню оскільки договір купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року був ним виконаний в повному обсязі. Вартість придбаної частки в сумі 11385, 60 гривень була передана представнику позивача ОСОБА_7, про що останнім була видана розписка, у відповідності до п. 3.6. договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року. При цьому на момент укладення договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року та здійснення розрахунку у позивача не було відкрито банківського рахунку в гривні. Також, відповідач 1 зазначає у відзиві, що в укладеному 07.04.2009 року договорі купівлі продажу корпоративних прав не визначено термін оплати покупцем вартості придбаної частки, і що з моменту укладення договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року до цього часу ОСОБА_1 не надходило жодної вимоги від позивача про оплату вартості корпоративних прав.

Відповідач 3 заперечував проти позову на тих підставах, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців регулюються відповідним законом Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців», яким не передбачені такі реєстраційні дії, як відновлення становища, яке існувало до порушення прав. Згідно зазначеного закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР, а не корегуються. Ст. 29 Закону передбачено чіткий порядок проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи надання юридичною особою належного комплекту документів, і відповідно вимога позивача внести зміни до ЄДР не відповідає чинному законодавству.

06.12.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 20.12.2011 року у звязку з необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

20.12.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано пояснення на заперечення проти позову відповідача 3 та пояснення на відзив відповідача -1. У наданих поясненнях представник позивача зазначає, що відповідачу -1 27.05.2011 року нарочно була передана його вимога про оплату вартості договору, яку він отримав 30.05.2011 року, проте ніяких дій з боку відповідача 1 вчинено не було, що спростовує відповідне твердження відповідача 1, а також спростовує твердження відповідача -3 у відзиві на позовну заяву про те, що вимоги про оплату позивачем не висувалися, тому заперечення відповідача 3 є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні 20.12.2011 року представником позивача надано усні пояснення по справі; представником відповідача 1 надано письмові пояснення по справі та заперечення на пояснення позивача. Відповідно до наданих суду письмових пояснень відповідача -1, останній виконав умови укладеного з позивачем договору і повністю оплатив його вартість. На підтвердження зазначеного, відповідач - 1 письмово звернувся до представника позивача ОСОБА_7, уповноваженого на прийняття виконання від відповідача 1 договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року за поясненнями щодо обставин укладання та виконання вказаного договору. Згідно відповіді ОСОБА_7, останній неодноразово звертався до позивача за інструкціями щодо засобів передачі коштів отриманих від покупців часток у статутному капіталі відповідача 2, проте жодних розпоряджень з цього приводу від позивача до нього не надходило по сьогодні.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.04.2009 року між позивачем Закритим акціонерним товариством «Острів», що зареєстроване за законодавством Російської Федерації, як продавцем та відповідачем 1 ОСОБА_1, громадянином Російської Федерації, як покупцем у місті Вишгород Київської області було укладено договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі) (далі за текстом договір). Укладений договір посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. та зареєстровано в реєстрі за № 302. Від імені позивача договір уклав ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_8, нотаріусом нотаріального округу м. Корольов Московської області 03.04.2009 року, його особу та повноваження при укладанні договору було перевірено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6.

Предметом договору є частка у розмірі 35, 58 % (тридцять пять цілих пятдесят вісім сотих відсотків) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос»- відповідача 2 (зареєстроване в Україні, Соломянською районною у місті Києві державною адміністрацією 29.08.2008 року, Свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №530569, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1073145 0000 016164, ідентифікаційний код 32619700, знаходиться за адресою м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 92-Б), що складає 756573, 12 (сімсот пятдесят шість тисяч пятсот сімдесят три) гривні 12 копійок, яку продавець (в особі представника) передає у власність, а покупець приймає і зобовязується сплатити вартість цієї частини на умовах, які встановлені договором.

Згідно п. 3.1. договору за домовленістю сторін за придбання частки в статутному капіталі відповідача 2 покупець зобовязувався сплатити продавцеві грошову суму у розмірі 11385, 60 (одинадцять тисяч триста вісімдесят пять) гривень 60 копійок. Відповідно до п. 3.2. договору зазначену в п. 3.1. договору суму покупець зобовязався перерахувати на банківський рахунок продавця або внести до каси продавця після підписання і нотаріального посвідчення договору. Договором валюта розрахунку була визначена гривня (п. 3.3. договору). Таким чином, договором передбачено тільки два способи розрахунку між сторонами: в готівковій або безготівковій формі. При цьому договором чітко регламентовано, що при готівковому розрахунку кошти вносяться безпосередньо до каси продавця. В той же час, згідно п. 3.6. договору факт належного проведення розрахунків підтверджується розпискою представника продавця. Отже, п. 3.6. договору прямо суперечить п. 3.2. договору.

Відповідно до п. 6.3. договору спірні питання, які не були врегульовані шляхом переговорів, передаються на рішення суду загальної юрисдикції по місцю знаходження відповідача 2. При вирішенні суперечок застосовується матеріальне і процесуальне право України. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором (п.п. 8.1, 8.2. договору).

Також, у п. 9.1. договору сторони обумовили, що усі правовідносини, що виникають з договору або безпосередньо повязані з ним, у тому числі повязані з укладанням, виконанням та припиненням умов договору, внесенням змін та доповнень до нього, його тлумаченням, визначенням наслідків недійсності або порушення умов договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обігу на підставі принципів порядності, розумності та справедливості.

07.04.2009 року позивач відповідно до умов укладеного договору передав, а відповідач 1 прийняв частку в розмірі 35, 58 % в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос», що підтверджується Актом прийому передачі корпоративних прав до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року, який є невідємною частиною договору.

07.04.2009 року ОСОБА_7, як представник позивача за довіреністю № 9-529 від 03.04.2009 року, на виконання договору купівлі продажу корпоративних прав № 302 від 07.04.2009 року отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в оплату частки в ТОВ «Укос»в розмірі 35, 58 % в сумі 11385, 60 (одинадцять тисяч триста сімдесят пять) гривень 60 копійок, що підтверджується розпискою від 07.04.2009 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Станом на час розгляду справи судом грошові кошти в сумі 11385, 60 (одинадцять тисяч триста сімдесят пять) гривень 60 копійок знаходяться у ОСОБА_7, і відповідно, не перераховані на рахунок позивача та не внесені до його каси, з тієї причини, що жодних вказівок по передачі зазначених грошових коштів ОСОБА_7 від позивача впродовж 2009 2011 років не отримував, що підтверджується копією Листа ОСОБА_7 представнику відповідача 1 датованого 15.12.2011 року.

07.04.2009 року у місті Вишгороді відбулися Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос», на яких були вирішені, зокрема, наступні питання: 1) продати частку ЗАТ «Острів»у розмірі 35, 58 % за 11385, 60 (одинадцять тисяч триста вісімдесят пять) гривень 60 копійок ОСОБА_1; 2) затвердити новий склад учасників та розділити частки в статутному капіталі ТОВ «Укос»таким чином, що ОСОБА_1 належить частка в розмірі 35, 58 %, номінальна вартість якої в гривнях становить 756573, 12 (сімсот пятдесят шість тисяч пятсот сімдесят три) гривні 12 копійок; 3) затвердити та підписати Статут ТОВ «Укос»в новій редакції.

22.04.2009 року Соломянською районною в місті Києві державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідних змін до установчих документів відповідача 2, номер запису якої 1073105 0001 016164, реєстраційну дію провів державний реєстратор Бондаренко Ольга Степанівна.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 25.08.2011 року розмір внеску ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1, до статутного фонду відповідача 2 складає 756573, 12 (сімсот пятдесят шість тисяч пятсот сімдесят три) гривні 12 копійок.

27.05.2011 року позивач звертався листом до відповідача 1, яким нагадував, що останнім не сплачена придбана частка в розмірі 35, 58 % статутного капіталу ТОВ «Укос»та вимагав в тридцяти денний строк повністю оплатити вартість частки, обумовлену п.п. 3.1., 3.2. договору. Зазначений лист відповідач 1 отримав нарочно 30.05.2011 року, що підтверджується матеріалами справи.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги 1) про розірвання договору купівлі продажу корпоративних прав від 07.04.2009 року; 2) про визнання права власності позивача на частку в статутному капіталі відповідача 2 в розмірі 35, 58 %; 3) про визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача - 2 від 07.04.2009 року; 4) про зобовязання Соломянської районної у місті Києві державної адміністрації вчинити дії підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно норм ст. 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання грошового зобовязання провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст.626). Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов наступних висновків.

Місце виконання покупцем (відповідачам-1) зобовязання по оплаті суми договору договором прямо не встановлено, проте із змісту п. 3.2. договору та враховуючи, що позивач є юридичною особою зареєстрованою за законодавством Російської Федерації та знаходиться за адресою: Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, б. 23 суд вважає, що оплата договору мала бути здійснена за місцезнаходженням позивача, тобто у м. Митіщи Московської області Російської Федерації. Судом також враховано, що покупець (відповідач 1) є громадянином Російської Федерації та проживає у м. Москва і відповідно мав можливість та був зобовязаний виконати зобовязання по сплаті грошових коштів за місцезнаходженням кредитора.

Цивільний кодекс України регулює лише відносини з приводу посвідчення виконання зобов'язання між такими суб'єктам

и, які не зобов'язані вести облік відповідних господарських операцій. Посвідчення виконання зобов'язань за участю суб'єктів господарської діяльності, зобов'язаних вестиоблік господарських операцій, залишається за межами дії норм загальних положень про зобов'язання та договори ЦК України. За таких умов, як докази виконання зобов'язань приймаються документи, оформлення яких як обов'язкове встановлене нормами публічного права, присвяченими переважно порядку ведення первинного бухгалтерського і податкового обліку. Виконання цивільно-правових договорів зазначеними субєктами це господарська операція, належне здійснення якої повинне фіксуватися в первинних документах бухгалтерського обліку.

Розписка ОСОБА_7, представника ЗАО «Острів»за довіреністю № 9-529 від 03.04.2009 року датована 07.04.2009 року про отримання від відповідача -1 грошових коштів в сумі визначеній п. 3.1. договору, наявна в матеріалах справи, не є первинним документом, в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та ч.ч. 1, 2 ст. 9 Федерального Закону Росії «Про бухгалтерській облік».

Довіреністю № 9-529 від 03.04.2009 року для виконання доручення по укладанню договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос»ОСОБА_7 надавалося право: представляти інтереси позивача перед усіма підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та галузевої приналежності, фізичними особами, в тому числі в органах нотаріату, подавати документи, підписувати від позивача договір (договори) купівлі продажу частки в статутному капіталі, акти прийому-передачі на виконання вказаних договорів, а також інші документи, необхідні для оформлення вказаних угод, виконувати інші законні дії та формальності, повязані з виконанням доручення. Проте, як видно із тексту вказаної довіреності (наявної в матеріалах справи) ОСОБА_7 не мав повноважень, щодо отримання коштів по укладеному договору.

На підставі вище викладеного, та врахувавши, 1) що п. 3.6. договору суперечить п. 3.2. договору та встановленим в Україні та Російській Федерації порядкам оприбуткування готівкових коштів та проведення касових операцій, 2) що грошові кошти в сумі 11385, 60 (одинадцять тисяч триста вісімдесят пять) гривень 60 копійок так і не були передані позивачу (оприбутковані позивачем) суд вважає, що розписка від 07.04.2009 року, наявна в матеріалах справи не може бути доказом належного виконання покупцем (відповідачем 1) свого зобовязання по оплаті договору. Інших доказів виконання відповідачам 1 договору матеріали справи не містять.

Натомість матеріали справи, містять докази направлення позивачем відповідачу -1 вимоги про виконання умов п. 3.2 договору та отримання відповідачем 1 зазначеної вимоги. При цьому судом враховано, що отримавши 30.05.2011 року листа від позивача про вимогу виконати зобовязання по сплату грошових коштів за договором відповідач не здійснив жодних дій, які б призвели до вирішення ситуації, що склалась з приводу оплати договору шляхом переговорів. Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували зазначене твердження.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача -1, що ОСОБА_7 неодноразово намагався звязатися з керівництвом ЗАТ «Острів» для того, щоб отримати вказівки по передачі грошових коштів, отриманих від відповідача 1 за договором, на тій підставі, що матеріали справи містять лише докази направлення позивачу ОСОБА_7 повідомлення (про наявність у нього коштів отриманих від відповідача -1 за договором) вже після звернення позивача до Господарського суду міста Києва, а саме 30.11. 2011 року. Інших доказів, які б свідчили про намагання передати/внести в касу/переказати на рахунок позивача отримані ОСОБА_7 від відповідача 1 грошові кошти за договором матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, згідно п. 3.2. договору суму договору покупець зобовязався перерахувати на банківський рахунок продавця або внести до каси продавця після підписання і нотаріального посвідчення договору. А отже, строк (термін) виконання даного договору визначений вказівкою на подію нотаріальне посвідчення договору. Таким чином, строк виконання договору для покупця за договором (відповідача 1) настав 07.04.2009 року. Проте, не був виконаний, адже як встановлено судом грошові кошти визначені п. 3.2 договору не були внесені відповідачем 1 до каси позивача та не були перераховані на його банківський рахунок.

Щодо обовязку позивача, як продавця частки в статутному капіталі передати її покупцю, то такий обовязок був виконаний, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.04.2009 року та фактом державної реєстрації змін до статутних документів відповідача -2.

Таким чином, виконавши в повному обсязі свої зобовязання за договором позивач так і не отримав виконання договору з боку відповідача 1, незважаючи на те, що вимагав такого виконання, докази чого містяться в матеріалах справи. Не виконання грошових зобовязань за договором є істотним порушенням його умов, адже продавець за договором не отримав/був позбавлений грошових коштів визначених договором, на які він розраховував укладаючи договір, що є підставою для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору (ст. 651 ЦК України).

Отже, вимога позивача розірвати договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), укладений між юридичною особою за законодавством Російської Федерації Закритим акціонерним товариством «ОСТРІВ»та громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 07.04.2009 року у м. Вишгороді Київської області та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. відповідає чинному законодавству та доведена встановленими обставинами справи, і відповідно підлягає задоволенню.

Відповідно до норм ст. 653 ЦК України (ч.ч. 2, 3, 5) у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ч. 4 ст. 22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Враховуючи положення зазначеної норми, вимога позивача визнати право власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ», юридичної особи за законодавством Російської Федерації (141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, також відповідає чинному законодавству та відповідно підлягає задоволенню.

При цьому, задоволення зазначеної позовної вимоги не суперечить ст. 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Адже, зазначена вимога є похідною вимогою при основній вимозі розірвати спірний договір, і повністю відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, встановлених ст. 16 ЦК України і підставами для її предявлення позивачем є законодавча необхідність подальшої державної реєстрації частки розміром 35, 58 % в статутному капіталі відповідача 2 за позивачем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. На підставі положень ст. 653 ЦК України, які наводилися вище, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовної вимоги визнати частково недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) від 07 квітня 2009 року (Протокол № 4 від 07.04.2009 р.) в частині включення до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) громадянина Російської федерації ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень. Як справедливо стверджує відповідач 1 у своєму відзиві на позовну заяву від 14.11.2011 року, наслідки розірвання договору за рішенням суду внаслідок істотного порушення умов договору не можуть бути застосовані на минуле. На момент прийняття рішення Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС» від 07 квітня 2009 року (Протокол № 4 від 07.04.2009 р.) договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), укладений між юридичною особою за законодавством Російської Федерації Закритим акціонерним товариством «ОСТРІВ»та громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 07.04.2009 року у м. Вишгороді Київської області та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. був чинний, і відповідно прийняте рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»від 07 квітня 2009 року, оформлене Протоколом № 4 від 07.04.2009 р. відповідало вимогам законодавства України на момент його прийняття. Отже, у суду не має підстав для визнання його недійсним та/або частково недійсним.

Згідно ст. 7 Закону України «Про господарські товариства»зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобовязане у пятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Відповідно до ст. 51 зазначеного закону установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей зазначених у ст. 4 цього закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір та порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток в статутному фонді. Вказана норма кореспондується з нормами ст. 143 ЦК України.

Відносини державної реєстрації юридичних осіб та реєстрації змін, які сталися в їх установчих документах регламентуються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Згідно ч. 3 ст. 4 зазначеного закону зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до ч.5 ст. 8 зазначеного закону установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів. Стаття 10 цього закону визначає, що за проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичної особи - підприємця справляється реєстраційний збір у розмірі тридцяти відсотків реєстраційного збору, встановленого частиною першою цієї статті. Стаття 29 закону визначає порядок державної реєстрації змін до установчих документів товариства, а саме: для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 2) примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів; 3) оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів; 4) два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції; 5) документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. Згідно ст. 31 закону у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Проаналізувавши наведені вище норми та враховуючи ст. 653 ЦК України, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача зобов'язати державних реєстраторів Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомості щодо включення юридичної особи за законодавством Російської Федерації Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ»(141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, яка належала громадянину Російської федерації ОСОБА_1 (АДРЕСА_1). Оскільки, суд дійшов висновку, що рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»від 07 квітня 2009 року, оформлене Протоколом № 4 від 07.04.2009 р. відповідало вимогам законодавства України на момент його прийняття, і відповідно, є дійсним, у суду не має підстав скасовувати державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача 2, проведену 22.04.2009 року, номер запису 1073105 0001 016164. Крім того, як вже зазначалося відносини між позивачем та відповідачем 1 за договором припиняться в майбутньому, з моменту набрання законної сили цим рішенням, тому відновити становище, яке існувало до порушення не можливо (для цього відсутні правові підстави), а отже позивачем обраний неналежний спосіб захисту цивільних прав та інтересів. Для здійснення державної реєстрації змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС», що є установчим документом та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб відомостей щодо включення юридичної особи за законодавством Російської Федерації Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ»до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»з часткою в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень, яка належала громадянину Російської федерації ОСОБА_1 відповідачу - 2 необхідно діяти в порядку передбаченому ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Інших способів внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб зазначений закон не передбачає. При цьому, законодавцем обовязок щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб до відомостей, що містяться в ньому покладено саме на товариство (відповідача 2).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів порівну пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Розірвати договір купівлі продажу корпоративних прав (частки в статутному капіталі), укладений між юридичною особою за законодавством Російської Федерації Закритим акціонерним товариством «ОСТРІВ»та громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 07.04.2009 року у м. Вишгороді Київської області та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6. з моменту набрання цим рішенням законної сили.

3.Визнати право власності Закритого акціонерного товариства «ОСТРІВ», юридичної особи за законодавством Російської Федерації (141011, Російська Федерація, Московська область, м. Митіщи, вул. Комуністична, 6.23, основний державний реєстраційний номер 1025003524193) на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОС»(ідентифікаційний код 32619700) в розмірі 35,58 % статутного капіталу, що складає 756 573,12 гривень.

4.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з фізичної особи громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Острів»(141011, Російська Федерація, Московська обл., м. Митіщі, вул. Комуністична, буд. 23, реєстраційний номер 1025003524193) витрати по сплаті державного мита в сумі 70 (сімдесят) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 (пятдесят девять) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укос»(03030, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 92-Б, ідентифікаційний номер 32619700) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Острів»(141011, Російська Федерація, Московська обл., м. Митіщі, вул. Комуністична, буд. 23, реєстраційний номер 1025003524193) витрати по сплаті державного мита в сумі 70 (сімдесят) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 (пятдесят девять) грн. 00 коп.

7.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

8.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата складання рішення 27.12.2011 р.